Дипломатичний дисонанс Київ–Варшава. Як він вплине на візит президента Польщі до України?

14–15 грудня Україну з офіційним візитом відвідає президент Польщі Анджей Дуда. Нагадаю, що посол Польщі в Україні Генріх Літвін у вересні прогнозував аж три зустрічі президентів, з яких реальністю стали дві: кулуарна розмова без камер у Нью-Йорку та згаданий нижче офіційний візит.

Не секрет, що Порошенко хотів зустрітися зі своїм польським колегою ще до офіційного входження на посаду останнього, однак ці спроби перетворилися на дипломатичний прокол українського президента.

Одного ранку оголосили,  що український гарант поїде до Варшави на фінал Ліги Європи "Дніпро"-"Севілья", але того ж дня ці плани були скасовані. З’явилась інформація, що новообраний президент Дуда не буде присутній на цьому матчі, бо має плани поїхати до Брюсселя. Досить дивний прокол як для президента, який раніше був міністром закордонних справ.

Та повернемося до візиту Анджея Дуди.

Вже анонсовано обговорення на цій зустрічі стратегічного та довготривалого партнерства між Києвом та Варшавою. Сподіваюся, що у Києві знають, що таке стратегія та тривалі партнерські стосунки, адже попередні кроки свідчать про інше.

Що Київ зробив для польсько-українського партнерства? Точніше, правильніше спитати, що Київ пообіцяв робити?

Отже:

 – Ще у травні президент Порошенко публічно пообіцяв президенту Коморовському змінити закони України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті", який став публічним приниженням Коморовського. Закон не змінено.

– У серпні голова польсько-українського форуму Павел Залевський отримав запевнення від Оксани Сироїд та групи українських депутатів, що Верховна рада внесе зміни до закону, який забороняє критику УПА і ОУН. Не відбулося.

– У вересні відбувся візит голови українського уряду Арсенія Яценюка до Варшави і скасоване українське ембарго на польське м'ясо часів "злочинного режиму". Але доля польського кредиту у 100 мільйонів для будівництва дороги до кордону та реконструкції українських ТЕС досі остаточно не вирішена.

– Віце-прем’єр Кириленко обіцяв польські серіали на екранах українського телебачення. Однак у річницю Варшавського повстання німецьке, а не українське телебачення показувало фільм "Варшава 44", а росіяни (!!!) разом з поляками зняли фільм про Яна Карського – особу, що розповіла всьому світу про Голокост.

– Також хочу зазначити, що УІНП ввів в офіційну українську історіографію термін "україно-польська війна". Висновки пропоную робити фахівцям, але навряд чи даний термін є найбільш вдалим щодо подій на Волині у 1943 році. Введення цього терміна нівелює історичний діалог, що вівся 20 років.

– У жовтні закінчилась 20-річна епопея з Польським домом у Львові. Але примітно, що найбільше посприяли появі довгоочікуваного будинку... націоналісти з партії "Свобода" та Віктор Янукович. Янукович прийняв одноосібне рішення про надання будинку, а "Свобода" підтримала це рішення на голосуванні у міській раді.

Водночас треба визнати: жодна зустріч президентів наших країн не готувалась так ретельно.

У вересні міністр канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський відвідав Київ, щоб підготувати дорожню карту польсько-українських взаємин із президентом України Петром Порошенком, прем’єром Арсенієм Яценюком та міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.

Саме на цій зустрічі сторони підняли болюче питання ембарго на імпорт польського м’яса.

* * * * * 

Підводячи підсумки, нагадаю, що починаючи з серпня Анджей Дуда здійснив візити до Естонії, Великої Британії, Німеччини (двічі), Нью-Йорку (вечеря за одним столом із Обамою та Путіним), Ватикану, Румунії (за участі країн Вишеградської четвірки) та Китаю.

Особливо важливими видаються дві останні зустрічі.

Візит до Бухареста фактично розпочав процес формування коаліції держава від Балтії до Чорного моря – переговори в румунській столиці були присвячені розширенню співпраці між країнами Центральної Європи.

Можливо, ідея Міжмор'я виглядає ідеалістичною, однак саме ідеї змінюють світ на краще.

Візит до Китаю також став непересічним.

Завдяки помпезності та розголосу польський візит до Пекіна можна оцінити як вдалий хоча б тому, що про нього написали навіть... у венесуельській пресі!

Для Китаю стратегічною перевагою є те, що в Польщі вважають "історичним прокляттям" – її розташування між Росією та Німеччиною.

Видається, що подібну стратегію має використовувати Україна – завершення історичних дискусій та перехід до побудови геополітичної стратегії разом із Варшавою.

Яким насправді виявиться візит до України, що розпочнеться в понеділок? Чи зможе він так само претендувати на звання історичного?

Про це стане відомо за декілька днів.

Автор: Євгеній Білоножко,

заступник редактора порталу PoloNews

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора