Минулого тижня Національні збори Франції ухвалили жорсткий антитютюновий закон. Згідно з ним, з травня 2016 року пачки усіх виробників сигарет мусять бути однаковими - того ж самого розміру, форми, кольору та з однаковими надписами. Навіть назви брендів мають друкуватися виключно маленьким шрифтом.

Це рішення має безпосереднє відношення до України, більш того – ставить український уряд у дуже незручне становище.

Здавалося б, до чого тут Україна?

Але варто нагадати, що подібний закон кілька років тому було прийнято Австралією. Австралійці стали першими, хто порушив питання – що важливіше: право на вільну торгівлю чи захист здоров’я своїх громадян.

Відповіді на це питання немає й досі. Однак, як бачимо, приклад Австралії почали брати на озброєння й інші країни. Окрім Франції, подібна ініціатива обговорюється і у Великій Британії.

Знову ж таки – до чого тут Україна?

А до того, що суперечка навколо прав країн обмежувати принципи вільної торгівлі у сфері тютюнових виробів значною мірою була ініційована саме Україною.

Саме український уряд у березні 2012 року ініціював відповідну торговельну суперечку з Австралією в рамках процедур Світової організації торгівлі (СОТ). На думку України, принцип "простої упаковки", взятий на озброєння Австралією, порушує права власників торговельних марок і є несумісним з деякими положеннями Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), Угоди про технічні бар’єри в торгівлі і Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГАТТ-1994).

Що характерно, досі українські сигарети до Австралії не експортувалися, що дозволяло експертам обережно натякати на те, що таке подання було зроблено на замовлення міжнародних тютюнових корпорацій.

У будь-якому випадку, ця суперечка зараз знаходиться на стадії розгляду групою експертів, у якості третіх сторін до неї приєдналися 35 країн, а рішення у справі експерти очікують у 2016 році.

Ще один важливий момент – попри те, що з 2012 року було декілька змін уряду, а ще більше – змін керівників Мінекономрозвитку (саме це міністерство відповідає за торговельні суперечки СОТ), Україна не відмовилася від свого позову до Австралії.

Таким чином, справа, започаткована Україною, поступово рухалася до прийняття арбітражного рішення.

Але раптом трапилася Франція!

Що змінилося із прийняттям Францією закону, подібного до австралійського? Його прийняття поставило український уряд у досить незручне становище.

Якщо уряд продовжує вважати, що принцип "простої упаковки" на сигаретних пачках порушує права українських виробників, то Мінекономрозвитку має подати аналогічну скаргу і проти Франції.

Це виглядає дуже логічним, зважаючи, що вірогідність експорту українських сигарет до Франції набагато вищий, ніж до далекої Австралії.

Але ж нова суперечка у СОТ, а крім того – із членом ЄС, може викликати чималий міжнародний скандал. У 2012 році досить дивний позов України проти Австралії супроводжувався численними звинуваченнями у бік Києва.

До речі, на торговому слензі країни, що подають позов, явно захищаючи не своїх виробників, а когось іншого, називають "країнами-сурогатами".

У 2012 році українському уряду було байдуже до таких звинувачень. Але зараз інші часи, і уряд набагато уважніший до свого міжнародного іміджу.

Виходить, уряду краще не реагувати на французький закон, залишивши все, як воно є зараз? Але тоді правдивість позиції України у суперечці із Австралією остаточно зводиться нанівець.

Як можна боротися із вірогідним порушенням за півсвіту, ігноруючи аналогічне майже під боком?

Як бачимо, уряд дійсно постав перед непростим вибором.

Втім, є ще один можливий вихід – достроково закрити суперечку з Австралією. Хоча уряд досі ігнорує цей (причому – найочевидніший) шлях.

Але "французький прецедент" як мінімум має змусити уряд визначити свою позицію в цій справі, а найголовніше – пояснити її суспільству.

Автор:

Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"