Протиотрута від Росії. Україна шукає відповідь на торговий ультиматум
Україна нарешті відреагувала на погрози Росії вивести ряд позицій українського експорту із режиму вільної торгівлі.
На сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі було оприлюднено повний перелік російських товарів, які також можуть бути виведені із цього режиму.
Сам по собі перелік досить великий – більш ніж 800 позицій.
Згідно з переліком, Україна може відновити стягування мит фактично із всього продовольчого імпорту РФ: овочів, фруктів, рибної та молочної продукції, яєць, меду, кави та чаю, а також цукру та кондитерських виробів.
Серед нехарчових товарів пропонується повернути мита на імпорт добрив, мила та косметики, сірників, пластмас, одягу та взуття, виробів зі скла, меблів, а також електроапаратури. Також мита можуть стягуватися із російських легкових та пасажирських автомобілів, тракторів, залізничного обладнання.
Як зазначається на сайті міністерства, мита на вказані російські товарі можуть бути введені у разі набуття чинності постановою російського уряду № 959 від 19.09.2014.
Нагадаємо, цим документом уряд РФ виводить низку товарних груп українського походження із дії режиму вільної торгівлі. Такий крок став відповіддю на ратифікацію Верховною радою Угоди про асоціацію з ЄС, яка має вступити в силу із 1 листопада.
Таким чином, початку нової торговельної війни можна очікувати менш ніж за місяць.
Формально передумов для цього поки немає. Відповідно до домовленостей представників України, ЄС та РФ, досягнутих 12 вересня, економічна частина Угоди про асоціацію набере чинності лише із 2016 року. В свою чергу російський уряд зобов’язався не вводити свою постанову в силу.
Більше того, в російському уряді стверджують про дотримання всіх аспектів домовленостей від 12 вересня. "Поки ми не маємо фактів того, що був випущений якийсь нормативно-правовий акт, котрий явно або приховано запроваджував би ці норми (про зону вільної торгівлі України і Євросоюзу)", - заявив міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв.
Однак це не означає, що новий конфлікт не може початися у будь-який момент.
Про можливість цього свідчить та ж сама заява російського міністра Улюкаєва: "Оскільки пласт нормативно-правових актів дуже великий (це можуть бути не тільки акти уряду чи Ради), відомчі накази ми теж повинні аналізувати, тому ми будемо дуже уважно відстежувати ситуацію і, безумовно, відразу на неї реагувати, але поки про такі факти ми не знаємо".
Відповідно, "результати" російських пошуків залежать від свіжої політичної кон’юнктури, яка постійно змінюється.
Саме тому готовність українського уряду підготуватися до такого розвитку подій є цілком правильною. До 1 листопада цей перелік має бути узгоджений із громадськістю та прийнятий у вигляді постанови Кабміну.
Однак між рішенням російського уряду та потенційним рішенням українського є як мінімум дві суттєві відмінності.
Перш за все, варто визнати, що ці рішення мають різні юридичні підстави. Російський уряд спирається на додаток до тексту Угод при вільної торгівлі між країнами СНД, який напряму дозволяє країнам-членам Митного союзу робити такі корекції.
Нагадаємо, що ця норма була включена в документ напередодні підписання, але вона не зупинила ані тодішньої прем’єра Миколу Азарова, який підписав документ, ані депутатів Верховної ради, які його ратифікували.
Український уряд такої можливості позбавлений. Саме тому Мінекономрозвитку публікує лише перелік торговельних позицій, митні ставки на які можуть бути переглянуті, але не публікує, як це робиться завжди, проект відповідного урядового рішення.
В проекті рішення має бути визначено юридичне підґрунтя такого перегляду – його ще потрібно сформулювати урядовим юристам.
Але головна проблема полягає в іншому.
Проблема в тому, що економічний ефект від прийняття цих документів буде зовсім різним. Причому – не на користь України.
За даними Держстату, Україна має від’ємне торгове сальдо із РФ. За сім місяців нинішнього року воно склало $2,3 млрд. Формально – це добрий сигнал для України, адже наші обмеження будуть більш відчутними.
Однак значна частина російського імпорту (протягом 7 місяців він дорівнював $9,02 млрд) складає нафта та газ, підвищення мит на які невигідне насамперед Україні.
У свою чергу, до переліку для підняття мит внесені товари, де російський імпорт може бути без проблем замінений товарами вітчизняного виробництва або продукцією третіх країн.
Більш того, і Україна, і РФ можуть підвищувати митні ставки лише до рівня, визначеного умовами свого членства у СОТ. Але середня митна ставка в Україні майже втричі нижча, ніж в РФ! Це також зменшує можливість реальної відповіді української сторони.
В такій ситуації "дзеркальне" підвищення Україною мит на російські товари лише виглядає адекватним кроком, але насправді вплив обох корекцій буде зовсім різним.
Варто визнати – у ситуації, що склалася, простого виходу Україна не має.
Можливо, частковим виходом із ситуації є пошук механізмів, які дозволять додатково збільшити мита на російські товари. Таким виходом може бути використання права члена СОТ відповісти на порушення – а дії РФ, попри формальну правильність, цілком суперечать принципам вільної торгівлі, запровадивши до імпорту країни-порушника додатковий митний збір.
Подібне покарання зараз діє щодо України – його ввела Туреччина у відповідь на введення Києвом захисних мит на автомобілі.
Юридична правомірність такого кроку не є ідеальною, але так само не ідеальними є і заходи, що готуються урядом.
Але найголовніше – не варто сподіватися, що гіпотетична шкода російському виробнику може вплинути на політику Кремля. За останні півроку там довели, що повністю перестали керуватися раціональними аргументами.
Саме тому єдиною дієвою відповіддю Москві може стати максимальна підтримка національного виробника, що виходить на ринки інших країн, насамперед – європейський. Тим більше, що ця підтримка досі існує в основному на словах політиків, ніж на практиці.
Автор: Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"