Україна зробила історичний вибір, підписавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Реформи, прописані в угоді, дозволять докорінно змінити вітчизняну економіку.

Змін чекає і банківський сектор.

Що ми отримаємо на фініші нашої банківської інтеграції з ЄС?

Вже зараз можна прогнозувати зміну філософії взаємин між банками, клієнтами та основним регулятором українського фінансового ринку – Національним банком. Права кредиторів та позичальників стануть більш захищеними, а НБУ стимулюватиме банківський сектор ставати більш прозорим та стійким. Невипадково запропонований Нацбанком проект "Концепції реформи банківської системи України до 2020 року" значною мірою враховує ті європейські стандарти, на які варто перейти вже у найближчому майбутньому.

Для подальшого прогресу в цьому році потрібно на законодавчому рівні вирішити всі головні проблеми у взаєминах між банками та позичальниками. Це і питання конвертації валютних кредитів у гривневі, і проблема реалізації банками заставного майна, і питання створення єдиного бюро кредитних історій.    

Однак Україні вже зараз потрібно думати про стратегічний розвиток банківського сектору на найближчі десять років.

Саме тому вітчизняному фінансовому сектору необхідно якнайшвидше підтягнутись до вимог та стандартів системи Базель III, які з 2019 року стануть обов’язковими в усіх країнах ЄС.

Система Базель III була створена з урахуванням уроків фінансової кризи 2008 року, яка продемонструвала недостатню фінансову стійкість банківської системи навіть розвинених країн.

Базельський комітет з питань банківського нагляду є саме тим міжнародним майданчиком, де розробляються найкращі в світі практики банківського регулювання. Основні акценти базельської системи спрямовані на посилення вимог до якості банківського капіталу, підвищення ліквідності банків та їхньої фінансової незалежності. Для цього, зокрема, підвищуються вимоги до адекватності капіталу банку, вводиться обмеження на співвідношення його позикових та власних коштів, впроваджуються додаткові показники контролю за ліквідністю. Базель III передбачає поетапне збільшення вимог до банків згідно з графіком, який передбачає перехідний період до 2019 року.

Підписання асоціації з ЄС має сприяти швидкому переходу українських банків на європейські стандарти, з самого початку орієнтуючись на норми найбільш сучасної системи Базель III.

Теоретично Україна може і не виконувати правила Базельського комітету з питань банківського нагляду – в тексті Угоди з ЄС таких вимог немає. Але саме перехід на ці стандарти дозволить очистити банківський сектор та залишить на ринку тільки тих гравців, які здатні витримати жорстку конкуренцію за клієнта.

Варто зазначити, що за останні роки наше банківське законодавство та підходи банків до оцінки ризиків суттєво покращились і на даний момент у багатьох випадках відповідають підходам європейських країн.

Деякі вимоги Базель III більшість вітчизняних банків вже виконує у зв’язку з досить жорсткими нормативами НБУ.

Так, за даними НБУ, станом на 1 квітня 2014 року співвідношення регулятивного капіталу першого рівня до зважених за ризиками активів складало в цілому по банківській системі України 11,58% (вимоги Базель III – не менше 6%). Співвідношення загальної суми регулятивного капіталу до зважених за ризиками активів на цю дату складало 14,8%, а співвідношення регулятивного капіталу до загальних активів станом на 1 червня сягнуло 12,36% (норматив НБУ – 9%). Ці параметри також перевищують рівень, передбачений останньою базельською угодою.

Разом з тим, у багатьох вітчизняних банків є низка проблем, які тиснуть на їхній капітал та негативно впливають на фінансову стійкість. Так, достатньо вагомою є частка проблемних активів. За даними НБУ, станом на 1 квітня цього року частка непрацюючих кредитів (4 та 5 групи за класифікацією НБУ) складала 13,25% кредитного портфелю, а співвідношення таких кредитів (без урахування резервів) до капіталу – 37,55%.

Негативним фактором є і дисбаланс у валютній структурі активів та пасивів (хоча він за останні декілька років суттєво знизився), а також невідповідність між строками залучення та розміщення ресурсів, яка спричиняє так звані розриви ліквідності.

Не завадить нашим банкам і оптимізація витрат – показники ефективності в цілому по системі досі перебувають на невисокому рівні (рентабельність активів банківської системи за результатами 2013-го склала 0,12%, а рентабельність капіталу – 0,81%). Особливо актуальним є скорочення адміністративних витрат. Зараз більшість банків приділяє цьому серйозну увагу, в тому числі шляхом активного розвитку електронного банкінгу.

Постійного вдосконалення потребує ризик-менеджемент. Банки вже давно зрозуміли важливість правильної оцінки ризиків та працюють у цьому напрямі. Але швидкоплинна економічна та політична ситуація в Україні завжди вносить корективи у плани банкірів. Топ-менеджери нині повинні вміти швидко ухвалювати рішення і постійно адаптувати існуючі моделі до нової реальності.

Перехід до стандартів Базель III повинен стати головним механізмом зміцнення банківської системи.

Її рівень прозорості також покращиться під час виконання базельських вимог. А це підвищить довіру до банків не тільки з боку вкладників, але й інвесторів. Якщо закордонні інвестори бачитимуть, що в Україні діють європейські правила бізнесу і прибутковість банків зростає, тоді вони вкладатимуть додаткові кошти.

Як результат, до України знову прийдуть великі європейські банки.

А ті материнські структури, "доньки" яких вже працюють тут, спробують збільшити свою частку ринку. Повернення європейського капіталу і стане підґрунтям стабільного росту української економіки.

Автор: Сергій Мамедов, голова правління АБ "УКРГАЗБАНК"