24 травня відбудеться другий тур президентських дебатів у Польщі.

На кону – майже сенсаційний поворот: після неочікуваного програшу Броніслава Коморовського у першому турі шанс очолити Польщу отримав молодий і не широко знаний Анджей Дуда.

Саме тому увага поляків прикута до політичних дебатів, перша частина яких відбулася цими вихідними.

Ці дебати присвячені зовнішній політиці та безпеці на міжнародній арені, тобто основним сферам компетенції польського президента.

Питання цих дебатів звучить так: як виглядатиме східноєвропейська політика Польщі?

Упродовж 2014 року, коли Польща пробувала себе у різних ролях в російсько-українському конфлікті, "східноєвропейська політика" країни зазнала різкої критики експертів – а точніше, критики зазнала її відсутність. Польща, яка так хотіла би бачити себе лідером у Центрально-Східній Європі, не змогла стати модератором діалогу між Москвою та Києвом, віддавши віжки правління Берліну, Парижу та Вашингтону.

Здавалось би, поляки разом із балтійськими народами мали би найбільше відчувати запах пороху на своїх східних кордонах. Хто, як не вони, мали би у першу чергу ставити своїм лідерам питання про зовнішню безпеку та міжнародну політику.

З Києва видається, що саме це мало спровокувати ключові зіткнення у президентській дискусії. Тим паче, що лідер президентських перегонів відомий більш жорсткою позицією щодо українського конфлікту, аніж чинний президент.

Але так не сталося.

Натомість поляки (і українці також) почули загальні відповіді, які не дуже багато нового вносять до status quo, не кардинально відрізняють кандидатів один від одного і не пророкують збільшення підтримки для України з боку Польщі в разі перемоги будь-кого з кандидатів.

• "Ми не можемо бути більш українськими, аніж сама Україна, але повинні її підтримувати. Умовою ефективної закордонної політики є народна згода. Тільки згода довкола закордонної політики може запевнити її ефективність. Маю нагадати, що група пана депутата (партія "Право і Справедливість". - Авт.) часто тут чинить інакше. Однак я кажу "Ні" висиланню польських солдатів на Донбас", - сказав чинний президент Коморовський.

• "Закордонна політика – це дуже серйозна справа, в якій президент повинен діяти спільно з урядом. Я переконаний, що найважливіше – це реалізація польських національних інтересів. Тому коли ми говоримо про стосунки з Україною, це не в наших інтересах, щоб там тривала війна. Але ми повинні діяти через НАТО та ЄС. Однак хочу підкреслити, що закордонна політика вимагає реалізації власних інтересів", - відповів його опонент Дуда.

Коморовський ще раз підтвердив, що на місію поляків в Україні розраховувати не доводиться, і недвозначно натякнув: реформуйтеся – будуть гроші і підтримка, продовжуєте гратися в корупцію – вирішуйте свої проблеми самі.

Позиція лідера перегонів Анджея Дуди – відхреститися від своєї єдиної необережної заяви у січні про висилання польських військ в Україну.

Саме заради цього основний лейтмотив його виступу – необхідність перекласти відповідальність у східному конфлікті на вищі інституції: НАТО та ЄС.

Зрештою, про важливість присутності баз НАТО на території Польщі та зміцнення армії говорили обидва кандидати, але в їхніх виступах не пролунало нової конкретної стратегії, плану дій, якого можна було б очікувати від країни, що боронить рубежі Європи.

Польський виборець не відчуває такої потреби, а отже, президент не буде "продавати" йому цієї теми як найкращий товар. Не знайшлося свіжих ідей і щодо повернення Польщі статусу лідера у регіоні: Дуда сказав досить тривіальні тези про необхідність зміцнення Вишеградської групи і союз із країнами Балтії, а Коморовський запевнив, що так добре, як за його правління, ще ніколи не було.

У президентських дебатах питання внутрішні, світоглядні, а також задавнений конфлікт між лідируючими партіями "Громадянська платформа" та "Право і Справедливість" витіснили питання зовнішньої безпеки, а отже, і українського конфлікту, на маргінес. Питання безробіття, соціального забезпечення, ролі держави у приватному житті, прозорості політики і, головне, "польсько-польської війни" (тобто внутрішнього поділу поляків) – ось що розігріло атмосферу в студії.

А шквал емоцій взагалі припав на перехід на особистості: "примірний молодий чоловік" Дуда назвав Коморовського радикалом, а "політик з авторитетом і досягненнями" Коморовський звинуватив опонента у частій зміні поглядів.

Хто б не виграв у польських виборах найближчої неділі, для України різниця невелика.

Польський виборець вже втомився від постійної присутності чужої країни у своїх вечірніх новинах. А віднедавна "гості зі сходу" все більше й більше заполоняють вулиці польських міст. І якщо українці замість давати раду своїм внутрішнім проблемам тільки проситимуть гроші у Європи, Польща не візьме на себе ролі адвоката диявола. Бо хто має бути більш українським, ніж українці?

Автор:

Вікторія Жуган,

співпрацівник польського політично-культурного

онлайн-тижневика Kultura Liberalna