Сьогодні в України є унікальний шанс перетворитися з країни вічних обіцянок на країну здійснених надій і очікувань і для звичайних громадян, і для підприємців, і для інвесторів. Але що потрібно для того, аби не тільки залучити інвестора, але щоб він був задоволений тим, що обрав саме Україну?

В жодній країні світу економіка не зростала без інвесторів.

При цьому йдеться не лише про вкладення банків, але і інвестиційних фондів і стратегічних інвесторів – тих, які реально і активно підтримують зростання не тільки грошима, але і вміннями та досвідом. Сьогодні вкрай важливо думати не тільки про реформи, але і про те, як ми будуватимемо країну після реформ – з ким і на які гроші. Саме вони, а не кредити і гранти з ЄС, і є тими коштами, які активно працюватимуть на зростання України.

У вересні в Україні створили першу асоціацію фондових і прямих інвесторів – UVCA. До цього деякі фонди входили в різні асоціації, але не було жодної, яка представляла б інтереси не підприємств і підприємців, а конкретно інвесторів. Хоча інтереси підприємців та інвесторів часто збігаються – наприклад, зростання підприємства і захист власності, – деякі проблеми є різними. Як структурувати угоду і вийти з неї? Як захистити свої міноритарні права? Як створити позитивний інвестиційний клімат та імідж країни для виходу з інвестицій? Нескладна математика, адже, дисконтуючи ризик країни на 10% або на 50%, сума операції і рентабельність змінюється.

Створення сприятливого інвестиційного клімату – це не тільки завдання приватного ринку, це і рамки, і середовище, які створюються державою.

Що ж потрібно інвесторам?

1. Віра в довгострокову перспективу країни.

Країні потрібні насамперед інвестори, які виходять на ринок на багато років, а не приходять з надією на короткострокову вигоду. Але для цього вони мають бачити і вірити в перспективу.

В України є величезна перспектива, але вже давно час переходити від слів про перспективу до створення середовища, яке дозволяло б створювати реальні історії успіху і інвесторам, і  підприємцям та отримувати реальний і прозорий прибуток. Є історії, які мотивували б інвесторів подивитися на країну і виходити на її ринок. У Фінляндії таку історію створила у світовому масштабі Nokia, а потім – Rovie (Angry Birds), в Естонії – Skype.

2. Працююча судова система – впевненість у тому, що після інвестування майно як мінімум збережеться, і права будуть захищені адекватним законодавством і справедливими та прозорими рішеннями. Без корупції, без кумівства, без різного трактування законів.

Наприклад, в Естонії новими суддями взяли молодих і агресивно налаштованих жінок, які навіть, може, вже й не знали,що таке жити по-старому, і були досить молоді, щоб не бути заангажованими у старих схемах. І при цьому вони знають, що в країні діє принцип нульової толерантності – будь-який випадок корупції спричинив би публічне офіційне звільнення і покарання.

3. Підтримка або як мінімум невтручання держави.

В ідеалі держава повинна створити і регулювати екосистему для інвестицій, яка стимулює різні рівні інвестицій – від бізнес-ангелів до великих прямих інвестицій.

Наприклад, в Англії і в багатьох інших країнах є можливість зменшити свій податок на прибуток, інвестуючи в починаюче або зростаюче інноваційне підприємство.

Створюються державні фонди спільних інвестицій держави і приватного ринку. Наприклад, за наявності одного або декількох "ангелів" або фондів, які інвестують в підприємство певну суму, держава зі свого боку розгляне вкладення тієї ж суми. Звичайно, зрозуміло, що можливості держави обмежені, але тим більше треба створювати умови, щоб приватний ринок сам розвивався і заповнював ті ніші, які дуже потрібно заповнити для бізнесу та економіки.

4. Мінімізація корупції.

Однією з основних причин, за якою інвестори побоюються або обережно ставляться до України – це навіть не війна, а корупція. Навіть до війни Україна була і залишається в рейтингу сприйняття корупції на дуже низьких місцях. А низькі місця в цьому рейтингу – це і є найвища корупція. У 2013 році Україна була на 144-му місці з 177 країн.

Навіть у Росії корупція, на думку Transparency International, була меншою, a Україна знаходиться в списку після Гондурасу, між Нігерією і Гвінеєю.

При цьому такий саме виходець із радянського режиму, як Естонія, – на 28-му місці.

Як зменшити корупцію? Зробити процеси незалежними від окремих чиновників, інформацію – якомога відкритішою і прозорішою, ввести реально працюючі зрозумілі законні рамки і нульову толерантність за порушення закону.

Це лише кілька пунктів і моментів зі списку, і для того, щоб пункти коаліційного договору про поліпшення інвестиційного клімату не залишилися б тільки короткими, цинічними і недостатніми, асоціація розробляє пропозиції від міжнародних та українських інвесторів уряду, які будуть передані вже цього року.

Автор:

Яніка Меріло,
керуючий директор Ukrainian Venture Capital and Private Equity Association (UVCA)