Не варто казати, що "нічого не змінюється". У 2019 році є певні зміни порівняно з попередніми виборами. Жоден із кандидатів не має охорону довкілля як основу своєї передвиборчої агітації...

Немає жодної важливої екологічної проблеми, яку б не охоплювали положення Угоди про асоціацію. Однак загальна кількість екологічних практик громадян є значно нижчою в Україні, аніж в ЄС.

Україна нарешті дійшла до впровадження двох європейських директив у сфері охорони природи – "пташиної" та оселищної. Питання – у форматі їх впровадження. Наша країна заслуговує на більше, ніж біогеографічні семінари з російськими та іншими експертами з "колишнього СРСР".

Рано чи пізно ЄС поставить питання відповідності українських товарів екологічним нормам. Це означає, що для подальшого успіху на ринку ЄС українським підприємствам треба бути готовими конкурувати з європейськими товарами, у тому числі й з екологічної точки зору.

Адаптуючи екологічні стандарти ЄС, Україні варто впровадити механізм, який дав би відповідь на питання "що працює, а що не працює". Це дасть цілісну картину про імплементацію та підвищить ефективність використання підтримки ЄС.

На сьогодні практично усе реформування екологічної сфері відбувається "під прапором" євроінтеграції та виконання Угоди про асоціацію... Без правильних підходів до адаптації стандартів ЄС старі схеми та підходи будуть лише прикриті "європейським соусом".