Чи стане перехід на європейську систему контролю за безпекою продуктів харчування ударом по малих виробниках? Досвід ЄС вказує на протилежне!

Знайома ситуація: продукт, який ви в магазині сприйняли за європейський, виявився виробленим зовсім в іншій країні. Нове законодавство забороняє такі "хитрощі" виробників.

Що означає перехід України на європейську систему інформування споживача про харчові продукти? З якими складнощами зіткнулися країни ЄС при впровадженні такої реформи?

Чи знаєте ви, звідки походять та з чого вироблені продукти, які будуть на вашому новорічному столі? В ЄС споживачам важливо знати країну походження продуктів, умови, в яких утримуються тварини, і те, як вирощують рослини.

Ірландці знають і свято вірять, що їхня яловичина – одна з найкращих у світі. Проте як зробити, щоб про це дізналися в інших країнах? На допомогу прийшли заходи, що можуть стати корисними й Україні.

Систему світлофора запровадили у Великій Британії у 2006 році з метою подолання проблеми зайвої ваги та серцево-судинних захворювань. Такий підхід сприяє зміні харчових звичок та вподобань пересічних громадян.

Смайлик – це знак того, що в закладі, який його має, суворо дотримуються всіх вимог безпечності харчових продуктів, що підтверджується державним контролюючим органом, та, відповідно, дбають про своїх клієнтів.

Для Китаю позитивна оцінка ЄС – це зелене світло для допуску продуктів на свої ринки. Для українських виробників це особливо важливо, адже через гучні скандали з отруєнням немовлят місцевими молочними сумішами багато китайців споживають тільки імпортні молочні продукти, не дивлячись на високу ціну.

Будь-яка країна світу, до якої Україна експортує харчові продукти, може відмовитися від такого експорту через відсутність гарантій з боку держави, що українські продукти є безпечними. А відсутність державного контролю для світу дорівнює відсутності гарантій...

Система управління безпечністю харчових продуктів на принципах НАССР визнана найнадійнішою системою в світі, яка запобігає виробництву небезпечних харчових продуктів. Отже, з її поступовим запровадженням рівень захищеності українського споживача зростатиме.

Заборону продажу на ринках з 1 січня 2015 року домашнього м'яса та молока багато хто пов’язав з новим євроінтеграційним "харчовим законом". Але це абсолютно не так! Євроінтеграційний закон передбачає досить довгі перехідні періоди для того, щоб національні виробники поступово могли перейти на нові правила гри.

Жарти жартами, та зварити "справжній український борщ" за кордоном у вас не вийде - ви не знайдете там наших інгредієнтів. Головна причина, з якої виробники не можуть вийти на міжнародні ринки - це темпи реформування нашої системи безпеки харчових продуктів (рос.)