Уявімо, що ви - виробник електричних чайників і хочете продавати свою продукцію на ринку ЄС.

Що вам для цього потрібно зробити? Яка процедура? Яка вона зараз та якою вона буде за нової системи технічного регулювання, на яку переходить Україна?

Наразі, аби продавати у країнах ЄС щось більше, ніж сировину, українським виробникам потрібно самостійно користуватися англомовними директивами ЄС, англомовними стандартами, європейськими лабораторіями та органами з оцінки відповідності вашої продукції параметрам безпечності, що не завжди зручно і доволі дорого.

Отож, якою є послідовність дій вас як виробника, що хоче вийти на ринок ЄС?

Крок 1: Спочатку вам необхідно визначити європейські директиви, які застосовуються до вашої продукції.

Як я вже зазначав вище, до гармонізації системи технічного регулювання України з ЄС вам доведеться користуватися текстом директиви англійською мовою. Для пошуку необхідної директиви ви можете скористатися спеціальним сайтом Європейської комісії "Export Help-Desk Facility".

Ваш товар може підлягати одночасно під дію кількох директив. У нашому випадку електричний чайник підпадає під регулювання однієї директиви, а саме - директиви щодо низьковольтного обладнання.

Крок 2: Далі визначаєте основні вимоги, які застосовуються до вашої продукції, тобто юридично обов’язкові вимоги техніки безпеки, яким має відповідати електричний чайник.

Ці вимоги визначають показники безпеки продукту щодо ризиків, пов’язаних з його використанням. Вони перераховані у відповідних директивах. Виробник повинен пройти оцінку ризику свого продукту, щоб визначити, які основні вимоги висувають до його продукту.

Крок 3: Далі ви визначаєте стандарти, якими керуються в Європі при виробництві електрочайників.

Стандарти в Євросоюзі є добровільними: продукт, виготовлений відповідно до гармонізованих стандартів ЄС, має відповідати юридично обов’язковим основним вимогам, прописаним у європейських директивах.

Директиви не визначають стандарти, ваша продукція може їм не відповідати, але це теоретично може негативно позначитись на бажанні дистриб'юторів із нею працювати або на попиті кінцевих споживачів.

Крок  4: Далі відбувається процедура оцінки відповідності продукту.

Вона передбачає перевірку відповідності основним вимогам на стадії розробки і виробництва продукту.

Для продуктів із низьким ризиком процедури оцінки відповідності є простими й можуть бути виконані самим виробником (самосертифікація).

Для чайника, швидше за все, буде саме такий варіант.

Для продуктів з високим ступенем ризику (наприклад, якщо "чайник" - це термостат для хімічного заводу) процедури оцінки відповідності є складнішими і можуть вимагати втручання зовнішніх спеціалізованих організацій, уповноважених органів (сертифікація третьою стороною).

Застосовувані процедури оцінки відповідності та залучення уповноваженого органу зазначаються у відповідних директивах. Якщо залучити уповноважений орган, можна обрати його у будь-якій країні ЄС. Повний перелік уповноважених органів, а також групи товарів, у яких вони є компетентними, шукаємо на веб-сторінці системи NANDO сайту Європейської комісії. 

Крок 5: Далі готуєте технічну документацію.

Ви як виробник зобов’язані підготувати і зберігати технічну документацію свого продукту. Детальний опис змісту технічної документації, як правило, дається у відповідних статтях чи додатках до директиви, яка застосовується до певного продукту. Ці документи повинні бути оформлені принаймні однією з офіційних мов ЄС. Інструкції для користувачів мають бути доступні офіційною мовою/мовами країни-імпортера продукту.

Крок 6: Далі оформлюєте Декларацію відповідності та наносите маркування.

Декларація про відповідність вимогам ЄС є юридичною заявою виробника або його уповноваженого представника, який підтверджує, що його продукт відповідає всім відповідним положенням директиви. Декларація повинна бути оформлена виробником або його уповноваженим представником в ЄС; вона має супроводжувати продукт доти, доки він не досягне кінцевого споживача.

Кілька слів про маркування. Директиви ЄС вимагають, щоб перед виходом на ринок на продукти було нанесено маркування відповідності СЕ. Залежно від директиви, маркування CE може також містити ідентифікаційний номер уповноваженого органу, який був залучений до процедури оцінки відповідності.

Ви повинні зберігати технічну документацію та декларацію відповідності ЄС, зробивши її доступною для органів влади на їхню вимогу. Також потрібно вказати на виробі та у супровідній документації: назву, зареєстровану торговельну марку та єдину зареєстровану поштову адресу. Окрім того, вказуєте для органів ринкового нагляду будь-якого економічного оператора, якому постачався продукт, і повідомляєте національні органи ринкового нагляду про будь-який ризик, який несе продукт після розміщення на ринку.

Тепер ви можете вільно продавати свою продукцію на ринку ЄС.

У випадку ж гармонізації системи технічного регулювання України із системою, що діє в ЄС, процедура залишається тією ж.

Але усе спрощує те, що за новою системою ви користуватиметесь українськими технічними регламентами, написаними українською мовою, гармонізованими із європейськими стандартами, перекладеними українською, скористаєтесь українськими органами з оцінки відповідності, ціни яких будуть значно меншими за послуги таких саме органів в Європі.

Отже, підсумуємо.

Після реформування системи технічного регулювання в Україні, наслідком чого стане підписання угоди про взаємне визнання сертифікатів відповідності, українським виробникам продукції з високим ступенем ризику більше не доведеться проходити складні та дорогі процедури, якщо вони вже пройдуть їх в Україні.

 Якщо ж мова йде про продукти з низьким ризиком, жодних процедур проходити взагалі непотрібно.

Але пам'ятайте, що в ЄС діє принцип презумпції відповідності.

Тобто ви як виробник, виносячи свою продукцію для продажу на ринок, гарантуєте її відповідність усім параметрам безпеки. Якщо ж при цьому використання вашого продукту завдасть шкоди майну, здоров'ю чи життю споживача і вашу вину буде доведено в суді, з вас буде стягнуто штраф у розмірі... до 71 млн євро.

Зважаючи на такий рівень відповідальності, європейські виробники суворо слідують директивам, які регулюють їхню продукцію. Таким чином, повну відповідальність за безпечність продукції несе саме виробник. Водночас споживач має значно вищий рівень захисту свого життя і здоров'я, адже виробник, що виносить свою продукцію на ринок, гарантує безпечність кожного окремого виробу.

Автор: Максим Нефьодов,

заступник глави Міністерства економічного розвитку та торгівлі

Розміщено з дозволу автора. Орігінал тексту