Зробити Німеччину сильною знову: все про масштабне переозброєння, яке планує Берлін
Революційні зміни у Німеччині – загравання Дональда Трампа з Росією та зростання шансів того, що Європа залишиться сам на сам з потенційною російською агресією, призвели до вражаючих змін у ставленні Берліна до своєї обороноздатності.
Тепер Німеччина не просто готова інвестувати у Бундесвер, а й робити це без гальм. І це буквальний опис, адже йдеться про скасування так званого "боргового гальма" – норми, що обмежує бюджетні запозичення.
Задля масштабного зміцнення обороноздатності Берлін готовий відмовитися від багаторічної політики суворої ощадливості та погодитися на нові багатомільярдні борги. Фрідріх Мерц, найімовірніший наступний канцлер Німеччини, не лише каже про готовність нового уряду рішуче реагувати на безпекову кризу. У своїх виступах він почав вживати англомовне гасло ексглави європейського Центробанку Маріо Драгі. Свого часу, під єврокризи 2008 року, той постійно наголошував, що потрібні сміливі кроки "whatever it takes" (чого б це не коштувало).
"З огляду на загрози нашій свободі і миру на нашому континенті, принцип whatever it takes тепер має застосовуватись і до нашої оборони",
– заявив Мерц, оголошуючи на минулому тижні про широкомасштабні плани витратити сотні мільярдів євро на оборону й інфраструктуру у найближчі роки.
У цій статті ми детально розповімо, про що домовилась майбутня влада Німеччини, та які перешкоди зберігаються для реалізації цих амбітних планів.
Запущена проблема
11 березня у Німеччині вийшла доповідь про основні проблеми Бундесверу, на цей момент. Але щоби усвідомити масштаб проблем, варто також згадати про стан обороноздатності Німеччини три роки тому, до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Станом на початок 2022 року Німеччина витрачала на оборону 1,5% від свого ВВП, сильно не дотягуючи до цільового показника НАТО у 2%. А Бундесвер потерпав від нестачі техніки в усіх родах військ та дефіциту боєприпасів на десятки мільярдів євро.
Тоді канцлер Олаф Шольц виступив з ключовою промовою про Zeitenwende, "поворотний момент", і оголосив про створення безпрецедентного фонду для зміцнення армії на 100 мільярдів євро за рахунок додаткових кредитних коштів. Шольц пообіцяв, що в найближчі роки Німеччина істотно більше вкладатиметься в армію, і дотримав своєї обіцянки.
Як результат, за оцінкою НАТО, рівень оборонних витрат Німеччини у минулому році склав 2,1% від ВВП (понад 90 млрд євро).
Досягнути цього показника вдалось не в останню чергу завдяки 100-мільярдному фонду. Зручність використання кредитів для його наповнення полягає у тому, що уряду не довелось брати кошти на оборону з болючих для виборців джерел, таких як скорочення соцвиплат.
У той же час можна було зберігати політику дотримання боргових обмежень. І тут – головна особливість: спецфонд, створений для реагування на надзвичайну подію, російську загарбницьку війну, не підпадав під дію "боргового гальма" – такої собі гамівної сорочки, що не допускає надмірних запозичень країни.
Конституція Німеччина віднедавна містить унікальну норму, яка обмежує право уряду позичати гроші для покриття бюджетного дефіциту. Від 2016 року федеральний борг може зростати за рік не більш як на 0,35% від ВВП країни. Земельні уряди від 2020 року взагалі не отримували права збільшувати свій борг. З цього правила є окремі винятки – зокрема, є спецпроцедури термінового запозичення у надзвичайних ситуаціях.
Термін дії згаданого спецфонду спливає у 2027 році.
За час його роботи військові замовили чимало. Це, серед іншого, 35 винищувачів F-35, 60 транспортних вертольотів Chinook, чотири фрегати, систему протиповітряної оборони Arrow, чотири системи ППО Patriot і 123 танки Leopard. Також 2,4 мільярда євро було витрачено на особисте спорядження для солдатів.
Однак, станом на початок 2025-го року, у Німеччині в цілому сформувався консенсус, що 100-мільярдного фонду вистачило лише для "затикання дірок", створених за кілька десятиліть тотального недофінансування Бундесверу, а також для заміни деякого обладнання, переданого Україні упродовж трьох років повномасштабної війни.
А для повноцінного озброєння Німеччини – такого, щоб жоден агресор не наважився на неї напасти – цього явно недостатньо.
Список того, що потрібно Бундесверу "на вчора", величезний і потребує масштабних інвестицій – мова йде про сотні мільярдів євро.
У ньому – власна супутникова система розвідки та зв'язку, тисячі безпілотників, покращена протиповітряна оборона, артилерія, боєприпаси, радіоелектронна боротьба, і навіть нові казарми.
Величезною є потреба у рекрутингу військових – десятки тисяч нових солдатів потрібно десь поселити, тренувати і виплачувати їм зарплатню. Нині в країні тривають дискусії, чи потрібно повертати обов’язковий призов, чи знайти інші формати розширення війська, але в цілому всі погоджуються, що з тотальним дефіцитом кадрів потрібно щось вдіяти.
І якщо раніше у Німеччині лиш розводили руками, дивлячись на стан свого війська, то тепер, із реальним ризиком відмови США виконувати зобов’язання перед союзниками по НАТО, усе інакше.
У Німеччині розуміють, що їхня країна – одна з тих, які найбільше зачепить розворот адміністрації Трампа від Європи.
Адже на німецькій території розташовані майже 35 тисяч американських військових (найбільше у Європі), а також тактична ядерна зброя США. Якщо американці виведуть свої війська (а чутки про це вже злили у пресу), та ще й відмовляться, аби їхня "ядерна парасолька" захищала європейців – у Німеччини залишається не так багато варіантів для дій.
І один із них – потужно мілітаризуватися.
Борги без обмежень
Проте залишалося відкритим ключове питання – звідки взяти гроші на масштабні вливання в армію.
Від минулого тижня ключові партії, консервативний блок ХДС/ХСС та Соціал-демократична партія, що ведуть переговори про майбутню коаліцію, – досягли згоди у цьому питанні.
Відповідь на нього: позичати без обмежень.
Лідер ХДС та ймовірний наступний канцлер Фрідріх Мерц оголосив, що Німеччина звільнить усі витрати на оборону, що перевищують 1% ВВП, від боргових обмежень. Якщо цей план буде схвалений, то
майбутній уряд отримає можливість збільшувати військові витрати настільки, наскільки вважатиме за необхідне.
Водночас, уряд не буде скутий деякими правилами, які діють для спецфондів, на кшталт того, що був створений у 2022 році.
Провідні німецькі економісти, що розробили план для переговірників, пропонували створити фонд для Бундесверу в обсязі 400 млрд євро.
Економісти наголосили, що така сума необхідна, якщо країні доведеться захищатись від ворога без американців. Однак зрештою партії обрали більш гнучкий варіант, у якому обійшлися без жодної стелі запозичень.
Це дозволить Німеччині швидко наростити свої витрати навіть до 3,5% від ВВП. У порівнянні з нинішніми у 2,1% ВВП на оборону, додаткові витрати від цього показника складуть 60 млрд євро на рік, а сумарні – 150 млрд євро на рік.
Абсолютне лідерство Німеччини у Європі за обсягом оборонних витрат має додати впевненості Україні. Протягом трьох років Німеччина була головним донором України у Європі, а якщо США не відновлять свою підтримку Києва, то вона автоматично стане головним джерелом допомоги.
Частина оборонних витрат буде спрямована до України.
Сигнали того, що майбутня коаліція планує наростити підтримку ЗСУ, вже надходять: партії мають намір найближчим часом домовитись про виділення додаткових близько 3 млрд євро військової допомоги Києву, яку раніше блокував Олаф Шольц.
Окрім послаблення боргових обмежень на оборонні витрати, ХДС/ХСС та СДПН домовились створити позабюджетний фонд у 500 млрд євро для інвестицій у застарілу транспортну, енергетичну та цифрову інфраструктуру, допомагаючи економіці відновитися. А також – послабити боргове гальмо для інвестицій у федеральних землях.
Усе це – величезні кошти навіть для найбільшої економіки Європи, яка перебуває у рецесії.
Однак, Німеччина може собі дозволити навіть такі значні борги.
За даними МВФ, Німеччина має борг, еквівалентний 62% ВВП. Для порівняння, середній показник по єврозоні становить 88%, у США – 120%. Згідно з аналізом Deutsche Bank, Німеччина може збільшити свої витрати на $1,6 трлн, перш ніж рівень її боргу зрівняється зі Сполученими Штатами.
Просто зараз, у надзвичайні часи, не варто керуватися інструментами мирного періоду, на кшталт всеосяжного "боргового гальма".
Встигнути до 25 березня
Однак погодити плани – це тільки половина справи. Їх ще потрібно реалізувати. І тут у Фрідріха Мерца, м’яко кажучи, не все йде гладко.
Адже, ще не ставши канцлером, він почав порушувати свої ключові передвиборчі принципи та обіцянки.
Швидка згода на багатомільярдні борги вже викликала критику у лавах його власного блоку ХДС/ХСС: під час виборчої кампанії Мерц не прогнозував нічого навіть близько подібного. Навпаки, як годиться класичному правоцентристу, Мерц завжди неохоче говорив про реформу "боргового гальма" (на якій наполягали соціал-демократи та "Зелені"), а головне – виступав проти нових запозичень.
Досі Мерц стверджував, що варто прибрати зайву бюрократію, пільги, навести лад з міграцією – і економіка відновиться сама по собі, забезпечивши необхідними коштами оборону.
Тепер же він разом із лідером партії ХСС Маркусом Зьодером пояснюють, що зовнішні обставини, насамперед зміна курсу США, не залишають їм іншого вибору.
Однак ключовою перешкодою для реалізації грандіозних планів є те, що для їхнього втілення потрібно змінити німецьку конституцію, а отже – схвалити ці зміни двома третинами голосів у Бундестазі під час остаточного голосування.
Проте досягти цього у новообраному парламенті буде майже неможливо.
Про незгоду із борговими планами Мерца заявили "Ліві" та ультраправа "Альтернатива для Німеччини".
В такій ситуації, навіть якщо цю ініціативу одноголосно підтримають "Зелені" і не буде жодного противника всередині коаліції – такий альянс все одно може розраховувати лише на 65,5% голосів, тобто трохи недотягує до конституційної більшості.
Єдина можлива альтернатива – проголосувати конституційні зміни прямо зараз, старим складом Бундестагу.
І встигнути необхідно до того, як 25 березня запрацює новий парламент.
За таких розкладів буде достатньо, щоб ініціативу ХДС/ХСС та СДПН підтримали ще й "Зелені" (сподівань, що цю ініціативу підтримають "Вільні демократи", наразі небагато).
Це реально, адже "Зелені" в цілому підтримують збільшення оборонних витрат та реформу "боргового гальма", хоча й вимагають, щоб частина коштів з 500-мільярдного фонду були спрямовані на ініціативи із захисту клімату.
Проте "Зелені" незадоволені тим, що ХДС/ХСС і СДПН не запросили їх на переговори про такі важливі та масштабні витрати, розраховуючи у той же час заручитись їхніми голосами під час голосування.
Тож поки що консерваторам та соціал-демократам не вдалося домовитись із "Зеленими", але переговори тривають.
Часу для ухвалення пакету залишилось небагато. Але німецькі політики мають усвідомлювати, що від їхніх голосів залежить дуже багато. Без перебільшення, це голосування буде одним з визначальних для долі європейського континенту.
Авторка: Христина Бондарєва,
журналістка "Європейської правди"