Росія вдалася до різкого загострення торговельних переговорів з Україною і ЄС.

В понеділок 6 липня перший заступник міністра економічного розвитку РФ Олексій Лихачов заявив про плани ввести квоти для українського імпорту.

За словами російського чиновника, квоти будуть встановлені для товарів "групи ризику" і лише після набрання чинності режимом вільної торгівлі між Україною та ЄС.

"Ми запропонували, на мій погляд, найбільш невинне рішення", – заявив Лихачов. "Оскільки ми говоримо про ризики витіснення українських товарів європейськими за демпінговими цінами, то ми запропонували по товарах з цих "груп ризику" зафіксувати квоти в межах їх максимального експорту в РФ за останні роки", – додав він.

Маленький нюанс – введення квот означає підвищення мит для всього експорту.

Це саме та загроза, про яку представники РФ говорять вже не перший рік в контексті переговорів України та ЄС.

До якого рівня можуть бути підвищені мита? Вочевидь, до рівня, визначеного умовами членства Росії в СОТ.  В іншому разі це вже буде порушенням зобов'язань РФ перед Світовою організацією торгівлі.

Непрямим чином це підтверджує і сам Олексій Лихачов. За словами заступника голови російського МЕРТ, введення квот не суперечить нормам СОТ, оскільки митом обкладатимуть поставки, що перевищують ці квоти.

Отже, що стоїть за цією заявою?

Перш за все варто нагадати, що зараз між Україною, ЄС і РФ тривають тристоронні переговори про наслідки дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС для російської економіки. Більше того, в рамках цих переговорів відбуваються технічні консультації, на яких представники РФ мають вказати, які ризики вони бачать для своєї економіки від дії режиму вільної торгівлі України і ЄС.

В Євросоюзі налаштовані конструктивно – побоювання росіян мають бути розвіяні, однак – і це ключовий момент – без внесення змін до тексту Угоди про асоціацію і без чергового перенесення початку дії режиму вільної торгівлі між країнами.

Ці консультації, як вже писала ЄвроПравда, стали успіхом української торгової дипломатії. Завдяки їм росіянам потрібно знайти реальні загрози , а не повторювати вже обридлі пропагандистські штампи.

Технічні консультації почалися в червні і повинні бути завершені до кінця липня. Поки проведений лише перший раунд цих консультацій, тоді як наступній відбудеться вже цього тижня.

Нинішня заява російського МЕР і найближчий раунд технічних консультацій – пов'язані між собою явища.

Як свідчать джерела ЄвроПравди і в українському уряді, і в євроструктурах, досі представники РФ не змогли надати реальних доказів шкоди для своєї економіки від лібералізації торгівлі між Україною і ЄС.

Натомість росіяни вже вийшли з двома явно нереальними ініціативами.

Перша – перенесення на 7–10 років набрання чинності новими українськими технічними регламентами, адаптованими до норм ЄС. Цей крок суттєво ускладнить вихід українських компаній на ринок ЄС, а відповідно знижує для нас вигоди режиму вільної торгівлі з ЄС.

Також варто відзначити, що більшість цих регламентів вже пройшли процедуру адаптації і навіть набрали чинності.

Друга ініціатива РФ викладена в меморандумі, який визначає низку зобов'язань як України, так і Євросоюзу.

Як вже повідомляв німецький Spiegel, документ передбачає односторонні зобов'язання з боку України і ЄС.

Зокрема, в документації до проекту, як повідомляє німецька газета, були перераховані 30 зареєстрованих в Криму російських підприємств. "Якби ЄС ухвалив його, це стало б першим кроком до визнання анексії півострова", – пише видання.

Spiegel уточнює: за інформацією джерел видання, в Єврокомісії пропозиції РФ відхилили. Більш того, на думку представників ЄК, тристоронній договір покликаний поховати Угоду про асоціацію України з ЄС.

ЄвроПравді вдалося ознайомитися з текстом російського меморандуму.

Насамперед, введення квот на українську продукцію є одним з його положень.

Крім цього, в документі вказано перелік російських (не тільки з окупованого Криму) компаній, чиї сертифікати відповідності повинні беззаперечно визнаватися Україною.  Ще одне російське "хочу" – Україна і ЄС повинні надавати їм детальні дані про стан двосторонньої торгівлі, включаючи конфіденційну інформацію.

Безумовно, такі пропозиції не можуть бути прийняті ані Україною, ані ЄС.

І ось тут і виникає "шантаж квотами". Росія заявляє, що рішення про їхнє прийняття вже ухвалено, а відтак – об'єктом переговорів може бути лише розмір цих квот.

У цьому зв'язку варто звернути увагу, що заява Олексія Лихачова містить не тільки "батіг", а й "пряник".

Де цей пряник? А ось він – РФ пропонує встановити квоти "в межах їхнього максимального експорту в РФ за останні роки".

Нагадаємо, що в останні роки український експорт до РФ стрімко падає. За підсумками минулого року падіння склало 33,7%, а за підсумками перших чотирьох місяців нинішнього року – 60,6%!

У такій ситуації пропонований обсяг квот "в межах максимального експорту до РФ за останні роки" означає, що вони закриватимуть потреби українських експортерів.

Або варто сказати точніше – РФ готова пообіцяти прийнятний обсяг квот, якщо Україна і ЄС погодяться на їх введення, а також, можливо, і на інші вимоги Москви.

Вже в середу 8 липня почнеться новий раунд тристоронніх консультацій. Росія зробила свій хід, і тепер все залежить від того, чи вистачить рішучості ЄС та Україні твердо сказати "ні".

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"