Як Україні та ЄС повернутися до безперебійної та вільної торгівлі агротоварами? Для цього необхідно відійти від логіки торговельної війни.

Чи зможуть всі країни виробляти вакцини від COVID без дотримання прав інтелектуальної власності? Це питання зараз вирішується у СОТ, і позиція ЄС може стати вирішальною.

Щоб досягти мети кліматичної нейтральності, недостатньо просто налаштувати усі свої політики на її досягнення. Попереду – два дипломатичні виклики.

Угода Британії та ЄС не має прямого впливу на Україну. Проте вона посилює нашу позицію на переговорах про оновлення Угоди про асоціацію.

Промисловий безвіз ЄС віднині офіційно – пріоритет зовнішньої політики України на наступні два роки. Чому це так важливо?

ЄС начебто добивається своєї мети – заборону експорту кругляка визнано такою, що не відповідає вимогам Угоди про асоціацію. Втім, це не означає, що заборону експорту треба скасувати.

Green Deal – це не загроза, а шанс для українських виробників. Шанс на модернізацію, оновлення і прибутки.

Торгова угода між Китаєм і США – подія, яка ілюструє, навіщо українській промисловості потрібні захисні заходи і чому це жодним чином не є банальним протекціонізмом.

Інтеграція до цифрового ринку ЄС – це водночас і більша конкуренція. І як і в будь-якій торгівлі, ЄС точно просуватиме інтереси своїх компаній. Яскравий приклад – скасування плати за роумінг.

Британська індустрія страшенно боїться хаосу. І десятки сторінок, присвячених у проекті Brexit питанням руху товарів – це захист британського бізнесу. Наш бізнес заслуговує на таку саму підтримку в інтеграції з ЄС.

2018 рік мав стати роком прискорення. Та звіт про виконання Угоди, оприлюднений зараз, не містить ані натяку на такі плани. Їх практична реалізація відкладається на потім...

Погрози Трампа в бік СОТ – це класичний спосіб актуалізувати важливі питання. А відтак на нас чекає період дуже бурхливих дискусій щодо зміни правил торгівлі. І цілком можливо – оновлена СОТ.

Проблема вивозу незаконного лісу до ЄС є цілком поширеною, можна навіть сказати, глобальною. Тому жорстка реакція ЄС на український мораторій викликана в першу чергу відмовою вирішувати проблему наявними інструментами.

Особливо небезпечна позиція, що зміни до газової директиви непотрібні, оскільки починається робота у тристоронньому форматі Україна-ЄС-РФ. Через це Київ вкрай обережно поставився до запрошення до участі у тристоронніх консультаціях.

Чи може Україна виграти від цієї глобальної торговельної війни між США та ЄС? Відповідь – так. Деякі корпорації реагують на нові тарифи заявами про перенесення виробництва. І чому б тоді не до України?