Український експорт виявився досить успішним та конкурентним на ринку ЄС і проти нього вже почали боротися. На жаль, нашою найслабкішою ланкою залишається поганий імідж держави і вітчизняного великого бізнесу.

ЄС переконує нас погодитись із "Північним потоком-2" без серйозних правових гарантій. Тоді варто витиснути максимум з Угоди про асоціацію. В її енергетичній частині бракує чіткого зобов’язання трактувати Україну так само, як і інші держави-члени ЄС.

Європейський суд з прав людини фактично змусив Україну скасувати мораторій на продаж землі до кінця цього року. Інакше Київ піде проти волі суду, що означатиме масове подання скарг власниками земельних паїв та багатомільярдні виплати з бюджету.

Перед вступом до Світової організації торгівлі найбільшим ризиком вважався масований імпорт аграрної продукції. Критики лякали знищенням українського агросектора. Але вийшло якраз навпаки – саме цей сектор найбільше виграв від членства у СОТ.

Перед вступом до Світової організації торгівлі найбільшим ризиком вважався масований імпорт аграрної продукції. Критики лякали знищенням українського агросектора. Але вийшло якраз навпаки – саме цей сектор найбільше виграв від членства у СОТ.

Вихід з СНД – це не просто вихід з організації та низки міжнародних договорів, це де-факто повноцінний перегляд двосторонніх відносин із державами, які до СНД входять. Нам буде потрібно проговорити з кожною державою-членом Співдружності, яким чином врегулювати відносини у випадку, коли Україна не зможе продовжувати свою присутність в якихось угодах СНД.

В дискусіях про доцільність тих чи інших обмежувальних заходів йти проти аргументів національної безпеки досить важко. Той, хто каже, що цими аргументами не можна зловживати, виглядає апріорі зрадником. Тим більше, коли подібну політику беруть на озброєння США.

Цей рік – ідеальний для формування нового змісту наших відносин з ЄС. Внутрішні дискусії в Євросоюзі про своє майбутнє – найкраща для цього нагода. Адже незабаром порядок денний ЄС буде сформовано на десятиліття.

ЄС все частіше згадує Угоду про асоціацію з Україною як модель майбутньої співпраці з Британією. Це великий плюс для України, адже тим самим ЄС розглядає угоду не лише як зону вільної торгівлі, а як модель нашої інтеграції. Втім, саме це й не влаштовує Британію, яка хоче обмежитися ЗВТ.

За новими тестами буде оцінюватися і допомога Україні. Можливо, її обсяги і не зміняться, але точно зміниться її формат і вимоги щодо ефективності такої допомоги. Водночас, ця реформа здатна оживити майже поховану ідею "Плану Маршалла для України"...

Якщо Угорщина вважає, що український закон "Про освіту" порушує Угоду про асоціацію, вона має всі можливості порушити всередині ЄС питання про виникнення спору з Україною. Але чому Будапешт не робить цього, обмежуючись лише погрозами?

У відносинах з ЄС нам потрібні не просто зусилля у збільшенні експорту, нам потрібні екстразусилля, які усунуть наявні видимі й невидимі кордони. Але чи потрібно шукати для цього новий формат відносин? Чи варто використати всі можливості, що дає Україні Угода про асоціацію?

Наразі ми далекі від вичерпання можливостей Угоди про асоціацію, особливо в нетарифних бар’єрах в торгівлі і в послугах... Митний союз просто не відповідає прагненням України. Зрештою, турецька модель митного союзу – дітище перших років існування ЄС...

Навіть нинішнє відверте небажання лідерів ЄС говорити про перспективи українського членства не повинні нас налякати. Ми маємо вести дискусії з ЄС про наші майбутні відносини... Наразі дії української влади на цьому шляху аж ніяк не заслуговують на позитивну оцінку...

Можна довго чекати сигналів і обіцянок членства від ЄС. А можна впроваджувати Угоду. Показати системність своїх намірів. І перетворити питання подальшої інтеграції з ЄС на абсолютно практичне і прагматичне. Тоді обопільно вигідна формула інтеграції знайдеться майже сама собою.