Ідеї з Ради: великий безвізовий пакет, банкрутство та дешеві автомобілі

"Європейська правда" разом із Парламентською експертною групою з питань євроінтеграції (ПЕГ) продовжує проект, в рамках якого експерти ПЕГ аналізують, чи відповідають Угоді про асоціацію ті законопроекти, що планується внести на розгляд "під купол".

До вашої уваги – і позитивні, і негативні приклади законів, за які депутати голосуватимуть цього тижня. Наразі на розгляд депутатів винесуть ключові закони, необхідні для отримання безвізового режиму із країнами ЄС, а також законопроекти, що можуть вплинути на життя багатьох українців: базовий законопроект "Про страхування", зменшення акцизу на імпортні авто, а також умови здійснення банкрутства.

Візова лібералізація

Три законопроекти, внесені президентом України та визначені ним як невідкладні, стосуються лібералізації безвізового режиму.

Законопроекти № 4056 та № 4054 мають сприяти удосконаленню інституцій та процедур, що стосуються конфіскації активів та спеціальної конфіскації. Ще у вересні 2015 року експерти ПЕГ наполягали на тому, що законодавство у сфері спеціальної конфіскації має ухвалюватися на основі Директиви ЄС 2014/42/EU про арешт та конфіскацію предметів злочинної діяльності та доходів від неї в Європейському Союзі. Законопроект № 4056 розроблений саме для врахування положень цієї директиви.

Законопроект № 4055 створює умови для призначення на адміністративні посади в Антикорупційній прокуратурі за результатами відкритого конкурсу.

Ці законопроекти спрямовані на виконання зобов’язань України, викладених у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.

Нагадаємо, що згідно з цим звітом, критерій щодо протидії корупції вважається виконаним за низки умов, що передбачають запуск роботи усіх органів у сфері запобігання та протидії корупції: Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також Національного агентства з питань запобігання корупції та Національного антикорупційного бюро. Якщо ці законопроекти будуть ухвалені, це надасть Європейській комісії додаткові аргументи на користь рішення щодо безвізових поїздок громадян України на термін до 90 днів.

Для повного виконання зобов’язань за Шостим звітом ПДВЛ необхідно завершити формування НАЗК та розпочати перевірку активів і потенційних конфліктів інтересів державних службовців у тих сферах і на тих посадах, які є найбільш уразливими до корупції.

Законопроект № 2787 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно об'єднань єврорегіонального співробітництва" дає можливість територіальним громадам, їх представницьким органам, місцевим органам виконавчої влади України створювати та брати участь у таких об'єднаннях, які є сучасною формою транскордонного співробітництва.

Об'єднання мають бути юридичними особами і, крім зазначених суб’єктів, до їх складу можуть входити держави-члени Ради Європи та інші юридичні особи, які є неприбутковими, фінансуються та підконтрольні територіальним громадам та державі.

Комітет з питань європейської інтеграції ще 12 травня 2005 року рекомендував парламенту прийняти цей законопроект в цілому.

Акциз на вживані авто

Ще один законопроект "Про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ  "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів (№ 3251)", що повинен розглядатися найближчими днями, має цілком схвальні експертні висновки.

Даний законопроект спрямований на тимчасове (до 31 грудня 2017 року) значне (від 2 до 20 разів) зменшення акцизного податку на транспортні засоби, що були у використанні.

Даний проект належить до сфер, які охоплюються Угодою про асоціацію. Документом передбачено, що положення Директиви 2008/118/ЄС від 16 грудня 2008 року стосовно загальних умов акцизного збору, що відміняє Директиву 92/12/ЄЕС (надалі - Директива з акцизу) мають бути впроваджені протягом двох років з дати набрання чинності цією Угодою.

Директива з акцизу встановлює загальні умови застосування акцизних зборів. Причому, відповідно до ст. 1 Директиви з акцизу, підакцизними товарами є спирт та алкогольні напої, тютюнові вироби, енергетичні продукти та електроенергія. Водночас частина 3 цієї ж статті дозволяє державам-членам встановлювати податки на інші продукти, ніж підакцизні, але за умови, що такі податки не створять додаткових обтяжень з перетином кордону в торгівлі між країнами-членами ЄС.

Водночас, відповідно до положень ст. 212 і ст. 213 Податкового кодексу України, що стосується транспортних засобів, які були у використанні, то фактично оподатковуються тільки операції з ввезення (імпорту) таких транспортних засобів на територію України, а операції з їх реалізації у внутрішній торгівлі таким податком не обтяжуються.

Проте станом на сьогодні законодавство ЄС щодо оподаткування транспортних засобів не є гармонізованим, що викликає подвійне чи надвисоке оподаткування та інші проблеми.

Про це Єврокомісія зазначала ще у своїй доповіді "Зміцнення єдиного ринку шляхом усунення крос-кордонних податкових перешкод для пасажирських автомобілів" (COM(2012) 756 final).

Причому слід зазначити, що акцизний податок на транспортні засоби існує лише в декількох країнах ЄС (наприклад, на Кіпрі), а в інших існує збір за реєстрацію транспортного засобу (наприклад, у Франції), екологічний збір для транспортних засобів тощо. Для зручності в судовій практиці та документах Комісії вони об’єднані під терміном "реєстраційний податок".

Практика Суду ЄС склалась таким чином, що наявність реєстраційного податку (в т.ч. акцизного збору) не суперечить ч. 3 ст. 1 Директиви з акцизу і не створює додаткових обтяжень у торгівлі між країнами-членами ЄС. Більше того, Суд ЄС чітко визначив, що у зв’язку з відсутністю єдиних правил на території ЄС, що регулюють оподаткування транспортних засобів, держави-члени ЄС можуть встановлювати ставки податків на будь-якому рівні на власний розсуд.

Але слід зауважити, що, незважаючи на відсутність гармонізованих норм у межах ЄС, держави-члени намагаються здійснювати кроки для усунення бар’єрів при переміщенні транспортних засобів через кордон. Так, наприклад, деякі країни (Нідерланди, Бельгія, Польща, Естонія тощо) частково відшкодовують сплачений реєстраційний збір у разі експорту транспортного засобу.

Крім того, слід звернути увагу, що останнім часом поширюються тенденції оподаткування транспортних засобів реєстраційним податком, виходячи із бази, що розраховується на основі кількості викидів СО₂ при їх експлуатації.

Такий підхід застосовують вже 20 країн ЄС (в т.ч. Австрія, Франція, Швеція, Велика Британія). Такі тенденції позитивно сприймаються як урядами країн, так і органами управління ЄС і суспільством в цілому. У зв’язку з чим, на думку Єврокомісії, слід очікувати систематизації норм acqius у цьому напрямку.

Таким чином, пропонований законопроект відповідає положенням Угоди про асоціацію.

Внаслідок прийняття законопроекту №3251 можна очікувати зниження цін на імпортні авто, що були в експлуатації до 5 років.

Для автомобілів з бензиновим двигуном зниження ціни складе до 1000 євро для двигуна з робочим об'ємом до 1 л, до 1950 євро - з об'ємом від 1 до 1,5 л і до 3000 євро - для робочого об'єму від 1,5 до 2,2 л. Для автомобілів з дизельним двигуном слід очікувати знижки орієнтовно на 2000 євро для об'єму до 1,5 л, на 4000 євро - від 1,5 до 2,5 л.

Банкрутство

А от проект закону "Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом № 2353a", на думку експертів ПЕГ, не відповідає нормам європейського права.  

Цим документом пропонується на рівні окремого законодавчого акта врегулювати можливість реструктуризації боргів та банкрутства фізичної особи. Фактично, за задумом авторів, йдеться про запровадження добре виписаної процедури врегулювання заборгованості фізичних осіб за договорами з різними категоріями кредиторів – банківськими і кредитними установами, житлово-комунальними підприємствами тощо. 

На рівні законодавства ЄС гармонізовані виключно процесуальні норми щодо банкрутства фізичних осіб. Матеріально-правові норми щодо банкрутства фізосіб (що складають зміст законопроекту № 2353a від 14.07.2015 р.) не є гармонізованими, про що прямо зазначено у п. 11 Регламенту Ради ЄС № 1346/2000 від 29 травня 2000 року.

Ключовою характеристикою означеного законопроекту є закріплення вимог щодо добросовісності боржника, який має право звертатися із заявою про порушення справи про банкрутство.

Підтримуючи загалом прагнення авторів законопроекту закріпити право на банкрутство лише за тими особами, які діють добросовісно, слід зауважити, що окремі його критерії викликають сумнів. Наприклад, підстави для відмови у прийнятті заяви про порушення провадження у справі, якщо боржник притягався протягом попередніх трьох років до відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері економіки, у тому числі й пов’язані з банкрутством.

Коло таких адміністративних правопорушень має бути переглянуте у напрямку звуження. Не можна погодитись і з такими підставами для відмови у порушенні провадження у справі, як володіння особами, які є родичами боржника першого ступеня споріднення, майном сукупною вартістю понад суму безспірних вимог кредиторів або якщо вони безоплатно чи за ціною нижче ринкової відчужили окремі категорії майна.

Вбачається, що такі вимоги мають застосовуватися лише за умови, якщо родичі першого ступеня споріднення володіють таким майном з боржником на праві спільної сумісної власності.

Наразі у Верховній раді України розглядається ще один законопроект щодо банкрутства № 2714.  Документ передбачає процедуру банкрутства фізичної особи, яка плавно вводиться у систему банкрутства юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Проект закону надає підвищені гарантії захисту боржникам. Так, не може бути предметом стягнення житлове приміщення загальною площею не більше 65 квадратних метрів, якщо воно є єдиним придатним для постійного проживання боржника і членів його сім’ї, окрім випадку, коли воно не є предметом іпотеки, а також земельна ділянка загальною площею не більше 0,4 га, на якій розташоване таке житлове приміщення.

Утім, обидва законопроекти вказують, що справи про банкрутство фізичної особи мають розглядатися господарськими судами, участь арбітражного керуючого є обов’язковою, однаковим є й підхід до визначення негативних наслідків визнання фізичної особи банкрутом - протягом п’яти років після нього не може бути порушено провадження у справі про банкрутство за її заявою.

В такій ситуації в якості базового найкраще брати проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо підвищення ефективності процедур банкрутства) № 3132.

Документ спрямований на виконання домовленостей у рамках переговорів українського уряду з Міжнародним валютним фондом (серпень 2015 р.).

У законопроекті приділяється значна увага захисту інтересів кредиторів. Зокрема, чітко визначається строк, протягом якого має бути оприлюднена ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство у мережі інтернет на веб-сторінці Вищого господарського суду України. Закріплюються норми щодо забезпечення права кредиторів на доступ до такої інформації: вона має надаватися безоплатно. Чітко визначається й місце проведення зборів кредиторів.

Низка норм, спрямована на унеможливлення затягування процедури банкрутства, як-от щодо визначення строків ліквідаційної процедури, що не може перевищувати 12 місяців. Сприяє захисту інтересів кредиторів є і пропонована зміна до законодавства щодо продажу майна боржника – він має здійснюватися виключно через аукціон.

Слід зазначити, що аналізований проект закону відповідає вищезазначеним регулюванням ЄС та міжнародним стандартам у сфері банкрутства юридичних осіб.

* * * * * 

Варто зазначити, що на цьому пленарному тижні депутати мають розглянути низку законопроектів, щодо яких ПЕГ уже озвучувала свій експертній аналіз.

Найважливіший з них – законопроект № 1797-1 "Про страхування", головна мета якого – удосконалити систему забезпечення страхування, впорядкувати страховий ринок та механізм нагляду за діяльністю його учасників. Проте, на жаль, депутати знову не зуміли врахувати усі позитивні практики Євросоюзу та якісно перенести норми європейського права в українське.

В Європейському Союзі фундаментальним документом стосовно страхової діяльності є Директива 2009/138/ЄС. Вона встановлює загальні і спеціальні правила для ведення діяльності у сфері страхування і перестрахування, визначає вимоги до  платоспроможності капіталу страхових компаній та положення щодо нагляду за їх діяльністю. Побічно сфери страхування стосується і ряд інших директив, які Україна має врахувати у своєму законодавстві відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Перша суттєва проблема – відсутність обмежень у сферах діяльності для страховика. Відповідно до права ЄС, держава-член повинна вимагати від усіх страхових підприємств, які бажають отримати ліцензію, обмежити свою діяльність лише страховою та супутньою діяльністю. Тобто, виключити будь-яку іншу комерційну складову. В запропонованому законопроекті це не прописано.

З одного боку, коли страхова компанія не обмежена в сферах діяльності і може, наприклад, узятися за торгівлю помідорами – це, як мінімум, дивно. Проте проблема глибша. Це відкриває простір для махінацій страхових компаній з суб’єктами виплат. Будучи учасником ринку (не страхового), страховик може безпосередньо впливати на ситуацію на ньому і на безпосередньо створювати страхові прецеденти.

Також український законопроект вимагає, щоб ті, хто хочуть вести страхову діяльність, обов’язково були учасниками організації страховиків. Така норма віддає радянщиною і може бути причиною тиску на страхові компанії через виключення їх з організацій страховиків. Звісно ж, умовами Директиви ЄС не передбачено обов’язкової участі в об’єднанні для представлення інтересів.

Суттєву невідповідність також має процес ліквідації страхової компанії. Згідно з Директивою, змусити припинити діяльність установи може лише компетентний орган держави-члена. Такий пункт має низку переваг: ніхто безпідставно не зможе знищити установу. Але в українському проекті Закону все з точністю до навпаки: ліквідувати страховика можна за рішенням суду. Пам’ятаючи про реалії української судової системи, таку норму не можна залишати в чинній редакції законопроекту.

Інші законопроекти, включені до порядку денного цього тижня, щодо яких ПЕГ вже публікувала свої висновки:

- Законопроект № 2950 "Про внесення змін до закону України "Про відходи" (щодо поводження з небезпечними відходами)";

- Законопроект № 2724  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення Державного дорожнього фонду України";

- Законопроекти № 2763 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов'язковості державної реєстрації іноземних інвестицій", № 2456-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг", а також № 2475а "Про внутрішній водний транспорт".

Автор: Остап Семерак,

перший заступник голови комітету Верховної ради з питань європейської інтеграції

Текст підготовлений за участю колективу експертів Парламентської експертної групи

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора