Непомітна асоціація: як Україна виконує Угоду з ЄС
2018 року органи влади фактично вдвічі збільшили динаміку виконання Угоди з ЄС – з 11% до 21%. Таких висновків дійшов у своєму звіті "Україна та Угода про асоціацію: моніторинг виконання 2014-2018" Український центр європейської політики.
Звіт продемонстрував, що робота насправді ведеться у всіх секторах. Питання лише у тому, в яких з них вона доводиться до кінця.
Протягом 2018 року Україна мала наблизити своє законодавство до законодавства ЄС у шести секторах: транспорт, соціальна політика, технічні бар'єри в торгівлі, підприємницька діяльність та торгівля послугами, довкілля та діяльність компаній.
Натомість у низці секторів прогрес виконання за останній рік взагалі відсутній. Серед них: транспорт, соціальна політика, заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля та діяльність компаній.
Це означає, що в цих секторах або не розроблено жодного нормативно-правового акта, або розроблені лише проекти таких актів, або ухвалено закони, які потребують розробки та прийняття вторинного законодавства. При цьому в попередні роки певні кроки у цих секторах були здійснені, та з якоїсь причини їх покинули напризволяще.
Ми підготували для вас інтерактивну інфографіку, яка демонструє досягнення та проблеми у виконанні асоціації, вона наведена в кінці цієї статті.
Чотири роки позаду: визначились євроінтеграційні лідери
Якщо говорити про кумулятивний аналіз за весь період існування Угоди, тобто з 1 листопада 2014 року по 1 листопада 2018 року, то прогрес виконання складає 24%.
Найбільш успішно та системно протягом чотирьох років відбувається робота у таких секторах: публічні закупівлі, технічні бар’єри у торгівлі та оподаткування, діяльність компаній, захист прав споживачів, що свідчить про ефективну роботу в цих секторах протягом чотирьох років виконання Угоди про асоціацію.
Виконання зобов'язань у секторі публічних закупівель щодо наближення національного законодавства до законодавства ЄС здійснено повністю. Протягом цього часу було визначено два органи державної влади, відповідальні за формування політики у сфері державних закупівель та перегляд рішень замовників, впроваджено основні стандарти, що регулюють процес укладання державних контрактів.
У секторі технічних бар'єрів у торгівлі наближено повністю горизонтальне законодавство та 80% вертикального законодавства.
У секторі оподаткування наближено національне законодавство до положень європейського стосовно загальних умов акцизного збору та щодо структури та ставок акцизного збору на тютюнові вироби.
У секторі діяльності компаній наближено національне законодавство до положень європейського щодо щорічної фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та пов'язаних з ними звітів певних типів компаній, щодо застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та стосовно одноосібних приватних компаній з обмеженою відповідальністю.
У секторі захисту прав споживачів на національному рівні створені умови для захисту прав споживачів під час зазначення цін на товари, що пропонуються споживачам, наближення законодавства щодо товарів, що не відповідають своєму зовнішньому вигляду та які становлять загрозу для здоров’я та безпеки споживачів та забезпечення наявності на магнітних іграшках, що поставляються чи вже є на ринку, попередження про ризик для здоров’я та безпеки, який вони становлять.
Євроінтеграційні коливання
Частковий прогрес наближення спостерігається у секторах енергетики, транспорту, соціальної політики та навколишнього середовища.
У секторі енергетики найбільш успішними прикладами виконання зобов’язань можна визначити ринки енергетичної ефективності, газу та електроенергії, нафти і нафтопродуктів, де розпочаті реформи мають гарний шанс бути завершеними впродовж наступних кількох років.
У секторі транспорту наближено законодавство в частині перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами, а також прийнято дорожню карту міжнародних морських перевезень.
У секторі соціальної політики здійснено наближення національного законодавства до положень європейського щодо поступового запровадження принципу однакового ставлення до чоловіків та жінок у сфері соціального забезпечення, мінімальних вимог щодо поліпшення безпеки і захисту здоров’я працівників видобувних підприємств з підземним і відкритим способами видобування та мінімальних вимог щодо безпеки та охорони здоров’я у процесі використання робочого обладнання робітниками під час провадження професійної діяльності.
У секторі навколишнього середовища здійснено наближення національного законодавства до положень європейського у сфері водної політики, оцінки впливу окремих державних і приватних проектів на довкілля та оцінки та управління ризиками затоплення.
Біг на місці
Найменший прогрес у наближенні національного законодавства протягом 2014-2018 років відбувся у секторах: заснування підприємницької діяльності, торгівлі послугами та електронної торгівлі, громадського здоров'я та митних питань.
Незважаючи на те, що у цих секторах здійснюється робота, процес наближення не завершено.
Що заважає?
Наближення національного законодавства до законодавства ЄС відбувається у кожному секторі Угоди про асоціацію з різною швидкістю, комплексністю та якістю.
На заваді прогресу в більшості секторах стоїть слабка інституційна спроможність державних інституцій, які мають наближувати національне законодавство до законодавства ЄС, чому могло б зарадити посилення державних установ якісними кадрами, забезпечення ефективного менеджменту, орієнтація роботи державних інституцій не на процес, а на результат, наявна політична воля для необхідних змін.
Окрім цього, процес імплементації Угоди про асоціацію часто супроводжується "українізацією" права ЄС.
Розроблені проекти актів часто не повною мірою відповідають європейському законодавству та практиці їх застосування (зокрема, з причини трактування окремими державними органами норм актів ЄС на власний розсуд, вибіркове застосування ними цих норм, небажання втрачати повноваження тощо).
Це призводить до системних помилок і невідповідності законодавства актам ЄС, на імплементацію яких таке законодавство розроблене чи прийняте.
Для подолання цього виклику Уряду та Парламенту варто було б відійти від практики розроблення точкових змін до національного законодавства і прийняти системоутворюючі нормативно-правові акти, які враховують цілі, завдання та увесь комплекс вимог законодавства ЄС.
Необхідною також є оцінка ефективності впровадження наближеного законодавства не тільки з українського боку, а й європейською стороною, зокрема, шляхом надання офіційних висновків (на противагу експертним висновкам).
Ще одним гальмівним процесом, що стоїть на заваді виконанню Угоди, є блокування проходження актів в Раді зацікавленими сторонами та групами інтересів.
Відсутність політичної волі та непріоритетність у народних депутатів євроінтеграційних законопроектів значно затягує їхній розгляд у комітетах ВРУ.
Єдиним шляхом покращення ситуації є спрямування представниками органів влади своєї роботи не на процес, а на результат.
Автори: Любов Акуленко, Наталія Бовкун, Катерина Потапенко,
"Український центр європейської політики"