Квітень-травень цього року – час євроінтеграційної активності, своєрідної перевірки годинників перед запровадженням з наступного року глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС.

Завдяки регулярним контактам із керівництвом ЄС Український союз промисловців та підприємців отримав змогу поставити європейцям декілька важливих питань щодо вдосконалення фінансової та економічної допомоги.

Кредитування бізнесу. Прямий шлях завжди коротше

ЄС завжди підтримував розвиток підприємництва в Україні. В рамках Пакету підтримки розміром в 11 млрд євро, підготовленого ЄК в 2014 році, близько 370 млн євро було передбачено для українських малих та середніх підприємств. На жаль, це лише 3% від загальної суми.

У 2015 році ЄС оголосив новий Пакет підтримки – 110 млн євро для малого та середнього бізнесу. Але чи побачить вітчизняний бізнес ці кошти?

Ефективність європейських програм примушує бажати кращого.

Перша причина – складна ситуація на внутрішньому банківському ринку. Потрапляючи в український банк, кошти можуть бути виділені бізнесу за нашими кредитними ставками, що неприйнятно для бізнесу.

Друга – фактичним одержувачем коштів є іноземні фінансові та консультаційні інституції, які використовують їх задля консультацій та освітніх програм.

Безумовно, це є дуже корисним для бізнесу, але йому потрібен ще й стартовий капітал, і кредитні ресурси. Саме їх немає, водночас європейські кошти залишаються не до кінця затребуваними.

Наша пропозиція – спрямувати кошти європейської підтримки безпосередньо на підприємства. Думається, за використання прямого шляху механізми контролю включити неважко.

Інвестиційний інструмент сусідства – чи він працює?

Отже, виявляється, що гранти ЄС для українського бізнесу практично повністю прив’язані до кредитів. Найбільш суттєвою є підтримка в рамках Інвестиційний інструмент сусідства (Neighborhood Investment Facility – NIF) і передбачає часткову (10-15%) компенсацію кредитів, отриманих бізнесом.

Але дана допомога обмежується 25 млн євро до 2020 р., що складає всього 7% загального пакету підтримки бізнесу. Зрозуміло, що це майже не впливає на загальноекономічну ситуацію.

Українська сторона пропонує відпрацювати механізми, коли фінансова підтримка від ЄС надходитиме безпосередньо до бізнесу.

Яким чином?

Необхідно надавати гранти саме підприємцям. Є побоювання нецільового використання? Давайте включати механізми подальшого ретельного моніторингу та аудиту, вони існують. Гранти мають бути тісно пов’язані з освітніми програмами, які саме навчать бізнесменів-початківців ефективно використовувати первинний капітал або кредити.

Було б доцільно збільшити частку підтримки приватного сектору з боку ЄС, запровадити реальну підтримку не після 2020 р., а вже з 2016 р.

Чи є кредити підйомними?

В "молодих" країнах-членах ЄС місцевий бізнес має можливість отримувати кредити під 3-7%. В Україні кредитна ставка - понад 30-36% у гривнях та 13-16% у євро та доларах.

Зрозуміло, що підґрунтя до справедливої конкуренції в Україні та для України в ЄС немає. Економічна криза та обвал гривні призвели до того, що значна частина вітчизняного бізнесу потребує додаткових капітальних інвестицій або кредитних коштів, щоб врятувати свої підприємства.

В Україні очікували, що програми ЄС стануть фактором стабілізації ситуації в економіці. На жаль, виділені кошти несуттєво допомагають вирішенню проблем. Високі кредитні ставки, про які вже йшлося, є непідйомними навіть для успішного бізнесу, не кажучи вже про стартапи та малий бізнес.

Який вихід? Треба зробити кредити доступнішими.

Кредитні ресурси повинні надаватися позичальникам європейськими інституціями за ставками, що є ефективними в ЄС. Посередників, які накладають додатковий відсоток на шляху до підприємства, треба забрати.

Давайте розглядати цей механізм як тимчасовий та надзвичайний, але поки український банківський сектор не одужає, кредитна допомога ЄС за старими схемами виглядатиме як фікція.

Крім того, ми просимо допомоги у створенні Державного банку розвитку, який має акумулювати підтримку ЄС, інші донорські, кредитні засоби та забезпечити фінансування капітальних інвестицій, інноваційних проектів, створення інноваційних та індустріальних парків, підтримки малого, середнього підприємництва тощо.

Чи не є наші побажання завищеними?

А може, навпаки? На саміті Східного партнерства в Ризі оголошено про виділення Україні 1,8 млрд євро фінансової допомоги. Є дуже принциповим, як ці кошти будуть витрачені. Економіці, яка потерпає від кризи, вкрай потрібна підтримка, і ми воліємо, щоб вона була вчасною та ефективною.

Підприємство – ось основний суб’єкт економіки, і саме воно повинно відчути себе часткою Європи, організмом, доля якого не байдужа спільноті, куди воно прагне потрапити. 

Автор:

Анатолій Кінах,

президент Українського союзу промисловців і підприємців