Не відкрию великої таємниці, коли скажу, що Україна досі переважно лишається об'єктом, а не суб'єктом міжнародної політики.

Так, Україна нині в центрі уваги.

Але ключові гравці світу ведуть боротьбу не лише за незалежність України (чи дехто, навпаки - за її залежність) і не лише за майбутнє 46 мільйонів українців (чи дехто, навпаки - проти їхнього майбутнього).

На кону - не лише доля країни, але й світовий порядок, майбутнє континенту. Тому найсильніші держави та об'єднання світу - і США, і ЄС, і Росія, і навіть Китай, який поки нібито не бере участі у загальній сварці - всі вони розмірковують про своє майбутнє в новому світі.

Між тим нам, пересічним українцям, варто не просто спостерігати за їхнім зіткненням, але й робити висновки.

А для цього - порівнювати. Бо порівняти є що.

Візьмемо, до прикладу, санкції. Ця тема нині - ключова на "Європейській правді". Ми детально пишемо про обмеження, що вводяться всіма сторонами конфлікту.

І, скажу відверто, крок за кроком дивуємося з того, наскільки відмінним є підхід сторін.

Хтось скаже, що сторони діють симетрично. З'явилися санкції від Євросоюзу - і Росія одразу оголосила про свої санкції проти ЄС. Брюссель посилив тиск - Росія також вводить нові обмеження.

Однак є "невеличка" відмінність.

Що зробив Захід (країни G7)? Вони заборонили експорт до РФ високотехнологічної продукції. А ще - обмежили експорт "оборонки" (за винятком "Містралів"). І також - експорт фінансів (заборона у сфері інвестицій і кредитування держбанків).

Тобто ЄС разом із США намагаються позбавити Росію права користуватися досягненнями цивілізованого світу.

А тепер поглянемо, що робить у відповідь Москва.

Вона заборонила імпорт продовольчої продукції, зараз обговорює заборону імпорту в інших сферах. Ще навесні були дані про заборону російським силовикам подорожувати до країн ЄС. І, нарешті, зараз лунають ідеї про штрафи для тих росіян, хто поїхав відпочити за кордон.

Отже, Росія намагається позбавити росіян (тобто своїх громадян!) права користуватися досягненнями цивілізованого світу.

Відчуваєте різницю?

Цей приклад - більш ніж красномовний. І він не випадковий.

Ідеологія ЄС полягає в тому, що держава працює для громадян. Тому санкції, які позбавляють своїх громадян товарного різноманіття, та ще й в галузі товарів широкого вжитку, просто не могли бути ухвалені Євросоюзом. Їх навіть не розглядали.

В Росії - принципово інший підхід.

Тут громадяни є лише "придатком", доповненням до держави, а їхня ключова роль полягає у забезпеченні функціонування державного апарату. Тому Кремль не бачить жодних перепон для таких санкцій, що часом схожі на покарання для росіян.

До речі, нинішні "санкції проти себе" - це не перший такий випадок.

Росія раніше вже здивувала світ, коли на "список Магнітського" (обмеження проти російської еліти, введені США) відповіла "законом Діми Яковлева", що закрив для російських дітей-інвалідів шлях до усиновлення.

Тобто - знову ж таки - задля помсти Заходу вдарила "по своїх".

Не дарма саме з російської походить приказка "бий своїх, щоби чужі боялися".

На мій погляд, це - чи не найкращий аргумент на користь того, куди має рухатися Україна в нинішньому багатополярному світі.

Чи ви хочете, аби наша держава, ухвалюючи рішення, послуговувалася тією ідеологією, яка є нині в Росії? Чи в захваті ви від такого суспільного ладу, коли інтереси громадян геть не беруться до уваги?

В Росії, до слова, теж не всі в захваті від того, що відбувається, але там вже давно подолано точку переходу до диктатури. А тому тим, хто проти, лишається хіба що жартувати у соцмережах.

Путин показал лидерам ЕС, как накладывать санкции на Россию. Все приходится делать самому

— Tonia Samsonova (@toniasamsonova) 7 августа 2014

Лишилося сказати кілька слів про Китай. Позиція, яку зайняв Пекін у новому світовому конфлікті, заслуговує на увагу.

Із суто китайськими витримкою та спокоєм східна держава спостерігає за посиленням протистояння двох інших полюсів. Китаю необхідно просто сидіти та чекати, коли річкою пропливуть трупи ворогів:)

Ця позиція є безпрограшною.

Однак Україна, яка є в епіцентрі конфлікту, цього разу не може скористатися китайським досвідом.