Передмова

Є чудова китайська мудрість: "Щоб побачити зірки, потрібно розплющити очі". Вона підходить і для України, де вже понад 20-ти років з поля зору керівників і суспільства випадає цілий шар найактуальніших проблем і можливостей для відродження і процвітання нашої країни.

Слушно стверджуючи, що в Україні повинні діяти європейські соціальні стандарти життя, представники публічного сектору досі не можуть чітко пояснити - як вони передбачають цього досягти.

Що важливо знати, інтегруючись до Європейського Союзу

На ринку Росії українські і російські підприємства були десь на рівних. Як вихідці з дефіцитної економіки СРСР, вони мали однакову ділову культуру, для якої характерні низька продуктивність праці та висока собівартість продукції.

Країни ЄС - це вже інша культура, Якщо ми хочемо жити як в Європі, нам необхідно навчитися працювати і організовувати виробництва так само, як це роблять європейці.

ЄС до 2016 року в односторонньому порядку відкрив європейські ринки для української продукції. Але це зовсім не означає, що всю продукцію, яка імпортується українськими підприємствами на європейські ринки, купуватимуть.

Швидше, поставляти продукцію на ці ринки буде під силу далеко не кожному українському виробнику.

Відповідність технічним регламентам -
це тільки перепустка на ринки ЄС

Посадовці просувають в маси твердження, що технічне регулювання крім забезпечення безпеки допоможе нам підвищити конкурентоспроможність і оздоровити економіку.

На жаль, це не так. Технічне регулювання взагалі не має відношення до конкурентоспроможності та економіки.

Дотримання вимог європейських директив, відображених у вітчизняних технічних регламентах в частині безпеки продукції, безумовно, є важливим.

 Однак відповідність директивам - лише перепустка на ринки розвинених країн, яка не дає гарантій, що продукцію куплять (тільки тому, що вона безпечна).

Конкурентна боротьба на насичених ринках давно ведеться на рівні, що перевищує норми стандартів.

А для того, щоб бути реально конкурентоспроможними на цих ринках, крім дотримання та перевищення норм стандартів в частині якості продукції потрібно ще багато іншого.

Потрібно суттєво зменшити собівартість продукції, підвищити продуктивність праці, постійно демонструвати соціальну відповідальність щодо зацікавлених сторін і т.п.

Дерегуляція - не гарантує конкурентоспроможності

Великі надії в суспільстві покладають на дерегуляцію у сфері підприємництва.

Але, на жаль, дерегуляція також сама по собі не здатна забезпечити конкурентоспроможність на ринку ЄС для більшості українських компаній.

Зарегульованість і корупція дійсно істотно знизили і без того невисоку "номінальну" конкурентоспроможність українських підприємств. Тому перемога над корупцією і скасування штучних перепон, безумовно, дозволить підприємствам підвищити реальну конкурентоспроможність.

Однак, враховуючи, що рівень досконалості більшості вітчизняних підприємств істотно нижче, ніж у більшості компаній розвинених європейських країн, можна стверджувати, що Україна не стане рівноправним гравцем на європейських ринках.

Все, що стосується забезпечення реальної конкурентоспроможності, здійснюють тільки самі підприємства шляхом підвищення своєї ділової досконалості. Держава лише встановлює певні обмеження (норми технічних регламентів) і визначає орієнтири (норми стандартів), а також може сприяти вдосконаленню підприємств, або, навпаки, "ускладнювати їм життя".

Українські підприємства теоретично можуть постачати продукцію на європейські ринки вже зараз,  не чекаючи реформування вітчизняної системи технічного регулювання та гармонізації стандартів. Просто вони повинні забезпечити відповідність продукції Європейським регламентам і підтвердити це в одній з країн-членів ЄС.

І ще.

Уникнути сильних конкурентів навіть на внутрішньому ринку практично неможливо - Глобальний ринок розмиває кордони.

І зарплату співробітникам доведеться платити гідну, щоб вони не пішли до конкурентів - ще "прибавка" до собівартості. Отже, щоб утриматися навіть на внутрішньому ринку, підприємствам доведеться серйозно вдосконалюватися.

Впровадження стандартів на системи менеджменту –
переважно імітація

Як зазначалося вище, підвищення рівня ділової досконалості і конкурентоспроможності підприємства може бути досягнуто шляхом вдосконалення системи менеджменту.

В останні десятиліття на міжнародному рівні прийнято ряд стандартів на локальні цільові системи менеджменту, які відображають інтереси різних зацікавлених сторін. Це ISO 9000 на системи менеджменту якості (споживачі), ISO 14000 на екологічний менеджмент (суспільство), OHSAS 18000 на менеджмент професійної безпеки (працівники) і т.п.

На жаль, через неадекватне розуміння суті вдосконалення систем менеджменту і самих стандартів, в Україні цю діяльність виконують, як правило, формально, часто імітуючи процеси вдосконалення.

В результаті реальна ефективність підприємств не підвищується, а в суспільстві формується стійке негативне ставлення до стандартів на цільові системи менеджменту і до систем менеджменту в цілому.

Масовому використанню організаціями України недосконалих систем менеджменту є пояснення.  Це, перш за все, неякісна підготовка фахівців з якості та менеджменту.

Вища школа випускає менеджерів, які не достатньо підготовлені для забезпечення успішності компаній в умовах насиченого ринку.

У той же час фахівці, навчені за фахом "Якість, стандартизація та сертифікація", не мають базової підготовки менеджера.

Ділова досконалість організацій –
основа процвітання України

Якщо коротко, то ділова досконалість організацій - це їх здатність ставити і досягати цілей щодо задоволення всіх! зацікавлених сторін.

Недосконалі організації замість підвищення своєї конкурентоспроможності шляхом вдосконалення, швидше погоджуються на "корупційну співпрацю":

Чи можливо в Україні розгорнути масовий рух за ділову досконалість на засадах кращого європейського досвіду? Упевнений, що так.

Але цьому повинна передувати зміна в країні ділового клімату.

І головна роль тут має належати державі в особі її владних структур. Влада повинна зрозуміти, що досконалі компанії - це її основна опора, головна цінність.

Саме вони "виробляють" гроші і здатні збагатити країну.

І тому потрібно зробити все можливе, щоб в суспільстві стало престижним бути досконалою організацією. В Україні негайно потрібно ввести формулу "Чим досконаліша компанія, тим комфортніше їй в державі".

В свою чергу, це вимагає від влади і суспільства зміни, насамперед, філософії та психології.

Всі ми повинні зрозуміти - альтернативи кардинальному вдосконаленню вітчизняних організацій немає. Інакше переважна більшість компаній в Україні може стати "іноземними". Вони, звичайно, принесуть із собою просунуту ділову культуру, але Україна тоді може перетворитися просто на "територію", придаток розвинених держав в Глобальному світі. Хіба цього ми прагнемо ?!

Першочергові завдання української влади

Кардинальній зміні ситуації в Україні в кращу сторону можуть сприяти такі першочергові кроки.

1. Створення при Мінекономрозвитку Робочої групи із залученням вчених та організаторів успішних виробництв, які вже отримали визнання в Європі. Розробка Концепції державної політики сприяння розвитку руху за ділову досконалість організацій (підприємств, установ) з урахуванням Резолюції 8-го Всеукраїнського з'їзду якості (Київ, 23 травня 2013 р.).

2. Перерозподіл в межах держави функцій і відповідальності у сфері ділової досконалості (системного менеджменту) із закріпленням:

- методології стандартизації в галузі менеджменту - за національним органом стандартизації;

- методології розвитку і вдосконалення систем менеджменту - за відповідними спеціалізованими інститутами НАНУ і МОН;

- організації застосування цільових систем менеджменту на базі стандартів - за органами виконавчої влади, відповідальними за конкретні цілі: менеджмент якості - за Мінекономрозвитку, екологічний менеджмент - за Мінприроди і т.д.;

- сприяння розвитку руху за ділову досконалість організацій (підприємств, установ) на основі системного менеджменту в масштабах країни - за Мінекономрозвитку (департамент, відповідальний за розвиток! промисловості та економіки).

3. Доручення центральним органам влади при формуванні політик розвитку галузей в обов'язковому порядку передбачати ділове вдосконалення організацій на засадах системного менеджменту.

4. Створення при Президентові України Національної ради з питань ділової досконалості, конкурентоспроможності та сталого розвитку.

5. Організація навчання вищого керівництва країни з питань ділової досконалості організацій на засадах сучасного системного менеджменту.

6. Організація в країні дискусії та широкої інформаційно-просвітницької роботи з різних аспектів ділової досконалості, із залученням ЗМІ.

7. Прийняття рішення щодо використання в інтересах української економіки досвіду та європейських повноважень Української асоціації якості та її спеціалізованих компетентних центрів.

Післямова

Україна переживає унікальний переломний історичний момент.

Сьогодні вирішується її доля: чи буде вона дійсно незалежною процвітаючою країною з високим рівнем життя громадян, країною, яка є рівноправною в європейській спільноті.

Припустимо, що за кілька років в країні будуть введені всі технічні регламенти, що відповідають європейським директивам, та ухвалені всі вітчизняні стандарти, гармонізовані з європейськими. Припустимо, що держава здолає корупцію і успішно завершить дерегуляцію.

Чи тоді Україна стане такою ж, як розвинені країни ЄС? На жаль, ні. Тоді стане ясно, що для перетворення в процвітаючу державу цього ще замало.

Але вчергове буде втрачено час. І тільки тоді починати другий крок, розгортати боротьбу за вдосконалення буде занадто пізно.

Тому потрібно розплющити очі, щоб побачити і усвідомити, що відбувається навколо нас і в самій Україні. Щоб краще розгледіти дорогу до процвітання.

Автор:

Петро Калита,

президент Української асоціації якості