Спад експорту товарів до ЄС: об’єктивно і відверто

Почнемо з цифр. ЄС – найбільший торговельний партнер України з питомою вагою 37,6% у зовнішньоторговельному обігу товарів України за січень-червень 2015 року.

При цьому в поточному році спостерігається спад експорту до держав-членів ЄС.

Так, експорт товарів за перше півріччя склав 6 млрд 62,8 млн доларів, тобто зменшився на 35,6% (або на $3,36 млрд) у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року).

Проте порівняно з іншими торговельними партнерами спад експорту до ЄС співпадає з загальними тенденціями падіння експорту і не є таким значним (наприклад, спад експорту до РФ склав 52,2%, до країн СНД – 48,7%).

Для того щоб встановити і відділити причини падіння експорту, насамперед слід поглянути на світові тенденції міжнародної торгівлі, на кількісні й вартісні показники експорту, структуру експорту, товари, щодо яких відбувся спад і відповідно зростання.

Для об'єктивності хотіли б звернутись до даних Бюро аналізу економічної політики Нідерландів (Netherlands Bureau for Economic Policy Analysis), що були оприлюднені у рамках щомісячної доповіді CPB World Trade Monitor.

Згідно з ними, світова торгівля у І половині 2015 року продемонструвала найбільш суттєве зниження темпів за останні 6 років.

Експерти відзначають, що ситуація у світовій торгівлі погіршується швидкими темпами з періоду останніх глобальних потрясінь в економіці. Основним негативним фактором розвитку світової торгівлі стало ослаблення процесу відновлення в Європі, а також уповільнення розвитку економіки Китаю.

Крім того, як відзначають експерти, уповільнення росту світової торгівлі може свідчити про те, що глобалізація досягла свого піку на тлі того, що нові технології призводять до порушень сформованих глобальних та регіональних ланцюжків доданої вартості.

На тлі суттєвого скорочення світової пропозиції та певного згортання попиту в переважній частині країн світу відбулося погіршення цінової кон’юнктури на важливу для України експортну продукцію, зокрема у І півріччі 2015 року на світовому ринку скоротилися ціни на залізні руди – на 45,6%, середні ціни на чорний прокат (за 8 регіонами світу) – на 15,4%, добрива – на 9,6%.        

Таким чином, можемо констатувати, що падіння експорту було зумовлено низкою факторів.

Війна на сході держави

Так, експорт з Луганської області скоротився на 97,7%, з Донецької області – на 44,5% (що становило 14,5 відсоткових пункти падіння експорту до ЄС).

Також військові дії підвищили ризики для економічних операторів держав-членів ЄС, що у свою чергу спричинило відмову від контрактів або вимагає більш затратних схем гарантування при залученні обігових коштів, що не може не вплинути на експорт з України в цілому.

Зміна цінової кон’юнктури в ЄС на низку товарів

У І півріччі 2015 року ситуація на європейському ринку окремих товарів характеризувалася тенденціями падіння на ринку пшениці.

Згідно з даними Асоціації виробників зерна (AGPB), у поточному сезоні французькі фермери зібрали близько 40,5 млн тонн пшениці, однак ціна на неї знижується внаслідок конкуренції з зерном Причорноморського регіону. Слід відзначити, що якість французької пшениці краща, ніж торік (близько 43% досліджених зразків пшениці за якістю належать до двох вищих класів).

На європейському ринку кукурудзи – низька торговельна активність внаслідок тиску на ціни через невизначену економічну ситуацію в Китаї. Експортні продажі кукурудзи старого врожаю залишаються на низькому рівні.

Щодо ринку енергетичного вугілля, то тут попит з боку споживачів помірний. Запаси на складах і в портах перебувають на досить високому рівні. Не спостерігається будь-яких зривів відвантаження сировини як з Колумбії, через заборону на нічні перевезення залізничної компанії "Fenoco", так і з Росії. Станом на кінець червня запаси вугілля в терміналах портів Амстердама, Роттердама та Антверпена (ARA) становили 5,49 млн тонн, що на 9% менше торішнього показника.

Економічна ситуація в ЄС

Наразі ЄС знаходиться на шляху виходу зі світової фінансово-економічної кризи 2008-2012 років.

Водночас цей процес дещо уповільнився через окремі держави-члени ЄС, які опинилися у найбільш скрутному становищі, наприклад, Греція. У схожій ситуації зараз також Португалія, Ірландія, Іспанія та Італія.

Економіка Європейського союзу не була готова до такого розвитку подій, тому ситуація в Греції та необхідність вливання значних коштів з метою підтримки не лише економіки Греції, а й власне економічної ситуації в усьому Європейському союзі значно ускладнили загальний процес та призвели до певних змін у кон’юнктурі.

Додатковим чинником, серед іншого, стало і ембарго Російської Федерації щодо імпорту певних продовольчих товарів, що спричинило збільшення пропозиції продукції, виробленої державами-членами ЄС на внутрішньому ринку ЄС, та автоматично знизило попит на імпорт, у тому числі й український.

Водночас автономні преференції ЄС дозволили уповільнити та відтягнути спад експорту до ЄС на тлі загального падіння експорту, яке розпочалося ще у 2013 році.

Так, ми можемо констатувати зростання по ряду як індустріальних, так і аграрних позицій.

Що ж до аграрної продукції, то зростання продемонстрували товари, які могли експортуватися в рамках встановлених квот. Нагадаємо, квоти не забороняють експорт понад встановлені об’єми, а передбачають, що експорт понад норму обкладається ввізним митом.

До товарів, квоти за якими у 2014 році були використані повністю, а цього року – використані або наближаються до завершення доступних обсягів, належать: зернові (пшениця та кукурудза), м'ясо свійської птиці, яблучний та виноградний соки, мед, оброблені томати і крупи зернових культур.

У порівнянні з минулорічними показниками розпочато активне використання квоти на ячмінь, овес та цукор.

Проте давайте також говорити і про недопрацювання держави щодо збільшення експорту до ЄС і використання всіх переваг режиму односторонніх торговельних преференцій, і про те, що ми робимо для того, щоби їх усунути.

Недостатня поінформованість бізнесу щодо виходу на ринок ЄС

Незважаючи на значну кількість семінарів, форумів, виставок та ярмарків, які проводяться на території ЄС та за його межами, українські експортери та представники вітчизняного бізнесу не є активними учасниками таких заходів. Тому Мінекономрозвитку спільно з проектами технічної допомоги оновлює веб-портал міністерства, на якому буде розміщено усю необхідну інформацію у розділі "Міжнародна торгівля".

Також ведеться робота з перетворення урядового порталу в дійсно ЄДИНЕ інформаційне вікно для українських експортерів та їхніх контрагентів.

Відсутність системи просування експорту

Зрозуміло, що Україна недостатньо просуває інтереси українських виробників на зовнішніх ринках. Для цього є об’єктивні (відсутність достатніх коштів) причини. Проте не всі питання потребують значних фінансових ресурсів, а часто йдеться про визначення і зміну пріоритетів, перегрупування ресурсів тощо.

Нефінансова підтримка експортерів усередині держави передбачає створення Національної експортної стратегії України на період до 2020 року та Плану її реалізації, процес роботи над якою вже розпочався. Мета цього документа – дати бачення уряду щодо стану справ, проблем, перспективних ринків, основних кроків тощо.

Фінансова підтримка усередині держави передбачає створення власної системи державного страхування, гарантування та кредитування експорту, зокрема, експортного кредитного агентства (ЕКА).

Наразі, спільно з Міністерством фінансів Украіни, фіналізується чітка модель функцій, діяльності та фінансування ЕКА, з урахуванням рекомендацій експертів KfW/PricewaterhouseCoopers та визначенням статусу ПАТ "Укрексімбанк" у системі фінансової підтримки експорту в рамках реалізації Програми реформування державних банків.

Основне питання – це фінансове забезпечення діяльності ЕКА. Серед варіантів, що розглядаються – фінансування з державного бюджету та залучення коштів міжнародних фінансових організацій та коштів технічної допомоги.

З метою координації органів з просування експорту української продукції та розробки пропозицій з усунення бар'єрів, що перешкоджають розвитку експортної діяльності в Україні та на зовнішніх ринках тощо, утворено Раду з просування експорту при Мінекономрозвитку. 15 жовтня буде проведено її перше засідання.

Державна підтримка експортерів за кордоном буде реалізовуватись шляхом створення координованих Мінекономрозвитку торговельних представництв у складі закордонних дипломатичних установ.

Передбачається відкриття 7-8 пілотних торговельних представництв України наприкінці 2015 році (ЄС, США, КНР, Франція, ФРН, Туреччина, при СОТ), а згодом ще 12-13 таких представництв України у 2016 році.

Недостатня пріоритетність і швидкість роботи щодо відкриття доступу на ринок ЄС української продукції, нескоординованість дій усіх органів влади. 

Незважаючи на те, що вже давно розпочата робота з гармонізації вітчизняного законодавства в частині технічного регулювання, а також санітарних та фітосанітарних заходів, державних закупівель для уряду і, що ще важливіше, для парламенту, законодавчі акти не завжди розглядаються як першочергові.

Яскравий приклад – закон України "Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції", прийняття якого Верховною радою не відбувалося двічі.

Проте зараз вже можна констатувати значний прогрес у досягненні домовленостей та злагодженій роботі щодо виводу на ринок ЄС української продукції. Зокрема, проводиться зміна законодавства та реформування органів у сфері технічного регулювання, фітосанітарних заходів, державних закупівель у відповідності до нових стандартів та потреб в рамках Угоди про асоціацію.

Започатковано взаємодію з нашими європейським партнерами щодо пошуку точок дотику у сфері промислової політики та потенційної участі українських компаній у регіональних виробничих ланцюжках, залучення нових технологій у харчовий сектор, а також промоція українських товарів.

З метою підтримки наших виробників запроваджена предметна дискусія з ЄС щодо потенційного збільшення взаємного товарообігу.

Насамкінець хочу відзначити, що вільна торгівля з ЄС – це не автоматичне збільшення експорту та пожвавлення торгівлі. Вільна торгівля з ЄС – це додаткові можливості для українського бізнесу.

Без проактивної позиції українського бізнесу і його щоденної роботи з виходу на ринок ЄС, в тому числі конкретних запитів і вимог до уряду щодо допомоги, будь-які дії уряду не матимуть результату.

І все більше й більше представників українського бізнесу це розуміють.

Давайте разом працювати над збільшенням експорту до ЄС! Усі запити, пропозиції та ідеї надсилайте на change.trade@me.gov.ua

Автор: Наталія Микольська,

торговий представник України,

заступник міністра економрозвитку та торгівлі

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора