Восени 2015 року завдяки гармонізації українського харчового законодавства з вимогами ЄС українські виробники молочної продукції отримали дозвіл знову вийти на китайський ринок.   

Раніше Україна працювала з КНР, та через зміни у китайському законодавстві для експорту молока та молочної продукції до Піднебесної кожна країна має пройти оцінку еквівалентності державної системи національного контролю та ветеринарної служби.

За результатами проведення оцінки китайським компетентним органом Україна отримала право експорту зазначеної продукції на ринок Китаю.

Який же зв'язок між ЄС та Китаєм? Що це означає для молочної галузі?

Почнемо, як може видатись на перший погляд, з непоєднаних між собою європейського харчового законодавства та споживчого ринку Китаю.

Система харчової безпеки ЄС є однією з найкращих в світі. Після кризи 1990-х років, пов’язаної з коров’ячим сказом,  європейські споживачі втратили довіру до власних харчових продуктів, в першу чергу – тваринного походження.  

Ця криза показала слабкість системи контролю, яка не могла простежити весь ланцюг, від біфштексу до шматка яловичини, з якого його було виготовлено. Також були виявлені серйозні проблеми в комунікації державних органів контролю.

Не дивно, що в цей час в Європі надзвичайно популярним стало вегетаріанство, а харчопереробна індустрія зазнала величезних збитків.

Отже, гостро постало питання повернення довіри до європейських харчових продуктів. Досягти цього можна було тільки шляхом зміни підходів до системи харчової безпечності.

Роботу було розпочато, і 2002 року в ЄС з’явилася "харчова конституція", яка заклала фундамент та збудувала рамки нової системи, в центрі якої – захист життя та здоров’я споживача. 

Нова система виявилася ефективною. Було змінено підходи не тільки до внутрішнього виробництва, а й до імпортованих харчових продуктів, оскільки високий рівень захисту споживача можливий тільки якщо вся харчова продукція, що перебуває на ринку ЄС, однаково безпечна.

Відтак, однаково високі вимоги до сировини, виробництва та обігу стали обов’язковими як для європейських, так і для імпортованих продуктів.

Європейці створили дворівневу систему допуску харчових продуктів тваринного походження на свої ринки.

Згідно з чинними правилами, для того щоб іноземне підприємство могло постачати свої м’ясні, рибні або молочні продукти до ЄС, має бути перевірена ефективність системи державного контролю країни, в якій працює потенційний постачальник.

Така перевірка має декілька етапів. Якщо перевірки мають позитивні результати, країну вносять до переліку держав, з яких можуть постачатись певні харчові продукти тваринного походження. Це є проходженням першого рівня.

Другий рівень означає вже включення конкретного підприємства до списку тих, чиї продукти можуть потрапити на полиці європейських супермаркетів.

Так до чого тут Китай? Успішне проходження третьою країною перевірок з боку ЄС є підтвердженням того, що харчові продукти з такої країни  відповідають європейському рівню безпеки.

А ми пам’ятаємо, що система безпечності харчових продуктів в ЄС є однією з кращих в світі. Відтак, такі продукти можуть споживатися без загрози для життя та здоров’я.

Для КНР позитивна оцінка ЄС – зелене світло для допуску таких продуктів на свої ринки.

Значення відкриття ринку Китаю для українських молочників очевидне.

Сьогодні населення Китаю становить 1,4 млрд людей.  В розрізі харчових продуктів – це 1,4 млрд потенційних споживачів. Цифра космічна. Отже, вихід на китайський ринок – це нормальне бажання будь-якого підприємства будь-якої країни світу.

Водночас китайська харчова промисловість розвивається семимильними кроками, наповнюючи власний ринок новими дешевими харчовими продуктами. Здавалося б, дешевизна харчових продуктів, вироблених в Китаї, - це серйозна перепона для іноземних підприємств. Але чому вони все ж таки активно шукають виходів на китайські ринки?

Для відповіді на це питання необхідно проаналізувати проблеми з харчовими продуктами, які існують у Китаї, та реакцію споживачів на них.

Якщо говорити про молочну галузь, то протягом останніх десяти років в різних провінціях КНР сталася низка серйозних за своїми наслідками інцидентів. У 2004 році через підроблені дитячі суміші постраждала велика кількість немовлят. Були летальні випадки.

У 2008 про Китай говорили у всьому світі через скандал із зараженою дитячою сумішшю. Тоді постраждало майже 300 тисяч (!!!) малюків – і також із летальними випадками. У 2011 році стався скандал через випуск на ринок молока, зараженого речовиною, що провокує появу раку.  

Через ці скандали багато китайців споживають тільки імпортовані молочні продукти, не дивлячись на їх високу ціну.  

Відповідно, в Піднебесній постійно спостерігається зростання імпорту молочної продукції. 

Хоча для китайців молочні продукти не є такими поширеними у щоденному раціоні, як, наприклад, в Україні, Китай, завдяки чисельності населення, є третьою країною в світі за їх споживанням. Тож зрозуміло, чому іноземні молокопереробні підприємства намагаються потрапити до КНР.

Відкриття китайського ринку для 18 українських молочних підприємств – це великі можливості. 

Це незалежність від сусідніх ринків, куди українські молочні продукти або зовсім не допускають, або допускають за умовами, що постійно змінюються, хоча б з огляду на такі продукти, як сухе молоко та суха сироватка.

Отримання такого величезного ринку збуту, як китайський, стало можливим в результаті об’єднання зусиль державного та приватного секторів, а також допомоги міжнародних організації, які спрацювали в інтересах всієї галузі та українських споживачів.   

Крім того, це перший крок, який відкриває ринок Піднебесної і для інших українських виробників продуктів харчування. 

Але наприкінці – кілька слів про українських споживачів. Адже безпека продуктів не меншою мірою потрібна і нашим громадянам. А тому дуже тішить, що за новим харчовим законом всі продукти харчування мають вироблятися з дотриманням кращих європейських практик.

Отже, українські споживачі разом із китайськими отримають доступ до безпечних продуктів. Але для українців це стане можливим тільки за умови повної імплементації положень нового харчового закону.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора