Рік тому Кремль влаштував незаконний і нелегітимний "референдум" у Криму, кульмінацією якого стали анексія українського півострова, застосування сили для зміни мапи Європи та поглиблення кризи у Східній Україні.

Так званий референдум, похапцем підготовлений лише за два тижні, був пародією на демократію. Незалежних міжнародних спостерігачів не було. Натомість елітні російські війська,

"зелені чоловічки", як їх назвали місцеві жителі, виконали волю президента Путіна.

У нас не має бути жодних ілюзій щодо походження цих бійців. Їхнє бойове спорядження, їхній акцент і їхня підготовка – все вказало на те, що вони росіяни, навіть якщо на них не було відповідних розпізнавальних знаків.

Напередодні так званого "референдуму" в Криму українські канали були відключені від телевізійного ефіру, а той, хто висловлювався проти військової окупації Росії, отримував погрози та залякування. З того часу декілька осіб зникли, інші були знайдені мертвими, дехто – зі слідами тортур. 

Усе це було зроблено під хибним твердженням російського керівництва, мовляв, з боку Києва є загроза правам російськомовного населення в Криму. Але буквально минулого тижня Володимир Путин в інтерв’ю визнав, що він планував анексію Криму за тижні до того, як відбувся фіктивний референдум.

Весь той час він розповідав міжнародній спільноті, що він не розглядав можливості приєднання Криму до Росії і заперечував присутність там російських військ.

Ми знаємо, що в Криму чи в будь-якій іншій частині України ніколи не було жодної загрози російськомовному населенню.

Незадовго до анексії Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин сказав, що не було "жодних доказів будь-яких погроз чи насилля" (щодо російськомовних громадян).

Насправді звіти Управління Верховного комісара ООН з прав людини та Уповноваженого з прав людини Ради Європи чітко вказують, що права людини в Криму опинилися під загрозою лише після російської окупації. Наслідки цього особливо відчутні для етнічних меншин Криму, наприклад, для значної громади кримських татар.

Дуже важливо не применшувати значення анексії Криму.

Агресивні дії Росії там і на Донбасі є загрозою не тільки для України, а й для решти Європи.

Анексуючи українську землю, порушуючи її територіальну цілісність і дестабілізуючи схід України постійним постачанням військ і зброї, Росія кинула виклик демократичному порядку XXI століття та міжнародній системі права.

Такі дії є грубим порушенням низки міжнародних зобов’язань Росії, зокрема статуту ООН, Гельсінського заключного акту та Угоди 1997 року між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України. Саме тому Росія ізольована у Раді безпеки ООН та у ширшій міжнародній спільноті.

Зважаючи на це, країни-члени ЄС повинні прийняти ті виклики, які Росія поставила перед нашими спільними цінностями і спільною безпекою.

Жодна країна, якою б великою вона не була, не може зневажати міжнародні норми і не зіткнутися з наслідками. 

Ми не повинні приймати незаконну анексію Криму як нову реальність.

Факти нагадують, що це був незаконний акт, Крим залишається окупованим і його найбільш вразливі громадяни несуть на собі основний тягар однобічної політики Росії.

Сумна реальність полягає в тому, що якби Росія не окупувала Крим минулого року і не змусила людей голосувати під дулами автоматів, жителі Криму спокійно займалися б своїми справами, як це було впродовж останніх 23 років, не стикаючись при цьому із залякуваннями, труднощами та небезпеками для життя і здоров’я – тобто з тими викликами, які виникли за часів незаконної російської анексії Криму.

З цієї ситуації є вихід.

Росія досі може відвести війська з Криму та Східної України, виконати свої зобов’язання згідно з мінськими домовленостями і дозволити українському народу самому керувати власною країною.

Але поки це станеться, ми не ігноруватимемо те, що сталося з Кримом.

Наша позиція є непохитною – анексія Криму неприйнятна. Ми й надалі захищатимемо наші цінності санкціями, які карають осіб, відповідальних за захоплення українського Криму.

Автор:

Саймон Сміт,

Посол Великої Британії в Україні,
для Європейської правди