Наше існування як країни та нації залежить від вміння отримувати підтримку від США. Але після виборів ми побачимо нову еру американської політики...

Польські вибори стали своєрідним дзеркалом, яке має показати, якою буде політична модель Центральної Європи і як вона вплине на наші перспективи.

Якщо не усвідомити ці сім правил, то розчарування від чергової "зради" відволікатиме нас від того, що справді формує майбутнє...

Сподівань на Україну як "історію успіху" на Заході все менше. І все менше розуміння, чому в момент максимальної небезпеки Київ не намагається збільшити військовий бюджет.

Вибори показали, що німецька політика стоїть на межі стрибка. Тільки потрібно подивитися – вгору чи вниз.

"Ера Меркель" добігає кінця, українсько-німецька взаємодія стане менш персоніфікованою. Але щоб вона не стала менш ефективною, Києву необхідно "вкластися" у відносини.

Загроз перед нашою державою все більше. До того ж, вони комплексні. І вони, як хвилі, підсилюють одна одну...

Можна сперечатися щодо успіхів Східного партнерства, але на його просторі стало набагато більше Євросоюзу і набагато менше Росії – в усіх сенсах.

Перемога над нацизмом – наше свято, як і для всіх інших країн, незалежно від того, на чиєму боці вони були. Натомість Росія не має права на неї, оскільки не засвоїла уроків цієї війни.

Найближчим часом буде чимало пропозицій вирішення ситуації навколо Донбасу – у багатьох буде бажання вирішити за наш рахунок свої проблеми під час коронакризи.

Такої сукупності проблем, як зараз, у Росії не було з 1990-х років. Але якщо ви вважаєте, що все це – добрі новини для нас, то боюся, що ви помиляєтеся.

Підсумки "нормандського саміту" формально тягнуть на нічию. Але якщо подивитися на текст спільного рішення, то там – мінне поле у всьому.

Міжнародно-правові процеси проти РФ – це як ядерна зброя, тільки відкладеної дії. Попри всі загрози, це те, що є в наших руках і залежить від нас. Другого шансу отримати таку зброю в нас не буде.

Я не пригадаю, щоби місія ОБСЄ спостерігала за виборами на фактично окупованій території. Та й сама по собі "формула Штайнмаєра" не є чимось загрозливим...

Парламентська асамблея Ради Європи запустила свій Ctrl+Alt+Delete. Тепер призупинення нашої участі в ПАРЄ – цілком логічний крок. Але не назавжди, аби не віддавати Раду Європи на поталу Росії та її друзям.