Орбан кидає виклик Гаазі. Чому вихід Угорщини з МКС матиме наслідки для ЄС та України
У листопаді минулого року світ побачив безпрецедентний крок, що змінив правила геополітичної гри. Міжнародний кримінальний суд (МКС) уперше в історії видав ордер на арешт високопосадовців з країни, яку вважають частиною "колективного Заходу".
Йдеться про прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та тодішнього міністра оборони Йоава Галанта. Офіс головного прокурора МКС Каріма Хана звинуватив їх у воєнних злочинах та злочинах проти людяності у секторі Гази під час масштабної операції та зачистки анклаву.
Протягом понад 20 років від свого заснування, аж до 2022-го, МКС оголошував підозри політикам і військовим лише з держав Африки. Такий перекіс у суді вважали природним (зрештою, саме на африканському континенті за останні десятиріччя відбувалися найкричущіші міжнародні злочини), однак для африканських держав це пояснення не видавалося переконливим.
Думка про упередженість МКС і неготовність Суду розслідувати звинувачення проти "цивілізованих" держав була і є вельми популярною. 2022 рік, коли до "африканського клубу" долучилися також представники РФ (спершу військові за справою про порушення у Грузії, а потім також політики за дії в Україні), цього ставлення не змінив.
А далі "сталася" ізраїльська справа.
Напевно, спершу в Гаазі хтось мав думку, що ордер на арешт чинного прем’єра Ізраїлю розвіє чимало сумнівів у світі щодо міжнародного правосуддя.
Та реальність виявилася протилежною.
Ця справа, а точніше, те, як на неї відреагував світ, стала ще одним потужним ударом по МКС. І це не допомагає переслідуванню російських воєнних злочинів.
Ордер МКС щодо Нетаньягу та Галанта мав би означати, що у разі їхньої появи на території будь-якої з понад 120 держав-членів МКС та зобов’язана негайно заарештувати їх та передати до Гааги.
Але зараз навіть європейські столиці одна за одною заявляють, що не виконуватимуть припис МКС. А уряд Віктора Орбана розпочав вихід з-під юрисдикції суду – крок, який донедавна видавався неможливим для держави ЄС.
Удар з Вашингтона
Варто нагадати, що дії армії Ізраїлю, які стали предметом розслідування у Гаазі, не сталися "на рівному місці": вони були відповіддю на криваві теракти угруповання ХАМАС 7 жовтня 2023 року. Утім, з точки зору суддів, та й загалом норм міжнародного права, причина дій ізраїльської армії не виправдовує порушень з її боку.
Також прокурор МКС, розслідуючи ізраїльську справу, запропонував видати ордери проти очільників ХАМАС (втім, з’ясувалося, що вони були вбиті під час ізраїльської операції відплати).
Але будь-які пояснення з Гааги не могли б зупинити реакцію США.
Міжнародний кримінальний суд і до того викликав великі питання та зауваження у Вашингтоні. Але тепер йшлося про переслідування керівництва однієї з ключових держав-партнерів США.
Тодішній президент Джо Байден назвав рішення МКС "обурливим", а Білий дім поспішив заявити, що не визнає ордер легітимним. Але справжня буря розгорілася після того, як до Білого дому повернувся Дональд Трамп.
7 лютого Трамп підписав указ про санкції проти МКС, під прицілом яких, за інформацією ЗМІ, опинився й Карім Хан – головний прокурор, який раніше видав ордер і на арешт очільника Кремля Владіміра Путіна.
МКС у відповідь заявив, що тиск не зупинить його діяльність, не приховуючи обурення діями Вашингтона.
"Ніхто не має бути понад законом", – пролунало з Гааги.
У суду були підстави розраховувати, що підтримка Європи у нього залишиться.
На відміну від Сполучених Штатів, Європейський Союз має з МКС офіційний і юридично зобов’язувальний зв’язок. Усі держави-члени ЄС без винятку є учасниками МКС.
Утім, схвалення ордера на арешт ізраїльського прем’єра не було простою історією і для Брюсселя.
Без бажання від початку
Інституції ЄС дійсно стали на захист міжнародного кримінального правосуддя.
Тодішній очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель не залишив місця для двозначності та запевнив: рішення МКС чинне на всій території ЄС. І, відповідно до міжнародного права, кожна країна-член повинна діяти згідно з цим ордером – тобто заарештувати Нетаньягу у разі, якщо він відвідає Євросоюз.
Але у питанні міжнародної політики Брюссель не може давати вказівки державам-членам.
Тож у реальності виявилося все складніше, й того дня, коли Гаага оприлюднила своє історичне рішення, лише одна країна з усієї Європи чітко і беззастережно заявила про готовність виконати його. Це були Нідерланди.
Натомість у Будапешті відразу гучно заявили, що вони відмовляються виконувати ордер на арешт.
Уряд Угорщини, для якого Ізраїль є особливим партнером, вже тоді пообіцяв ігнорувати рішення гаазького суду, яке він назвав абсурдним і ганебним. У Орбана зазначили, що не тільки відкидають це рішення МКС, а й бажають якнайшвидше довести це на практиці – утім, Нетаньягу не поспішав до Будапешта з візитом.
А справжній землетрус стався у квітні 2025 року, коли Нетаньягу прибув до Угорщини, а країна розпочала вихід з МКС.
Будапешт проти Гааги
Зміна влади у США стала поштовхом для тих, хто планував протидіяти рішенню МКС.
Одразу після того, як Трамп оголосив санкції проти суду, глава Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт переглядає свою співпрацю з судом, пояснивши, що "МКС перетворився на упереджений політичний інструмент і дискредитував саму ідею міжнародної юстиції".
А згодом, на таємній зустрічі з іноземними дипломатами, міністр юстиції Бенце Тужон розповів їм, що Угорщина залишає Міжнародний кримінальний суд. Та невдовзі про це стало відомо медіа. Тож 3 квітня, буквально за день до зустрічі прем’єрів Угорщини та Ізраїлю, керівник апарату Віктора Орбана Гергей Гуяш підтвердив ці наміри.
А наступними днями – під оплески частини ізраїльських та американських політиків і на тлі критики з боку ЄС – Угорщина стала першою європейською державою, що публічно і демонстративно розриває стосунки з міжнародним кримінальним правосуддям.
Для Нетаньягу дії Будапешта стали символічними.
Угорщина стала першою країною-учасницею МКС, до якої він поїхав після публікації ордера цього суду, і другою у світі, на візит до якої він зважився у статусі розшукуваного (першою такою країною були США).
При цьому Будапешт не тільки пообіцяв його не арештовувати – а й почав вихід з суду, який його переслідує.
На церемонії зустрічі в Будайського замку Нетаньягу крокував пліч-о-пліч з Орбаном, надіславши сигнал усьому світу – попри чинний ордер МКС, ізраїльський прем'єр може не лише літати до Європи без остраху арешту, а й отримувати там прийом, гідний найпочеснішого гостя.
Суперечки у Європі
Варто зауважити: попри заяви Орбана та його уряду про вихід Угорщини з МКС, юридично цього ще не сталося.
Міністр закордонних справ Нідерландів – країни, де фізично розташований МКС, – Каспар Вельдкамп нагадав Будапешту: "Вихід з МКС займе щонайменше рік. А до того часу Угорщина зобов'язана виконувати всі зобов’язання перед судом".
Утім, Будапешт очікувано не планує виконувати свої зобов’язання. "Цей дуже важливий суд перетворився на політичний інструмент. Угорщина не бажає відігравати в ньому жодної ролі", – сказав Орбан, стоячи поруч із Нетаньягу.
Офіційна реакція Міжнародного кримінального суду на рішення Будапешта була стриманою. Асамблея держав-учасниць Римського статуту – вищий орган, що визначає політику МКС, – лише закликала Будапешт змінити думку. "Ми сподіваємося, що Угорщина залишиться рішучим учасником Римського статуту та долучиться до змістовної дискусії навколо власних занепокоєнь", – йдеться у заяві.
Подібна позиція прозвучала і від окремих столиць – наприклад, з Варшави. У польському МЗС визнали, що вихід Угорщини з МКС "послаблює Суд та саму ідею міжнародної юстиції".
Утім, єдності у ЄС щодо ордера МКС на арешт Нетаньягу немає і близько.
Будапешт став першою столицею, яка відверто зруйнувала свої зобов’язання перед Гаагою, але насправді є й інші країни-члени ЄС, для яких політична реальність взяла гору над юридичними нормами та зобов’язаннями.
А реакція у Європі на візит Нетаньягу до Угорщини коливається від підтримки до категоричного засудження.
Яскравим прикладом став коментар прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера.
Він прямо заявив: міжнародна політика – це не завжди про мораль.
"Існує таке поняття, як realpolitik. У контексті realpolitik практичні міркування переважають над етичними міркуваннями. Я не думаю, що є хоч одна європейська країна, яка б заарештувала Нетаньягу, якби він туди приїхав. Франція, наприклад, не заарештувала б, і я не думаю, що ми теж", – підкреслив він.
Схожу риторику можна почути й у Німеччині. Канцлер Олаф Шольц, який невдовзі залишить посаду, "не може уявити", щоб Нетаньягу був затриманий під час візиту до Берліна. А його наступник – лідер ХДС Фрідріх Мерц – ще більш відкрито демонструє політичну прихильність.
Зокрема, 24 лютого, одразу після перемоги на парламентських виборах, Мерц заявив, що вже запросив Біньяміна Нетаньягу до Німеччини, і обіцяв зробити все можливе, аби візит відбувся без ризику арешту. Та й перед виборами він публічно запрошував Нетаньягу до Берліна, натякаючи на ігнорування ордера МКС.
Понад те, Мерц також пообіцяв покласти край "фактичному ембарго" на експорт до Ізраїлю деяких типів озброєння, яке існувало з огляду на міжнародні гуманітарні побоювання щодо конфлікту в Газі.
"Ізраїль має право на самозахист, і ми не будемо йому в цьому перешкоджати", – заявив майбутній канцлер Німеччини.
Наслідки поза Ізраїлем
Вихід Угорщини з Суду, демонстративний візит ізраїльського прем'єра до Будапешта, мовчазне або відверте небажання інших європейських країн виконувати ордер на арешт – усе це може свідчити про початок нової епохи.
Ситуація навколо ордера Міжнародного кримінального суду на арешт Біньяміна Нетаньягу дійсно оголила глибокі суперечності між міжнародним правом та реальною політикою.
А ті, хто мав сумнів, що МКС зможе переслідувати "західних" лідерів, виявилися праві.
Та додатковим, важливим для України наслідком тут є те, що МКС – це не лише про Африку та Ізраїль.
А Угорщина, яка вже фактично "зламала" дієвість Міжнародного кримінального суду щодо Нетаньягу – не зупиниться, коли матиме змогу так само вивести з-під удару й Путіна.
Тут варто нагадати, що угорська партія влади "Фідес" у 2023 році провалила проєкт резолюції, яка закликала заарештувати Путіна в межах ордера МКС.
Тоді заступниця голови партії "Демократична коаліція", яка ініціювала резолюцію, заявила, що "Орбана цікавлять Путін і прибуток", а не доля українських дітей, викрадених Росією – і саме тому в парламентському комітеті у закордонних справах "Фідес", хоча і говорив про мир, відхилив резолюцію.
Крім того, не варто недооцінювати наслідки самого факту розпочатого виходу Угорщини зі складу МКС. Цей процес, якщо добіжить завершення – змінює правила гри у Європі, де досі вступ до суду вважали обов’язковою умовою для членства у ЄС.
І, зрештою, все це матиме наслідки не лише для Ізраїлю, а й для всього міжнародного правопорядку.
А точніше – для його руйнування, що відбувається зараз небаченими темпами.
Автор: Уляна Кричковська,
журналістка "Європейської правди"