З 2017 року Фінляндія збирається виплачувати щомісяця кожному громадянину країни 800 євро безумовного основного доходу.

В світі це не перший експеримент з додатковими виплатами громадянам, подібні заходи проводилися в Бразилії, Нідерландах, Намібії, Канаді, Кенії та Уганді, але в масштабах цілої країни таке буде практикуватися вперше.

Проте головне в іншому. Цей крок фінів, що активно обговорюється у засобах масової інформації, був зроблений зовсім не від хорошого життя.

Хронічне нездужання економіки

Економіка Фінляндії повільно вмирає. ВВП цієї країни в 2014 році впав на 0,1%, в 2013 році знизився на 1,3%, в 2012 році фіксувалося падіння на 1,4%.

У 2009 році Фінляндія взагалі не витримала глобального стрессу, і її ВВП впав на 8,3%, це був один з найбільших темпів падіння ВВП, якщо не брати до уваги групу проблемних країн ЄС (PIIGS).

Дані за 2015 рік ще гірші. У першому кварталі ВВП Фінляндії впал на 0,1%, у другому - зріс на 0,2%, а в третьому - показав найбільший спад в ЄС. Падіння фінської економіки склало 0,6%, навіть більше, ніж у вічно кризової Греції.

Країні вже час виходити з цієї ситуації: дефіцит бюджету в 2014 році перевищив 3,5% ВВП Фінляндії, що вже саме по собі поза рамками, відведеними пактом стабільності (3%).

А що ж з сумнозвісною інфляцією, яку таргетує Європейський центробанк (ЄЦБ)?

На жаль, з інфляцією у Фінляндії все в повному порядку: за 2013 рік інфляція становила 2,2%, а в 2014 році - всього 1,2%. При цьому безробіття коливалося на рівні 8-9%, що теж небагато.

Один з чиновників Банку Фінляндії на конференції в Мадриді в листопаді 2015 року визнав, що його країна не може відродити колишні темпи зростання не тільки через циклічні коливання економіки, але через обмеженість Банку Фінляндії в монетарному стимулюванні економічного зростання.

Дві сторони одного ЄЦБ і нетрадиційні підходи

З одного боку, Фінляндії як країні-члену зони обігу євро повинно бути досить комфортно, оскільки стабільність євро забезпечується ЄЦБ.

З іншого боку, існує ряд обмежень, що порушують таку уявну комфортність.

Так, довгостроковому періоді не можна допускати, щоб співвідношення дефіциту до ВВП перевищувало 3%, а значить за рахунок держвитрат стимулювати економіку не можна. Також не можна покривати дефіцит банальним випуском нацвалюти, оскільки емісійним центром виступає ЄЦБ.

Крім того, банки зони обігу євро повинні боротися з високою інфляцією, хоча приклад Фінляндії показує, що при низькій інфляції країна може перебувати в хронічній рецесії, хоча і не небезпечній для населення.

Щоб хоч якось "розрулити" ситуацію на третьому році хронічного падіння ВВП влада Фінляндії почала діяти.

Офіційний опір очолив Банк Фінляндії, заходи якого спрямовані на подолання циклічності на кредитному ринку. Частина його дій зводиться до стимулювання видачі кредитів фінським компаніям, при цьому Банку Фінляндії належить лобіювати в національних інтересах такого роду заходи, обґрунтовуючи їх різницею в циклічності кредитного ринку ЄС та Фінляндії.

Втеча до кейнсіанства

Тим часом, інший рукою уряд Фінляндії шукає неподаткові інструменти стимулювання економічного зростання.

Анонсований ними на початку листопада інструмент (поки що на рівні ідеї) - роздати всім громадянам по 800 євро - явно суперечить монетарній теорії.

Таку міру можна віднести до класичного кейнсіанського стимулювання економіки: споживачам дають гроші в надії на те, що зростання споживання в країні стимулює економічне зростання.

Економічне обґрунтування стимулюючого інструменту виглядає приблизно таким чином. 2,6 млн працездатних громадян ЄС на першому етапі отримують в місяць 550 євро.

Для бюджету в рік це буде означати навантаження 17,2 млрд євро, що збільшить держвидатки на 10-12%.

Якщо експеримент вдасться, то суму можуть підняти до 800 євро в місяць, але при цьому приберуть інші соціальні виплати працездатним громадянам.

Поки що ідея знаходиться в стадії обговорення, і найбільш радикальна частина реформаторів пропонує здійснювати виплати всьому населенню Фінляндії, а це 5,6 млн осіб.

Проте варіант здійснення виплат всьому населенню нереальний для фінського бюджету, оскільки в цьому випадку його дефіцит зросте до 7-8% ВВП, чому, звичайно, не зрадіє Єврокомісія. А ось "ігри з працездатним населенням" уряду Фінляндії цілком по кишені.

Думаю, що фіни знайшли досить неординарний спосіб, як в обхід правил ЄС стимулювати зростання місцевої економіки.

При цьому Банку Фінляндії не потрібно буде змінювати свою політику і узгоджувати свої дії з ЄЦБ.

На жаль, цей інструмент стимулювання буде недоступний для більшості країн світу, де співвідношення між поточним дефіцитом і ВВП перевищує 5% і немає можливості збільшувати держборг.

Втім, якщо у країни є можливість нарощувати соцвиплати - робити це потрібно.

Автор: Віталій Шапран,

член виконкому 

Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА)

Публикації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора.