Проєвропейські реформи у сфері ЖКГ, прийняті в 2015-2017 роках, так і не запрацювали на повну. Тим часом сніговий ком проблем продовжує накопичуватися.

Отримати у спадок "вбиту" комунальну систему – і вивести її на рівень, найкращий у Східній Європі. Чому польський досвід реформування ЖКГ вважається найпоказовішим для України?

Досвід комунальної реформи Литви часто наводять як приклад для України. Та чи все, що зробив Вільнюс, підходить Києву? А може, навпаки, подекуди литовський досвід може виявитися "антиприкладом"?

Комунальна реформа зараз перебуває на роздоріжжі і може піти як польським, так і литовським шляхом. Втім, не виключений і третій шлях, де зміни залишаться на папері.

Хоча реформу житлового сектора вже не зупинити, її і надалі будуть супроводжувати спроби "вбити" її європейську орієнтацію. Або зробити її бутафорією, яка приховує старі ЖЕКи.

Для комунального сектора євроінтеграція – це конкуренція на ринку і право мешканців самостійно розпоряджатися своїм майном. Здавалося б, усе дуже просто. Однак усі реформи в цьому напрямку зустрічають запеклий опір.

Спробуйте пошукати новини про початок опалювального сезону у Франції. Або хоча б у Польщі... Боюся, що вам буде складно похвалитися результатом – в ЄС комунальні послуги є ринком, де споживач не залежить від рішення міської влади.

Україна провела половину комунальної реформи - на практиці це означає, що відносини споживача і постачальника відрегульовані аж... до появи першого конфлікту. І в цьому найбільша різниця між реформами, які пройшли в Східній Європі (відразу і в повному обсязі), і нашими.

Ухвалення закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" знімає перешкоду для реформування ЖКГ. Боротьба за європейські оселі для українців ще не виграна. Однак ми тепер на крок ближче до перемоги.

З усіх європейських моделей, які міжнародні експерти пропонували Україні, в результаті впроваджується найменш успішний варіант, коли держава зберігає за собою контроль за комунальним сектором. Чи варто Україні продовжувати реформу без реформування?

Європейський досвід свідчить: чим краще розвинений ринок комунальних послуг, тим помітнішими є успіхи в енергозбереженні. Урок для України: замало ухвалити рамковий закон про Фонд енергоефективності. Треба змусити його працювати, створивши конкурентне середовище.

Україна майже так само далеко від європейської системи енергоефективності, як і три роки тому. Ігноруються навіть ті законопроекти, які важко назвати непопулярними. Українські політики забувають те, що засвоїли в ЄС – виборець ніколи не пробачить відсутність волі.

Управління будинком – нелегка праця, що вимагає кваліфікації. Підготовка відповідного фахівця в різних країнах ЄС потребує від 1,5 до 3 років. У нас же цю роботу пропонують виконувати самим мешканцям, надавши лише одну альтернативу – старі ЖЕКи.

Проблема реконструкції історичних будинків зовсім не унікальна – з нею стикалися більшість європейських країн. І були змушені шукати шляхи, які влаштовують і місто, і мешканців. Україна поки що закриває очі на цей досвід.

Успіх реформи енергозбереження в Польщі та Угорщині пов'язаний з контролем - відшкодування частини кредиту проводилось лише у разі зниження витрат на опалення будинку. У нас же реформа може перетворитися в чергову бюджетну діру.