У зв’язку з різними природними умовами Україна займає лише 35-те місце у Європі за рівнем лісистості. Але разом з цим за площею лісів Україна займає 9 місце у Європі.

Ліси займають майже 16% територій України. Це – низький рівень, який треба підвищувати. При цьому, що половина лісів України – штучно створені, а відповідно - потребують посиленого догляду.

Окрім екологічних функцій, ліси виконують соціальну місію. Один гектар лісів в Україні створює близько 10 робочих місць, забезпечує додатково 3-4 центнери зернових з 1 га посівів. Лісове господарство забезпечує робочими місцями та сировиною біля 1 млн жителів країни.

Ці цифри приховують складні проблеми, що загострюються з року в рік.

Я чимало спілкуюся з екологами, лісівниками, спеціалістами з деревообробки. Усі застерігають щодо поглиблення занепаду галузі. Причини – корупція, незаконні рубки, технологічна відсталість.

В Україні, яка прагне жити по-європейськи, лісове господарство залишається на пострадянських засадах.

Насамперед, галузі дошкуляють корупція та беззаконня. В кращому випадку держава контролює діяльність лише третини лісгоспів.

Ці підприємства були і залишаються корупційними вотчинами губернаторів, депутатів, керівників місцевих правоохоронних структур.

Відтак їхніми керівниками призначали не лісівників, а "лісорубів". З відповідними завданнями.

У галузі фактично збережено радянську систему управління. Єдиний реальний засіб впливу Держлісагентства на керівника – укладання з ним контракту. А вже після призначення він стає елементом корупційного механізму, спрямованого на збагачення окремих осіб, завдання шкоди довкіллю, а державі – збитків.

Галузь отримає перспективний імпульс за умови оптимізації лісогосподарських підприємств.

Коаліційна угода парламентських фракцій передбачає об’єднання їх у єдину державну лісогосподарську структуру.

Дієвість такого рішення підтверджує досвід Польщі, Латвії, інших країн ЄС.

Мова йде про створення лісової адміністрації і незалежної від неї у господарській діяльності державної лісової корпорації. Ключові акценти такої інституційної реформи галузі – відокремлення функцій законотворення й державного контролю від ведення лісового господарства й торгівлі деревиною.

Вважаю за доцільне з огляду на європейський досвід підпорядкувати лісгоспи чотирьом кластерам, створеним за природно-географічною ознакою. Серед них – Полісся, Карпати, Лісостеп та Степ. Економічна інтеграція дозволить впровадити централізовані закупівлі палива, запчастин, техніки, а також – продаж деревини.

Створення єдиної господарської структури дасть можливість залучати у галузь кредити та інвестиції. Галузі необхідно мінімум 800 млн. гривень щороку на закупівлю техніки, оновлення технічної бази і загалом на підвищення продуктивності праці

Не менш важливим напрямом реформування лісового сектору є діяльність в рамках реалізації угоди про асоціацію з ЄС.

Саме тому варто підтримати законодавчу заборону на приватизацію державних лісів та запровадження європейської моделі щодо розпорядження лісами.

Діюча модель лісового господарства не дозволяє ефективно використовувати ресурсний потенціал лісів.

Ключове завдання реформи – комплексний перегляд законів та підзаконних актів, що регулюють лісові відносини у відповідності до прогресивного європейського досвіду.

Автор: Олексій Павленко,

міністр аграрної політики та продовольства України