Тютюнова компанія Philip Morris International щорічно витрачає приблизно 1,5 млн євро на лобіювання своїх інтересів у Європейському парламенті.

В Європарламенті її "захищають" 6 штатних працівників тютюнового гіганта. Це - лише офіційні дані з Реєстру прозорості ЄС (Transparency register).

Реальні обсяги роботи - значно вищі.

Інші ж джерела свідчать, що лише для того, аби підірвати Директиву 2014/40/ЄС щодо регулювання тютюнових виробів, Philip Morrisс провела мультимільйонну кампанію й залучила 161 консультанта.

Такі колосальні ресурси були кинуті, щоб послабити, затягнути або взагалі не допустити запровадження більш ефективних правил з контролю над обігом тютюну.

Адже зміни, про які йдеться, спрямовані на зменшення споживання тютюнових виробів. А це означає, що прибутки індустрії скоротяться. Аналітики прогнозують, що за 5 років імплементації Директиви 2014/40/ЄС рівень споживання тютюну впаде на 2%, тобто, грубо кажучи, на 2 млн курців в ЄС стане менше.

Ефективність законодавчого регулювання тютюнової сфери підтверджується й попереднім досвідом ЄС: так, вдалось зменшити поширеність куріння з 40% у 2002 році до 28% у 2012 році. Щоправда, змінився і сам євросоюз. З 15 держав-членів він зріс до 27 членів.

І хоча прогнози впливу дуже приблизні, та побоювання тютюновиків - цілком виправдані.

Що пропонує Директива 2014/40/ЄС та який стан її виконання?

Директива 2014/40/ЄС передбачає, зокрема, заборону ароматизованих сигарет, зміну маркування пачок (графічні попередження про шкоду куріння будуть займати 65% від поверхні упаковки та розміщуватись на обох боках), заборону будь-яких маніпулятивних надписів на пачках сигарет про вміст смол, нікотину і т.п., врегулювання ринку електронних сигарет, посилення контролю за нелегальним обігом сигарет.

Всі ці заходи є консенсусним рішенням держав ЄС.

"Унікальність директиви полягає в тому, що вона встановлює єдині мінімальні вимоги до контролю над тютюном у всьому Європейському Союзі. Наша спільна мета – захистити дітей, молодь і решту населення від впливу тютюну. Тому дуже важливо встановити однакові стандарти в цій сфері, принаймні серед держав-членів ЄС, тоді й інші держави Європи, котрі не є членами союзу зможуть брати із нас приклад.

Я вважаю, що це нам всім піде на користь, якщо однакові закони будуть діяти як у ЄС, так і в його сусідів. Таким чином ми зможемо стати сильнішими й більш ефективно протистояти тютюновій індустрії", - зазначив Франциско Родрігес Лозано, президент Європейської мережі з попередження куріння (ENSP).

Держави ЄС зараз активно змінюють своє національне законодавство відповідно до вимог нової Директиви 2014/40/ЄС щодо тютюнових виробів.

Усі країни ЄС мають імплементувати її до 20-го травня 2016 року. Це є обов’язковою вимогою відповідно до статті 29 цієї директиви.  

Існують вже й чіткі технічні правила до маркування тютюнових виробів.

Литва, наприклад, вже встигла адаптувати національне законодавство до вимог директиви.

Польща також підготувала документ із поправками до національного законодавства з контролю над тютюном відповідно до директиви, вже провели й громадські слухання. Незважаючи на те, що Польща подала позов до Європейського суду з метою оскарження положення про заборону ментолових сигарет, цей пункт не виключили з плану щодо наближення польського законодавства до вимог директиви.

Цікаво, що в Ірландії, Великій Британії вирішили піти навіть далі, ніж вимоги директиви.

У цих державах вже прийняте остаточне рішення щодо запровадження стандартизованих пачок сигарет без орендування, яке набуде чинності з травня наступного року.

До речі, саме цю поправку та ще декілька довелось забрати із директиви через тиск тютюновиків. Проте ніхто не забороняє вдаватись до таких заходів на національному рівні.

Активно працюють над введенням відповідного маркування й Франція, Швеція, Фінляндія, Угорщина.

Чому в ЄС вирішили запровадити
нову директиву з контролю над тютюном
і скасувати попередню?

У ЄС чітко усвідомлюють, що куріння не лише забирає життя 700 тис осіб щороку, але й є серйозним тягарем для економіки держав: кожен рік витрачається десь 33, 3 млрд євро на лікування захворювань, викликаних курінням, і на виплати через втрату працездатності.

Із часів прийняття попередньої директиви (2001/37/ЄС) минуло вже понад 10 років.

За цей час з’явилась низка нових важливих наукових доказів щодо шкідливості куріння та ефективності заходів з подолання тютюнової епідемії. Крім того, виникла необхідність врегулювання ринку нових тютюнових виробів, таких як електронні сигарети.

Саме тому європейські держави приймають нові прогресивні заходи з контролю над тютюном, закріплені в Директиві 2014/40/ЄС, котра автоматично скасовує дію попередньої Директиви, що є неактуальною з огляду на нові виклики. Нова європейська директива до того ж повністю відповідає Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку підписали всі члени ЄС.

Після імплементації директиви логічно, що зменшиться рівень захворюваності на хвороби, викликані курінням, тому в ЄС вийде заощаджувати приблизно 506 млн євро щорічно на виплатах, спрямованих на лікування відповідних захворювань.

Більшість положень директиви зосереджені на зменшенні привабливості куріння, зокрема серед молоді. Оскільки курити починають саме в молодому віці: 70% курців "підсідають" на нікотинову залежність до 18 років, а 94% - до 25-річного віку.

Чи готова Україна запроваджувати
європейські правила контролю над тютюном?

Поширеність куріння в Україні серед дорослого населення (18+) становить 26,3%, щороку від хвороб, спричинених курінням, помирає понад 100 тис. осіб, а держава втрачає 3,6% ВВП через втрату працездатності громадян, не враховуючи соціальні виплати та витрати на лікування.

Проте завдяки підвищенню акцизів, звільненню громадських місць від куріння, забороні реклами та іншим законодавчим важелям за загалом за шість років (2008-2014) поширеність куріння серед населення України віком від 12 років і старше скоротилася з 25,6% до 20,9%.

Тобто спостерігається поступове зменшення споживання тютюнових виробів. Звісно для того, аби постійно була така динаміка потрібно швидко реагувати на нові виклики тютюнової індустрії й посилювати антитютюнове законодавство.

Прикладом нам може стати Молдова. Як і Україна, не будучи лише членом ЄС, маючи лише Угоду про асоціацію, сусідня країна ще 10 липня прийняла сильне антитютюнове законодавство, що повністю відповідає новій європейської директиві.

Автор: Оксана Тотовицька,

координатор медіа-програм

Українського центру контролю над тютюном, ГО "Життя"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора