Ми маємо доводити спільно з нашими союзниками всередині Польщі, що популістські гасла і страхи фермерів не мають нічого спільного з реальністю.

Найсприятливішим преференційним режимом як для Британії, так і для України було би повне скасування усіх тарифів та квот, яке забезпечить найбільший приріст обсягів двосторонньої торгівлі.

До перегляду Угоди про асоціацію у 2021 році вітчизняний АПК має бути підготовлений, ми вже сьогодні маємо робити домашнє завдання. Одне з ключових питань – що робити з тарифними квотами.

Подальша еволюція DCFTA має забезпечити не тільки розвиток двосторонньої торгівлі. Ми вже готові для впровадження системної економічної інтеграції з європейським співтовариством.

Україна - сильний аграрний експортер, але наші потужності не використовуються в повній мірі. Україні потрібно створити свій м'ясний бренд, який зможе потягнути з іспанським хамоном на світовому рівні. І я знаю, як це зробити.

Чи вдасться вам знайти в європейському супермаркеті баночку меду із написом "Made in Ukraine"? Ми стали лідером за обсягом експорту меду, але досі не змогли зробити привабливим бренд "український мед". Перехід на європейські стандарти – перший і важливий крок у цьому напрямку.

Ключові здобутки від переговорів про нові автономні преференції: збільшення тарифних квот на кукурудзу та ячмінь. Ціна питання – $180 млн на рік. У таку суму наше міністерство оцінює додаткові надходження українських аграріїв від збільшення обсягів квот.

Збільшення квот дає гарну можливість наростити обсяги торгівлі з ЄС додатково майже на $200 млн на рік. При цьому ми маємо низку тарифних квот, які ще не були заповнені експортерами. Ключове питання - де ми можемо збільшити експорт до ЄС?