Україна, розбираючись зі своїми економічними і політичними проблемами, часом у гонитві за швидкою доцільністю забуває про міру всіх речей – людину, її щастя і гідність.

Зрозуміло, гасла з натяком на те, що десь у майбутньому все це нас чекає, встигли набити оскому за час різноманітних виборчих кампаній. Але питання загальнолюдських (а не національних, регіональних, класових/стратових, гендерних чи інших вузькосегментованих) цінностей та інтересів всерйоз піднімаються вкрай рідко. На відміну, між іншим, від Європи, куди ми так прагнемо.

Незважаючи на вибухи, які пролунали в Парижі і резонували в Бельгії, в останні дні листопада у Європарламенті відбувся всесвітній форум "Етика в бізнесі" – за підтримки Світового банку та ООН.

Девіз форуму-2015 показовий: "The Bottom Line Double – How rich we really are" ("Наскільки багатими ми є насправді"). А філософію заходу можна з повною відповідальністю назвати антропоцентричною, оскільки йшлося про те, як переконати людей жити в мирі та злагоді заради їхнього щастя.

Говорило про такі речі цілком прагматичне й поважне панство – високопоставлені державні діячі, євродепутати, фінансисти, топ-менеджери найбільших міжнародних корпорацій, назви яких говорять самі за себе (Daimler AG, UBS, Robert Bosch GmbH, Hallmark Care Homes тощо). І в рамках звичних тем, хоча й таких, що виходять далеко за межі чистої бізнес-проблематики – економічний розвиток, боротьба з корупцією, зміни клімату.

От тільки погляд на всі ці проблеми суттєво відрізняється від українського дискурсу, де дуже рідко гострі проблеми сучасності пропонують вирішувати з позиції гуманізму.

Подивіться самі на тональність думок (без згадки про регалії їхніх авторів, щоб не затушовувати смисли):

- боротьба з корупцією означає боротьбу проти бідності, тобто роботу в ім'я миру;

- все своє життя я прагнув до миру між людьми, а потім між людьми і природою;

- я бачив, що у людей такий рівень недовіри, що вони були готові померти за нього;

- ми інтегрували цінності в процес управління бізнесом, вони перестали бути "глянцевою" презентацією;

- хіба ВВП характеризує досягнення соціальних та екологічних цілей?

- підхід уряду полягає в тому, що в центрі розвитку країни стоїть людина; уряд прагне підвищити індекс щастя, крім роботи з досягнення суто економічних результатів.

Мабуть, найбільш концентрованим виразом атмосфери гуманізму став виступ відомого миротворця, Нобелівського номінанта Шрі Шрі Раві Шанкара. Один з найвпливовіших людей Індії (№7 у місцевому рейтингу Forbes 2009 року), він відомий своїми заслугами з врегулювання конфліктів у різних гарячих точках – Косово, Ірак, Шрі-Ланка, Колумбія, Джаму і Кашмір.

І переконаний в ефективності дипломатії ненасильства. Пряма мова:

Про етику. "Що нас усіх об'єднує? Етика. Саме етика підтримує людську расу і щастя в суспільстві. Саме етика підтримує стійкість економіки і довкілля, що підтримує життя на цій планеті.

Політика не може без етики. В бізнесі без етики настане катастрофа. Релігійні та благодійні організації не можуть дозволити собі відійти від етики, як і ЗМІ. Тепер і спорт підключився до цього. Сфера, яка була створена для розваг, втягнулася в корупцію, яка ударною хвилею депресії впливає на все населення планети".

Про тероризм. "Діалог між громадами та представниками різних сфер нашого суспільства. Коли діалог не вдається, настає катастрофа. Ми її бачимо сьогодні у багатьох частинах світу. Тероризм є одним з таких наслідків провалу діалогу. Навіть якщо 1% населення займається або підтримує екстремізм і фанатизм, це впливає на всю планету і викликає хвилі страху".

Про "Ісламську державу". "Я послав повідомлення ІДІЛ, що хотів би поговорити з ними. Але замість діалогу я отримав загрозу смерті. Я думаю, що релігійні лідери повинні прокинутися і подивитися, в якому напрямку рухаються в їх суспільстві молоді уми. І допомогти їм розвинути більш широке мислення. Тому що коли дитина росте, вважаючи, що вона потрапить до раю, а решта не мають права жити на цій планеті, це дуже небезпечно. Саме неуцтво мотивує цих людей підривати самих себе".

Про освіту. "Ми витрачаємо мільярди доларів на добробут, але дуже мало – на просвітницьку роботу про відновлення світу. Якби ООН зажадала, щоб кожна країна-член цієї організації ввела міжкультурну і міжконфесійну освіту дітей з початкової школи, все, можливо, було б по-іншому".

Про цінності. "Ми повинні інтегрувати цінності та етику в суспільство. Тільки тоді ми можемо прийти до стану, який можна назвати щасливим і процвітаючим суспільством у світі. Інакше це буде як "операція пройшла успішно, але пацієнт помер".

На словах українські політики та громадські діячі, найімовірніше, підпишуться під багатьма з цих висловлювань.

Але навряд чи їхні справи стануть практичним втіленням гуманістичних ідей. До речі, Шрі Шрі Раві Шанкар планував у грудні приїхати в Україну. Але, наскільки мені відомо, офіційні листи, спрямовані до вищого керівництва України, залишилися без відповіді.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора