Активну дискусію про переваги для України від реалізації Угоди про асоціацію з ЄС можна почути майже всюди: у ЗМІ, в парламенті, громадському транспорті.

Однак не всі повідомлення пояснюють походження переваг для нашої країни. Тому давайте ознайомимося з кількома фактами, які дозволять зрозуміти, чому Україна може отримати вигоду від зближення з ЄС, і які перешкоди можуть завадити країні виконати її євроінтеграційні прагнення.

Тож уважніше розглянемо ті переваги, які може принести Україні зближення з ЄС.

Насамперед необхідно згадати про можливості для зростання ВВП і національного добробуту.

Наприклад, згідно з даними Інституту економічних досліджень і політичних консультацій та Німецької консультативної групи, виконання Угоди принесе 4,3% зростання добробуту у середньостроковій перспективі та на 11,8% у довгостроковій.

А згідно з нещодавніми даними Європейської комісії, ефект від виконання Угоди про зону вільної торгівлі (DCFTA) може забезпечити в середньостроковій перспективі приблизно 6% додаткового ВВП.

Найбільшу вигоду від реалізації DCFTA отримають такі галузі: текстильне виробництво, сільське господарство та продовольчі товари, виробництво рослинного масла і кольорових металів, а також IT-індустрія.

Наступне важливе питання - це впровадження стандартів ЄС у виробництво. Населення України істотно виграє від впровадження європейських стандартів виробництва, тому що підвищиться якість товарів і послуг, і відповідно, вони стануть безпечнішими для здоров'я.

Взагалі побоювання, що українські компанії постраждають від запровадження стандартів ЄС, явно перебільшені.

Незважаючи на те, що УА вимагає від українських виробників прийняти певні європейські стандарти, такі зміни проводитимуться поетапно протягом тривалого часу і виглядають цілком реальними.

Хоча багатьом компаніям доведеться трохи модифікувати свої виробничі процеси, в довгостроковій перспективі такі зусилля принесуть свої плоди: українські компанії отримають легший доступ на ринок ЄС і стануть більш конкурентоспроможними в глобальному масштабі, оскільки стандарти ЄС широко визнані в усьому світі.

У будь-якому випадку, модернізація промисловості – термінова необхідність для України: вимога до впровадження міжнародних виробничих стандартів є невід'ємною частиною цього процесу модернізації. Поєднання цільової допомоги, інвестицій і консультацій дозволять їм легше пристосуватися до нових умов.

Водночас аргумент противників євроінтеграції, що впровадження стандартів ЄС українськими компаніями завадить їх торгівлі з Росією та іншими пострадянськими країнами, далекий від реальності. ЄС є основним торговельним партнером Росії.

Це доводить, що стандарти ЄС не заважають європейським компаніям експортувати свою продукцію до Росії. Насправді жодних перешкод в рамках угоди DCFTA для українських компаній в плані виробництва продукції з конкретною специфікою для ринків членів Митного союзу не існує.

Українська економіка може також виграти від пожвавлення зовнішньої торгівлі та економічного зростання в країнах ЄС.

Зараз ЄС проводить переговори з США про укладення Трансатлантичного торговельного та інвестиційного партнерства (ТТІП), метою якого є скорочення торговельних бар'єрів, зняття митних зборів, ліквідація бюрократичного дублювання функцій, організація ефективнішого захисту для взаємних інвестицій і полегшення доступу на ринок державних закупівель.

Європейська комісія вважає, що реалізація цієї угоди дасть зростання економіки в 119 млрд євро на рік.

Внаслідок активізації торговельного співробітництва між Європою і США зросте їхній попит на сировину та інші виробничі ресурси, частину з яких може поставляти Україна.

Таким чином, в рамках Угоди про асоціацію з Україною для європейських компаній буде вигідно збільшити замовлення в українських партнерів. Останні також отримають зиск від збільшення збуту, що підвищить загальну соціальне благополуччя в плані додаткових робочих місць і податкового доходу для держави.

ЄС розглядає малі і середні підприємства (МСП) як важливу складову економічного розвитку. Тому надає безліч програм підтримки МСП як всередині ЄС, так і за його межами.

Запуск грантової програми підтримки МСП Грузії, Республіки Молдова та України в рамках DCFTA допоможе їм освоїти нові торгові можливості і підвищити стандарти якості відповідно до кращих практик ЄС. Програма підтримки DCFTA виділяє 200 млн євро грантів ЄС для МСП, які призведуть до нових інвестицій на суму понад 2 млрд євро для МСП у трьох країнах, а основними каналами фінансування стануть кредити від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ).

Україна отримає деякі переваги у сфері енергетики, якщо зуміє її реформувати і зробить її діяльність прозорою.

Україна повинна приділяти особливу увагу інтеграції в європейські енергетичні системи задля диверсифікації своєї бази постачання і таким чином поліпшити свою енергетичну безпеку. Країна має великий потенціал як центр зберігання газу в Європі і зрештою може стати одним з газотранспортних вузлів, яких потребує Європа для реструктуризації свого газового ринку.

Водночас треба визнати:

всі вищенаведені можливості можуть і не реалізуватися, якщо Україна не дотримуватиметься своїх зобов'язань і таким чином не відповідатиме критеріям для подальших кроків на шляху євроінтеграції.

Внутрішніми перешкодами для української конвергенції з ЄС є відсутність політичної волі і волі зацікавлених осіб для впровадження змін, величезна бюрократія, недостатній досвід у розробці реформ, відсутність добре обізнаного і навченого персоналу для проведення реформ і впровадження положень УА, недостатній обмін інформацією між установами всередині країни і з іноземними партнерами.

В цілому угода DCFTA здатна стимулювати ширший прогрес в економіці. Однак наявність номінального доступу до ринку ЄС не є достатньою для поліпшення ділової конкурентоспроможності. Щоб отримати реальні вигоди від угоди DCFTA і сильну підтримку від бізнесу і політичних лідерів країн-партнерів Східної Європи, необхідно мати додаткові інструменти, що підтримують трансформацію бізнесу та адаптацію до вищих стандартів.

Автор: Юлія Горовецька,

студентка магістерської програми Берлінської школи економіки і права

Статтю підготовлено VoxUkraine спеціально для "Європейської правди"

Публикації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора.