В'язниця для "друга Путіна": які наслідки матиме вирок для головного сепаратиста Балкан

Додік Мілорад, 1959 року народження, президент Республіки Сербської (РС; сербської частини Боснії і Герцеговини) та головне – напевно, найбільш проросійський політик Європи.

Довгі роки діяльність Додіка була спрямована на фактичне знищення Боснії і Герцеговини (БіГ) як єдиної держави. Крок, який явно був би на користь РФ, адже тоді ЄС отримав би ще один потужний конфлікт біля своїх кордонів.

Згідно з Кримінальним кодексом БіГ, за таку провину можна отримати до п'яти років ув’язнення. Рішенням Суду Боснії і Герцеговини Додіка було засуджено до одного року ув’язнення, а разом із тим – йому заборонено на шість років обіймати політичні посади.

Це рішення поки не набуло чинності, оскільки ще може бути оскаржене.

Проте вже очевидно, що цей вирок суттєво пришвидшив політичні процеси на Балканах.

На захист Додіка стали президент Сербії Александар Вучич, угорський прем’єр Віктор Орбан та навіть певні кола всередині Республіканської партії США.

А одночасно Додік готує не лише судову апеляцію, а й низку законів, які терміново має прийняти Народна Скупщина Республіки Сербської. Зокрема, щодо фактичного відокремлення Республіки Сербської від БіГ.

Куди може привести таке підняття ставок? І які шанси нарешті нейтралізувати головного агенту впливу РФ на Балканах?

Покарання за сепаратизм

26 лютого судовий процес над Мілорадом Додіком, послідовним та агресивним сепаратистом, сербським націоналістом та другом Владіміра Путіна, нарешті завершився вироком.

У чому звинувачували лідера боснійських сербів? Якщо коротко – за погрози та дії, спрямовані на дестабілізацію в БіГ, що може призвести до виходу РС з єдиної держави. І при цьому не можна виключати, що цей процес мирним не буде.

Здається, Додік зробив усе, щоб сепаратизм та загроза розколу БіГ стали перманентною компонентою політичного життя країни.

Членство в Євросоюзі та НАТО ставало все більш віддаленим, що турбувало багатьох політиків країни, а Путін із задоволенням посміхався – ще в одній країні починає тліти вогник війни, Західні Балкани ось-ось знову стануть театром воєнних дій… 

Проте у БіГ є потужний запобіжник таким діям – згідно з Дейтонськими мирними угодами, найвища влада у країні належить Верховному представнику по БіГ, який має право зупиняти законодавчі рішення та відстороняти від влади урядовця будь-якого рангу, а також політиків.

Проте у 2023 році Додік з підтримки Росії спробував вирішити цю "проблему".

26 червня Народна Скупщина РС (далі – НСРС) ухвалила закон про припинення публікацій у "Службовому віснику РС" рішень Офісу Верховного представника.

А до цього був акт щодо невизнання Крістіана Шмідта Верховним представником у БіГ і заборона на співпрацю та на друкування рішень у місцевому "урядовому кур’єрі". 

З точки зору національного законодавства ці дії кваліфікувалися як кримінальні злочини, й тому Шмідт їх скасував.

Проте депутати НСРС ухвалили ще один "закон" – про незастосування в РС рішень Суду БіГ, що стало черговим кроком у напрямку до сецесії БіГ.

Всупереч забороні Шмідта "Службовий вісник РС" надрукував обидва закони.

Крім того, було чергове відкликання сербів із державних органів БіГ і блокування їхньої роботи, погроза вивести сербські підрозділи зі Збройних сил країни, спроби заволодіти державною власністю БіГ, довести міжнародну суб’єктність РС, рішення про невиконання рішень Конституційного суду БіГ.

Додік перетнув купу червоних ліній та скоїв кримінальний злочин.

На порядку денному встало питання захисту Верховного представника та покарання за його неповагу.

Система правосуддя відреагувала на порушення, й Прокуратура БіГ після розслідування справи у серпні 2023 року передала до суду відповідне звинувачення проти двох – Додіка та виконувача обов'язків директора "Службового вісника РС" Мілоша Лукича (відзначимо, що останній був визнаний невинуватим).

Судовий процес над лідером боснійських сербів розпочався у лютому 2024 року. 

Прокурор Недім Чосич попросив суд засудити Додіка до тюремного ув'язнення строком до п'яти років та запровадити десятирічну заборону на політичну діяльність, що є максимальним покаранням за подібними звинуваченнями.

А сам судовий процес часом був досить дивним. Захист всіляко намагався затягнути процес на невизначений час. Наприклад, коли Додік повернувся після хвороби, захист вимагав розпочати процес із самого початку – повторно представити докази провини та заслухати всіх свідків.

Блокування входу до будівлі суду стало майже постійною декорацією процесу. А хамська поведінка дуже нагадувала російських дипломатів в ООН.

Друзі Додіка посилюють тиск

Розуміючи неминучість обвинувального вироку, Мілорад Додік спробував використати всі свої політичні зв’язки.

Зрештою, він не пішов би на таку атаку проти суверенітету БіГ, не маючи політичної підтримки.

Варто нагадати, що напередодні схвалення вищезгаданих "законів" Додік побував у Москві. А після того візиту завітав до Белграда, де виступив на мітингу разом із президентом Вучичем.

Президент Сербії залишається найближчим другом Додіка – два серби, два лідери "сербського світу", обидва мріють про єдину "велику Сербію". Додік не приховує бажання об’єднання з Сербією, а Вучич мріє стати об'єднувачем усіх сербських земель (ну й Косова заразом).

На додачу чимало громадян РС мають друге, сербське громадянство, що дає їм можливість активно підтримувати Вучича та його партію на усіх виборах у Сербії.

Тож не дивно, що Вучич зробив усе можливе, щоб захистити Додіка.

Наприклад, напередодні початку процесу сербський президент заявив, що "сподівається на те, що рішення буде розумним, тому що інакше я боюся, що ми всі будемо мати великі проблеми…" "Я б з ентузіазмом привітав виправдувальний вирок", – додав Вучич. Навіть було проведено спеціальне засідання Ради безпеки, де висловлювалася стурбованість подіями у сусідній БіГ.

Аналогічно відвертим тиском на суд відзначилися й інші друзі-союзники президента РС.

Наприклад, президент Хорватії Зоран Міланович (наразі – один з найбільш проросійських глав держав-членів ЄС) заявив, що суд йде над "найпопулярнішим політиком сербів" у БіГ, а Верховний представник ЄС Крістіан Шмідт та його офіс – це інституції "колоніального управління".

Відзначився заявами і угорський прем’єр Віктор Орбан. Він заявив, що сподівається на "припинення покарання Додіка", назвавши справу проти нього "політичним полюванням". До речі, саме через вето Орбана Додік, який перебуває під санкціями США, так і не потрапив під дію санкцій ЄС.

І звичайно – однопартійці Додіка з Союзу незалежних соціал-демократів, які під час судового слухання постійно погрожували остаточним виходом РС зі складу БіГ у разі обвинувального вироку для свого лідера.

Лише цього достатньо для того, щоб стверджувати: суд над Додіком спричинив більше політичних криз і турбулентності у БіГ, аніж усі судові процеси над офіційними особами за останні 30 післявоєнних років.

А на додачу Додік показав, що в нього є союзники і у близькому оточенні президента США. Дуже символічно, що напередодні оголошенню вироку у Республіці Сербській несподівано з’явився Руді Джуліані, колишній радник Дональда Трампа та його приятель.

Тим самим показуючи, що

в оточені президента США є кола, які будуть незадоволені обвинувальним вироком Додіку.

Невипадково вже після оголошення вироку на підтримку Додіка виступила організація "Республіканці за національне відродження" – консервативне коло республіканців, близьке до Трампа. "Євросоюз вкотре продемонстрував своє презирство до демократії", – стверджують вони.

Те, що за такого потужного тиску суддя Сена Узунович зрештою затвердила реальне покарання для Додіка (нехай і суттєво менше, аніж вимагала прокуратура), вже саме по собі є свідченням політичної мужності.

Показово, що Додік та його адвокати навіть не з’явилися на оголошенні вироку. Прояв неповаги до суду або страх? Або – і те, й інше.

Але було би наївно сподіватися, що вирок покладе край цьому конфлікту.

Ультиматум для ЄС

"Від сьогодні цієї Боснії і Герцеговини більше немає", – так Мілорад Додік у притаманній йому манері відреагував на вирок собі.

Аналогічну тезу, перебуваючи у Москві, озвучив сербський віцепрем’єр Александар Вулін – він заявив, що БіГ "ніколи не була ближчою до свого кінця".

І це – не порожні погрози.

Вже зранку 26 лютого, тобто ще до оголошення вироку, Народна Скупщина та Уряд РС почали працювати у режиму "нон-стоп".

Скупщина, як заявив Додік відразу після вироку, вже найближчим часом має схвалити відразу чотири "закони".

Серед них – ініціативи про невизнання судового процесу над Додіком та його рішення, про заборону на території РС діяльності прокуратури та спецслужб БіГ (разом із відкриттям кримінальних справ проти прокурорів та суддів БіГ), а також про заборону діяльності вищих рад суддів та прокуратури БіГ та формування власних рад.

Крім того, представники РС відкликаються з федеральних органів БіГ. Також слід очікувати виведення сербських підрозділів з армії БіГ та посилення контролю за поліцією ентитету.

Не можна відкидати можливості закриття адміністративних кордонів між РС та іншими частинами БіГ. Як і сценарію, за яким партія Додіка спробує провести через Скупщину рішення щодо виходу зі складу БіГ та призначити референдум щодо незалежності РС.

Усе це – реальні кроки зі знищення Боснії і Герцеговини як єдиної держави.

За таких обставин ЄС та Верховному представнику Крістіану Шмідту доведеться діяти рішуче. Він має для цього й широкі Боннські повноваження, й достатню військову силу.

Щоправда, ранок 27 лютого показав, що Додік не поспішає йти на таке загострення. З невідомих причин схвалення "сепаратистських" законів чомусь відклали на другу половину дня.

А Додік навіть заявив, що готовий їхати до Сараєва (столиці БіГ) для переговорів.

Одна з можливих причин цього – візит до Бані-Луки, столиці РС, президента Сербії. Александар Вучич вилетів на термінову зустріч із Додіком відразу після оголошення вироку та проведення екстреного засідання Ради нацбезпеки. Не виключено, що Вучич переконав свого приятеля трохи заспокоїтися і спробувати домовитися.

Ще одна причина – відсутність будь-якої офіційної реакції РФ на вирок. Країна, яка найбільше зацікавлена у дестабілізації на Балканах, наразі більше турбується про мирні переговори з Дональдом Трампом. І цілком можливо – не хоче створювати для них зайвий подразник.

Зрештою, вирок Додіку публічно підтримав і Держдеп. Запевнивши, що буде протистояти спробам "місцевих лідерів підірвати безпекута  стабільність". 

Тим самим знявши інтригу навколо того, чи суперечить це судове рішення курсу нового президента США. 

* * * * *

Вирок Додіку став дуже важливим кроком, що має оздоровити політичну ситуацію у БіГ.

Спроби проросійських сепаратистів "розхитати" ситуацію у країні нарешті отримали гідну відповідь. Судове рішення захистило Конституцію БіГ та, опосередковано, Дейтонські мирні угоди.

Авторитет та інституція Верховного представника ЄС отримали захист, а його противники – попередження.

І якщо апеляція не скасує обвинувальний вирок – Додік стане не героєм-мучеником, а попередженням іншим політикам, що заграються із сепаратистськими гаслами. 

Автори:

Володимир Цибульник, кандидат історичних наук, експерт із Західних Балкан,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"