Передача Україні конфіскованих російських активів стає дедалі реальнішим сценарієм. Проте за лаштунками залишається багато викликів, які стоять перед Києвом.

РФ готується запропонувати західним країнам угоду з "обміну активами": російськими, які заморожені за кордоном, та активами західних інвесторів, які фактично заблоковані в Росії.

Євросоюз розглядає два варіанти використання арештованих активів на користь України: передача прибутку або обкладання їх спеціальним податком.

Законопроєкт, поданий на розгляд Сенату США, передбачає механізм конфіскації активів, які належать уряду і Центробанку РФ. Саме тому на нього покладаються чималі надії.

Британія пропонує новий план конфіскації російських активів на користь України. Втім, цей план має як переваги, так і суттєві обмеження.

Процес, розпочатий Естонією, може відкрити для України можливість отримання сум, які в десять разів перевищують ВВП цієї балтійської країни.

Швейцарія, знаменита своєю банківською системою, не в захваті від використання приватної власності з політичною метою.

Механізм конфіскації та вилучення російських активів, схвалений Сенатом США, може стимулювати ЄС до більш рішучих кроків у цьому напрямку.

Чи зможе Україна отримати конфісковані активи РФ? Важливим є прецедент США, де процес передачі зіткнувся зі складнощами.

Польща офіційно вимагатиме у Німеччини відшкодування за збитки, яких вона зазнала внаслідок Другої світової війни. Сума репарацій оцінена в $1,32 трлн.

Канада першою із західних країн законодавчо прописала можливість використовувати на підтримку України конфісковані російські активи, що потрапили під санкції через війну. 

Завдання України – вимагати створення окремого міжнародного механізму з компенсації Україні за рахунок заморожених активів РФ.

Як Україні отримати відшкодування від РФ за збитки, спричинені війною? І до яких складнощів вже зараз треба бути готовими?