Як працює аграрна євроінтеграція? Законодавча складова

Євроінтеграція є багатогранним процесом, в якому не можна обійтись без участі влади, бізнесу, експертних, наукових та громадських кіл.

Міністерство аграрної політики та продовольства як представник виконавчої влади в рамках євроінтеграційного процесу є відповідальним за три основні напрямки діяльності:

• формування законодавчої бази

• створення конкурентного середовища в АПК

• практичну участь у реформуванні галузі.

З цих трьох складових базовою є законодавча.

Без приведення законодавства у відповідність до норм і регламентів ЄС, а також без вироблення відповідних механізмів його імплементації неможливі практичні зміни в сільському господарстві.

Саме тому сьогодні міністерство активно працює над розробкою та доопрацюванням законодавчої бази реформування АПК. Так, зокрема, ми розробили план впровадження законів на період з 2014 по 2017 рр., який є частиною комплексної стратегії реформування галузі.

Спробуємо більш просто подати цей документ, проілюструвавши роботу міністерства за допомогою інфографіки.

Деякі з цих законодавчих актів, які ви бачите на інфографіці, вже прийняті Верховною радою України та вступили в дію. Деякі знаходяться на стадії розробки. Давайте поглянемо, що ми вже встигли зробити, а над чим ще необхідно працювати.

Що вже зроблено?        

Як можна побачити на інфографіці, на сьогоднішній день вже прийнято п'ять законів у сфері дерегуляції та харчової безпеки, а також один закон у сфері експорту/імпорту.

Більшість законів, які планувалось прийняти в IV кварталі 2014 та I-II кварталах 2015 року, на сьогодні знаходяться на розгляді та доопрацюванні в профільних комітетах Верховної ради.

На початковому етапі основний акцент реформування законодавства був зроблений на питаннях дерегуляції та приведення регуляторного середовища у відповідність до європейських стандартів.

Це зроблено не випадково. Дерегуляція дозволить знизити адміністративний та податковий тиск на галузь, спростити залучення інвестицій та стимулювати розвиток аграрного бізнесу. До того ж, вона є ефективним інструментом боротьби з корупцією в галузі.

Таким чином, дерегуляція дозволить зробити дуже важливий крок – оптимізувати правила ведення бізнесу для аграріїв, створить для них нові можливості розвитку.

Що робимо сьогодні?

Якщо в кінці 2014 – на початку 2015 року міністерство сконцентрувало свої законодавчі ініціативи в галузі дерегуляції, то на сьогоднішній день ми активно працюємо над законодавством у сфері харчової безпеки.

Без цієї складової всеосяжне використання можливостей євроінтеграції в АПК, зокрема в рамках квот, є неможливим. Безпека продуктів харчування – одна з ключових вимог наших європейських партнерів щодо допуску української продукції на їхні ринки.

Якщо ми хочемо експортувати, то повинні забезпечувати не тільки високу якість, але й безпеку власної продукції.

Більшість законів щодо забезпечення безпеки харчової продукції сьогодні знаходяться на різних стадіях розгляду в профільних комітетах Верховної ради.

Що буде зроблено?

На 2016-2017 рр., окрім законодавчих ініціатив у сфері харчової безпеки, ми плануємо прийняти ряд законів та нормативно-правових актів у сфері експорту та імпорту сільськогосподарської продукції.

Як можна побачити на інфографіці, зокрема планується прийняття регуляторних нормативно-правових актів у сферах овочівництва, ГМО, маркування окремих видів продукції, імпорту і т.д.

Створивши базу для євроінтеграції за рахунок дерегуляції, якою ми активно займаємось сьогодні, надалі буде значно легше запроваджувати реформи в окремих галузях та секторах АПК.

Хочу ще раз наголосити, що реформування законодавства та приведення його у відповідність до норм ЄС – один з головних поточних пріоритетів міністерства. Цей процес є достатньо складним та тривалим, однак саме він є відповіддю на ті актуальні виклики, які євроінтеграція ставить перед українським сільським господарством.

Автор:

Владислава Рутицька,

заступник міністра аграрної політики та продовольства
з питань європейської інтеграції