Як мають реагувати США на українську кризу: три ключові принципи
Враховуючи присутність тисяч регулярних російських військ в Україні і десятків тисяч військ, дислокованих біля її кордону, небезпека подальшої агресії Кремля на території України є дуже високою. Америці терміново необхідно обговорити ситуацію зі своїми європейськими союзниками, щоби знайти сильніші й ефективніші методи протистояння цій загрозі.
На підставі стратегічного аналізу і багаторічного дипломатичного досвіду ми пропонуємо три принципи, на яких має грунтуватися реакція Америки на міжнародну кризу, що склалася.
По-перше, ми рекомендуємо Америці визнати свої зобов'язання перед Україною, що виникають з Будапештського меморандуму про гарантії безпеки. За цією угодою Росія, Сполучені Штати і Велика Британія зобов'язалися поважати суверенітет і територіальну цілісність України в обмін на її відмову від розміщення радянської ядерної зброї на своїй території. Сама ідея про нерозповсюдження ядерної зброї може бути дискредитована в усьому світі, якщо американські гарантії безпеки знову і знову виявлятимуться марними для країн-учасниць договору, що зіткнулися з агресією.
Ми хочемо, щоб світ побачив, що мирна відмова України від ядерної зброї забезпечила їй доступ до звичайної зброї, коли це стало дійсно необхідним для захисту її кордонів.
Америка повинна дати всім зрозуміти, що її допомога в рамках Будапештського меморандуму включає постачання оборонної зброї, тому що були порушені кордону України і є загроза продовження агресії. Цю допомогу слід надати негайно, можливо, разом з бронебійними, зенітними, антиракетними установками та обладнанням для збору розвідувальної інформації.
Ця допомога збільшила б для Кремля ціну захоплення портового міста Маріуполя або додаткових територій Луганської та Донецької областей.
Володимир Путін в цьому дуже вразливий.
Опитування російських соціологів з "Левада-Центру" за останні кілька місяців свідчать, що більше двох третин населення Росії не хоче, щоб російські солдати воювали в Україні.
Сполучені Штати повинні поінформувати Москву про те, що постачання такого обладнання буде зупинено, щойно Росія в повному обсязі виконає свої зобов'язання в рамках мінських угод: виведе російські війська (регулярну армію і "добровольців") і військову техніку за територію України і визнає повний контроль Києва на Донбасі, в тому числі з боку кордону Росії і України.
По-друге, для забезпечення солідарності альянсу та подальшого заохочення Путіна до припинення агресії Америка повинна запропонувати договір на жорстких умовах: Сполучені Штати не підтримуватимуть вступ України до НАТО, тільки-но Кремль повністю виконає свої зобов'язання за мінськими угодами, а Україна повністю відновить контроль над Донбасом. Ця умова вимагає від Кремля розуміння того, що Україна має право встановлювати будь-які військові відносини з Європейським союзом, які обидві сторони вважатимуть прийнятними, а також – поваги з боку Росії до суверенності кожного вибору України та її територіальної цілісності.
Ця пропозиція, крім того, буде для Росії відповіддю на її побоювання, що розширення НАТО є загрозою її безпеці. Вимога від Росії елементарної поваги до територіальної цілісності України швидко підвищила би безпеку останньої - чого не могла б зробити теоретична перспектива членства України в НАТО. Ми розуміємо, що Москва категорично проти розширення кордонів НАТО, але ця пропозиція має запевнити Москву в тому, що безпека Росії не буде гарантована ціною відсутності безпеки її сусідів.
Найважливіша сила для захисту України - патріотична доблесть її громадян, які вірять, що суверенна і незалежна Українська держава може краще виконувати свої обов'язки перед ними.
Політичні реформи, що зміцнюють віру українців у свою державу, можуть зробити більше для майбутнього незалежної України, ніж будь-яка військова техніка.
Таким чином, наша третя рекомендація полягає в тому, що Сполучені Штати повинні заохочувати українських лідерів повною мірою реалізувати реформи, які вони обіцяли втілити в життя у своїх передвиборних маніфестах, і забезпечити народ України підзвітним урядом, який буде найкраще служити їм у майбутньому.
Нас турбує, що прогрес у реалізації реформ настільки незначний навіть після того, як більшість проголосувала за проведення фундаментальних реформ під час останніх парламентських виборів в Україні.
Сполучені Штати і їхні європейські партнери повинні нагадати президенту Петру Порошенку і прем'єр-міністру Арсенію Яценюку, що наша підтримка для ослабленої економіки України залежатиме від реалізації швидкої і ефективної програми реформ у цій державі.
Автори:
Роджер Маєрсон,
заслужений професор економіки в Університеті Чикаго,
лауреат Нобелівської премії з економіки 2007 року
Джон Гербст,
директор Центру Dinu Patriciu Eurasia Атлантичної ради,
посол США в Україні в 2003–2006 роках
Опубліковано з дозволу VoxUkraine