Торговельні переговори з РФ витримали атаку погрозами
Україна, ЄС і Росія провели другий – і цілком можливо, заключний, – раунд технічних консультацій, присвячених наслідкам дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС для російської економіки.
До кінця липня сторони планують провести лише відеоконференцію, а вже у вересні розгляд цього питання знову повернеться на міністерський рівень.
Офіційний прес-реліз, розміщений Представництвом України при ЄС, є досить скупий. У ньому наголошується, що сторони обговорили три блоки питань імплементації зони вільної торгівлі: адміністративне митне співробітництво, гармонізацію технічних стандартів і стандартів для промислових товарів, а також реформування санітарного і фітосанітарного нагляду.
"За підсумками переговорів було досягнуто домовленість підготувати спільну експертну доповідь про можливі інструменти взаємодії, яку буде винесено на тристоронній міністерський рівень восени поточного року", – наголошується у повідомленні.
Від гучних заяв утрималася і російська сторона. Це тим більше дивно, що напередодні переговорів РФ зробила гучну заяву, намагаючись вплинути на опонентів.
Йдеться про обіцянку одразу після набрання чинності режимом вільної торгівлі між Україною та ЄС (тобто вже з наступного року) встановити квоти на окремі групи українського експорту, який російська влада має намір віднести до "групи ризику" для своєї економіки.
Як вже писала ЄвроПравда, ця загроза – спроба перевести переговори в зручний для росіян формат обговорення політичних умов початку дії ЗВТ України і ЄС.
Ці вимоги містяться в проекті меморандуму, переданого представниками РФ ще під час попереднього засідання.
Меморандум передбачає низку умов, у разі виконання яких РФ дає згоду на початок роботи ЗВТ. Серед них – і введення квот на українську продукцію. Інші умови, зокрема, такі: визнання за низкою російських компаній, що їхні сертифікати відповідності мають беззаперечно визнаватися Україною; а також зобов'язання України та ЄС надавати російським митникам докладні дані про стан двосторонньої торгівлі, включно з конфіденційною інформацією.
Зрозуміло, що пристати на ці умови неможливо. Наприклад, тому, що до переліку російських компаній були включені підприємства з окупованого Криму – ухвалення такого документа могло сприйматися як непряма згода з новим статусом півострова.
Втім, і економічні побажання РФ важко віднести до прийнятних.
У такій ситуації завданням російських парламентерів було перевести консультації на обговорення цих ініціатив.
За підсумками останнього раунду можна сказати – російський план зазнав поразки.
І українські, і європейські переговірники блокували всі спроби відійти від тем, зазначених у Спільних оперативних висновках, прийнятих у червні за підсумками останніх переговорів на міністерському рівні.
У такій ситуації росіянам довелося обговорювати реальні ризики для їхньої економіки, а з реальними аргументами у них завжди було погано.
Росіянам довелося переконатися в неспроможності більшості своїх претензій.
Єдина велика розбіжність у поглядах – російська вимога про надання їм конфіденційної торговельної інформації. Це питання буде винесено вже на міністерський рівень.
Чи можна в такій ситуації говорити про перемогу? Як мінімум – зарано. Хоч би тому, що представники РФ можуть відмовитися від домовленостей, навіть незважаючи на репутаційні ризики.
Однак сам факт "розгрому" російського меморандуму не може не тішити. А ще більше тішить те, що це було досягнуто завдяки злагодженій співпраці представників України та ЄС. Останнє дає надію на позитивний для нас результат цього спору.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"