Новий механізм підтримки українських експортерів

Допомога влади українським виробникам у виході на зовнішні ринки – це пріоритет роботи офіційних установ, об’єкт журналістської уваги та предмет для тролінгу з боку фейкових експортерів.

Одним словом, ця тема зараз у тренді.

І це не дивно. Збільшення експортних поставок української продукції є критично важливим для забезпечення економічного зростання України.

У МЗС ми розуміємо, що за таких умов нам залишається одне: подвоїти свої зусилля з тим, щоб максимально ефективно допомагати національному бізнесу наростити експорт, залучити іноземні інвестиції. Саме таке завдання поставив перед нами Павло Клімкін, відновивши в МЗС підрозділ, що відповідає за економіку.

Ми вирішили, що виконати це завдання потрібно так, щоб отриманий на виході реформований механізм роботи МЗС з експортерами мав мінімально необхідну кількість бюрократичних бар’єрів, був інтерактивним та результативним.

Саме тому в центр реформи ми поставили Раду експортерів та інвесторів при МЗС України.

З класичної дорадчої ради при органі влади ми вирішили перетворити Раду на інтерактивну платформу, де влада і бізнес чують один одного і працюють пліч-о-пліч на результат.

З урахуванням здійсненого аналізу та відповідних пропозицій ділових кіл, у вересні 2014 року було сформовано та затверджено новий склад Ради експортерів та інвесторів і, фактично одразу, проведено її засідання під головуванням міністра.

Основний його фокус було тоді зосереджено на допомозі експортерам, які втратили ринки в Російській Федерації.

У грудні минулого року було проведено секторальне засідання Ради з виробниками молочної продукції. За результатами цих засідань було вироблено найбільш ефективні механізми сприяння міністерства національним виробникам на зовнішніх ринках у таких складних умовах.

Новий підхід дав результат. У рамках роботи Ради експортерів та інвесторів лише з початку цього року опрацьовано більше 6 тис. звернень національного бізнесу, понад 300 українським компаніям надано конкретну та дієву підтримку щодо розширення присутності на ринках окремих країн, а також у вирішенні проблемних питань з іноземними партнерами. За результатами роботи Ради і безпосереднього сприяння МЗС національними виробниками за останній рік укладено зовнішньоекономічних контрактів на суму близько 700 млн доларів США.

Відомі публікації "Європейської правди" показали інший бік проблеми. І це стосується не лише роботи МЗС, а й часто безвідповідального ставлення потенційних експортерів до взаємодії з нами.

Міністр миттєво відреагував на публікацію. Це те, що було видно ззовні. Але так само миттєво міністр доручив вирішити виявлену проблему та вивести роботу МЗС у сфері допомоги національному бізнесу на якісно новий рівень.

Це пришвидшило процес переходу до другого етапу реформи. Її мета – створити синергію в роботі національних виробників, Ради експортерів та інвесторів і закордонних дипломатичних установ України.

Результатом роботи стала реформа роботи Ради експортерів та інвесторів при МЗС України. Павло Клімкін анонсував її на засіданні Ради 4 вересня.

Основна мета реформи – забезпечити прямий і ефективний механізм допомоги українському бізнесу з боку МЗС на закордонних ринках.

В цьому ми виходимо із наступних принципів: чіткі та прозорі алгоритми роботи, менша кількість перешкод у комунікації влади з бізнесом та підвищення ролі членів Ради від бізнесу.

Наш арсенал інструментів зрозумілий: поширення інформації про можливості українських експортерів серед зацікавлених сторін, захист інтересів національних виробників у державних структурах за кордоном, особливо у разі порушення прав чи недобросовісної конкуренції, організаційне сприяння у проведенні переговорів, участі у виставках, форумах, інформування національного бізнесу про можливості, що відкриваються на тих чи інших ринках, виставки, тендери тощо.

Ключовими елементами системи взаємодії є веб-сайт Ради експортерів та інвесторів та її сторінки у Фейсбуці та Твіттері.

Ці веб-ресурси покликані стати агрегатором економічної і ділової інформації усіх наших дипломатичних установ, забезпечити зручний доступ до практичної інформації щодо ведення бізнесу за кордоном, налагодження відносин з іноземними партнерами, порталом для розміщення українськими експортерами своїх ділових пропозицій.

Значна роль у діяльності реформованої Ради відводиться її Виконавчому секретаріату, який має стати єдиним центром комунікації МЗС з бізнесом. До його роботи будуть активно залучені представники бізнесу, що дозволить на професійному рівні готувати аналітичні матеріали, пропозиції щодо діяльності Ради, організації відповідних заходів, опрацьовувати запити ділових кіл.

Як показало останнє засідання Ради, серед її членів є значна зацікавленість до участі в роботі такого секретаріату.

Хочу дещо детальніше зупинитися на питанні впровадження нового алгоритму опрацювання запитів ділових кіл.

Отже, для оперативної обробки запиту експортер, насамперед, повинен заповнити форму комерційної чи інвестиційної пропозиції, яка знаходиться у відповідному розділі сайту Ради. У цьому ж розділі знаходяться і рекомендації щодо оформлення відповідних запитів. Заповнення форми дозволяє нам відсіювати безвідповідальні компанії-тролі і водночас краще розуміти потреби реального експортера.

Далі запит надсилається до Ради експортерів та інвесторів чи конкретного посольства (посольств), якщо заявник чітко знає, на яких ринках йому потрібне сприяння. Рада експортерів виконує в цьому процесі важливу роль. Її члени допомагають нам зрозуміти, наскільки реалістичним є запит, чи має сенс переорієнтувати його на інший ринок і надати заявнику відповідні рекомендації.

За результатами проведеної роботи посольства інформують заявника і Раду експортерів та інвесторів про результати (алгоритм опрацювання зображено на інфографіці).

Прошу звернути увагу, що відсутність інформації, обов’язкової до заповнення, чи неправильне оформлення запиту унеможливить його опрацювання міністерством та нашими дипустановами.

Ми готові усіма силами допомагати нашим експортерам, проте МЗС і посольства не можуть бути консалтинговими чи маркетинговими компаніями, що поставляють рішення "під ключ".

Ми не будемо розглядати запити з трьох загальних речень на кшталт: "Ми виробляємо глиняні горщики. Знайдіть нам ринки збуту та компанії, що купуватимуть нашу продукцію. Проведіть з ними переговори та поінформуйте про їхні пропозиції".

Наша діяльність у новому форматі Ради експортерів та інвесторів спрямована на те, щоб вона стала мозковим і комунікаційним центром взаємодії МЗС – бізнес, а її робота максимально сприяла просуванню національного експорту на зовнішні ринки.

Давайте працювати разом.

Автор: Олександр Данилейко,

посол з особливих доручень МЗС України,

виконавчий секретар Ради експортерів та інвесторів

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора.