Фактор Трампа: як новий президент США впливає на політику у Польщі та ставлення до України
Ілон Маск зрештою заявив, що не має наміру блокувати доступ до Starlink для Збройних сил України.
Ця заява – один з результатів онлайн-дискусії між ним і міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським. Дискусії, завдяки якій світ дізнався, що рахунки за доступ до Starlink оплачує польський уряд.
Бурхлива суперечка між Маском і Сікорським, до якої також долучилися держсекретар США Марко Рубіо та прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, ілюструє виклики, з якими стикається польський уряд.
Добрі відносини зі Сполученими Штатами є стовпом польської безпекової політики – незалежно від того, який уряд перебуває при владі. Однак чи залишаться актуальними ці догми польської зовнішньої політики після повернення до влади в США Дональда Трампа?
Ситуація, в яку потрапив президент Анджей Дуда, якому Дональд Трамп виділив лише 10 хвилин свого часу, демонструє, що гарантій збереження добрих відносин із США більше немає ні в кого.
Не ворог, але чи союзник?
Питання, як побудувати добрі відносини з новою адміністрацією у США, гостро стоїть перед усіма європейськими політиками, але в Польщі воно має особливу актуальність не лише зі стратегічних міркувань.
Не менш важливими є суспільні емоції, оскільки поляки у своїй більшості люблять Сполучені Штати.
Прихід Дональда Трампа до Білого дому дещо змінив це ставлення, оскільки більше половини опитаних організацією More in Common (опитування було проведене на початку березня) сказали, що США стали менш надійним союзником.
Однак і для 55% опитаних США все ще залишаються союзником, і лише 4% вважають їх ворогом.
Для порівняння, аналогічне опитування, оприлюднене 2 березня в Україні соціологічною агенцією Gradus, показало, що лише 12% українських респондентів вважають США союзником, а 29% – ворожою державою.
Однак усереднений розподіл думок мало про що говорить; варто подивитися, що думають представники електорату різних партій.
Виявляється, що найбільш проамериканськи налаштованими в Польщі є прихильники "Права і справедливості". Для них Сполучені Штати залишаються найважливішим союзником (66% відповідей), важливішим навіть, аніж Велика Британія, Франція, Німеччина або Європейський Союз загалом.
"ПіС" мав загалом добрі відносини із США часів першої президентської каденції Трампа. Достатньо згадати, що президент США планував відкриття військової бази на території Польщі, а тодішня польська влада хотіла дати цій базі назву Fort Trump.
Тож не дивно, що серед електорату "Права і справедливості" досі переважають думки, що повернення до влади Дональда Трампа не зменшує довіри до США як до союзника. І що Польща повинна розвивати відносини зі США навіть за рахунок відносин зі своїми європейськими союзниками.
Майже так само проамериканськи (чи то протрампівськи) мислять і прихильники ультраправої партії "Конфедерація".
Натомість у партії влади – картина геть протилежна.
84% прихильників "Громадянської коаліції" не сумніваються, що з приходом до влади Дональда Трампа Сполучені Штати втратили довіру. Для порівняння, в середовищі прихильників "ПіС" таку думку поділяють лише 44% респондентів, тоді як 47% мають протилежну позицію.
На відміну від Німеччини, де в команді Трампа відверто пішли на втручання у перебіг виборів, підтримавши ультраправу "Альтернативу для Німеччини", у Польщі прикладів такого втручання наразі немає.
Проте "фактор Трампа" все одно впливає на перебіг виборів, сприяючи поляризації суспільства. А разом із тим – впливаючи на ставлення поляків до України.
Україна через "призму Трампа"
Таким чином, ставлення до Сполучених Штатів стало однією з осей політичного поділу в Польщі, що чітко простежується в дебатах, які супроводжують повсякденну політику і розгортання президентської кампанії.
Політики "Права і справедливості" критикують уряд Дональда Туска за те, що він, на їхню думку, недостатньо проамериканський, про що свідчить, наприклад, нещодавня суперечка Сікорського з Маском і Рубіо.
Ставлення до США також впливає на оцінку інших політичних подій, таких як скандальна зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом та Джей Ді Венсом у Білому домі 28 лютого.
Так, 74% прихильників керівної "Громадянської коаліції" не мають сумнівів, що саме Дональд Трамп виявив більше неповаги, тоді як лише 5% звинувачують у цьому Володимира Зеленського.
Натомість в електораті "Права і справедливості" переважають протилежні думки: 39% – на боці Трампа і 29% – на боці Зеленського.
Ще гіршим є сприйняття Володимира Зеленського серед прихильників "Конфедерації".
Сприйняття політичного лідера трансформується в оцінку держави.
Так, 40% прихильників "Громадянської коаліції" заявляють, що їхнє сприйняття України покращилося, і лише 9% – що воно погіршилося після подій у Білому домі.
Натомість у випадку електорату "Права і справедливості" все навпаки – 26% респондентів заявляють, що імідж України в їхніх очах погіршився, і лише 22% – що покращився.
Ще більша диспропорція на шкоду Україні спостерігається серед виборців "Конфедерації".
На щастя, ці оцінки не впливають на декларації щодо стратегічних питань.
83% поляків не мають сумнівів, що Росія несе відповідальність за розв'язання війни, і в переважній більшості підтримують Україну.
Також 88% опитаних вважають, що український опір Росії важливий для польської безпеки. Щоправда, 62% поляків – також більшість – виступають проти відправки польських військ в Україну (і лише 27% поляків готові підтримати таку ініціативу).
Варто також подивитися на оцінку польської допомоги Україні, адже тут знову ж таки чітко простежується розподіл відповідей за партійною ознакою.
На запитання, як довго Польща має підтримувати Україну, 40% прихильників "Громадянської коаліції" кажуть, що до повернення територій до 2014 року, 33% хочуть допомагати до відновлення кордонів 2022 року. Лише 4% припинили б допомагати вже сьогодні.
Протилежна картина – серед прихильників "Конфедерації". Там 58% респондентів припинили б допомогу вже сьогодні і лише 7% допомагатимуть до відновлення кордонів до 2014 року.
Електорат "Права і справедливості" має менш чітку позицію: 26% хочуть допомагати до повного відновлення кордонів, і майже стільки ж – 23% – готові припинити допомогу вже сьогодні.
Нарешті, питання, яке набуло особливого значення у польсько-українських відносинах протягом останнього року, полягає в оцінці того, чи українці достатньо вдячні за допомогу, яку вони отримали? Цілих 62% опитаних відповіли, що ні.
Лише 28% задоволені рівнем української вдячності.
73% прихильників "Права і справедливості" та 93% електорату "Конфедерації" вважають, що українська вдячність є недостатньою. І лише серед електорату "Громадянської коаліції" переважають голоси (57%) про достатню вдячність.
В очікуванні нових викликів
Варто уважно ознайомитися з усім опитуванням More in Common, оскільки воно не лише допомагає зрозуміти сучасну польську політику, але й вказує на майбутні загрози для польсько-українських відносин.
Питання про місце української теми в нинішній президентській кампанії втрачає свою актуальність, оскільки ми вже маємо готуватися до політичної динаміки після цих виборів.
Згідно з останніми опитуваннями, якби вибори до Сейму відбувалися сьогодні, до нього пройшли б лише три партії: "Громадянська коаліція", "Право і справедливість" та "Конфедерація".
Незалежно від реальної динаміки підтримки цих формувань, є багато ознак того, що вони стають ключовими політичними силами польської політики. І такий розклад здатний створити чимало проблем, в тому числі і для відносин з Україною
Чи означає все це неминуче погіршення відносин з Україною?
І тут вирішальне значення матимуть результати президентських виборів. Перемога Рафала Тшасковського сприятиме консолідації демократичного табору та зміцненню "Громадянської коаліції".
Однак не менш важливим є питання про те, хто разом з Тшасковським вийде до другого туру виборів. Донедавна здавалося, що справа очевидна і суперником мера Варшави буде Кароль Навроцький. Сьогодні це вже не так очевидно – з'явилися перші опитування, які вказують на вихід у другий тур кандидата від "Конфедерації" Славоміра Менцена.
Якби Менцен випередить Навроцького, це стане серйозним потрясінням всередині "Права і справедливості" та викличе перестановку на польській політичній сцені. Проте навіть якщо такого сценарію не станеться, позиції "Конфедерації" все одно суттєво посиляться.
Прогнозувати наслідки цих процесів, однак, надзвичайно складно, хоча б тому, що важливу роль у формуванні політичної динаміки відіграватиме американський фактор.
Подальша жорстка риторика на адресу Україні з боку команди Трампа, ймовірно, посилить подібні настрої всередині правої, та особливо – крайньо правої опозиції.
Питання лише в тому, чи є межа цього впливу?
Адже попри всі нюанси, переважна більшість населення Польщі все ще підтримує Україну?
І попри сигнали з Білого дому, ця підтримка продовжує знаходити вираження у державній політиці Польщі.
Автор: Едвін Бендик,
голова правління Фонду Стефана Баторія (Польща)