Зміна влади в сусідній Польщі, незважаючи на очікуваність, все ж залишає занадто багато питань без відповіді.

Найголовніше – поляки хотіли змін і нових облич, але хто ці люди, які прийшли у велику політику? Чого від них чекати?

Хоча "Право і Справедливість" (ПіС) отримала абсолютну більшість у Сеймі і здатна формувати уряд самостійно, ця партія все одно потребуватиме ситуативних союзників. І у зв'язку з цим варто розуміти – хто ці люди і яка буде ціна співпраці з ними?

Насамперед, Польща отримала найбільш антиєвропейський парламент у своїй новітній історії. З п'яти партій, які пройшли туди, три можна називати євроскептиками.

По-перше, переможець виборів ПіС. Жорстка націоналістична риторика в першу чергу спрямована на захист польських інтересів в ЄС – часто на шкоду стосункам Варшави і Брюсселя.

А якщо врахувати, що лідер партії Ярослав Качинський має давні й дуже неприємні стосунки з президентом Європейської ради Дональдом Туском, то конфлікт з Брюсселем набуває особистого відтінку.

Наявністю помірних євроскептиків завжди відрізнявся один із старожилів польської політики – Польська селянська партія (заснована в 1990 році). Вона завжди турбувалася про потенційний збиток від євроінтеграції для селян і завжди скептично ставилася до європейської інтеграції.

При цьому підтримка партії падає – якщо в 2011 році її підтримало 8,36% поляків, то тепер – лише 5,13%, а така динаміка змушує замислитися про невеселі перспективи партії... А в таких умовах політики зазвичай посилюють свій радикалізм.

Але головний євроскептик – партія Kukiz`15, яка посіла третє місце з підтримкою 8,81% виборців.

Досить сказати, що кандидати від цієї партії підписували спеціальний Державний контракт, в якому зобов'язалися вимагати посилення імміграційної політики, сприяти "збереженню культурної та етнічної згуртованості нації", а також "прагнути до незалежності Польщі від ЄС".

Більше того – активність новачків сприймається як посягання на базовий електорат ПіС.

Якщо досі і президент Анджей Дуда, і перший номер виборчого списку ПіС Беата Шидло (ймовірний новий прем'єр) намагалися декларувати зважену зовнішню політику, то чи не зміниться ситуація через загрозу втрати ними частини електорату?

Хто ж на протилежній, "проєвропейській" половині поля?

По-перше, "Громадянська платформа" (ГП), що втрачає свій вплив. По-друге – ще один новачок виборів, партія  "Новочесна" (буквальний переклад - "Сучасна").

Лідер останньої Ришард Петру першим заявив про погрози для європейського курсу країни – відразу після оголошення результатів екзит-полів. "Ми готові запропонувати руку допомоги Беаті Шидло, але ми наполягаємо на повазі до наших ключових позицій. Це - свобода підприємництва, низькі і прості податки, а також, що дуже важливо в новій ситуації – збереження проєвропейського курсу країни", - заявив він.

Ришард Петру в штабі після завершення голосування. Фото автора

У день польських парламентських виборів кореспондент ЄвроПравди відвідав штаби обох партій-відкриттів нинішніх виборів: Kukiz`15 та "Новочесни".

Загальне враження – в обох партіях впевнені, що нинішні успіхи – лише проміжні, та незабаром у них буде можливість закріпити свій рейтинг.

"З такою атмосферою у Сеймі до нових виборів зовсім недалеко", - обговорювали результати функціонери "Новочесної".

Відповідно, амбітні новачки Kukiz`15 і "Новочесна" всерйоз розраховують переманити електорат старих партій – відповідно ПіС і Платформи.

Однак хто сказав, що наступні вибори будуть успішнішими?

Повз Сейму пролетіли ще дві партії популістів і євроскептиків. Партію одіозного евродупутата Януша Корвіна-Мікке від потрапляння до парламенту відділило лише менше чверті відсотка голосів – партія КОРВіН набрала 4,76% при 5-відсотковому порозі.

Крім того, набравши 7,55%, до парламенту не потрапив блок лівих партій (бар'єр для блоків становить 8%).

У разі дострокових виборів обидві ці політсили здатні провести роботу над помилками і подолати парламентський поріг. Особливо – якщо новий уряд дасть привід для критики.

У такій ситуації все більше експертів говорять про можливість повторення угорського шляху – коли в умовах погіршення економіки дедалі більшим попитом користуються ультранаціоналістичні та європоскептичні гасла.

Все це може мати прямий вплив і на Україну, адже виконувати роль адвоката України в ЄС Польща може, лише зберігаючи нормальний діалог з Брюсселем.

Однак після виборів виникло дуже багато загроз для цього діалогу.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора