Євросоюз має намір посилити контроль за ухилянням від сплати податків, насамперед з боку великих компаній.

Для цього Європейська комісія готує законодавчі ініціативи з розвитку нещодавно введеного в дію пакету норм, спрямованих на боротьбу з ухилянням від податків. Принаймні, про такі плани повідомила низка впливових європейських ЗМІ, посилаючись на свої джерела.

Що ж планується посилити?

Йдеться про обов'язкове оприлюднення транснаціональними корпораціями даних про отримані прибутки і сплачені податки у розрізі кожної з країн, що входять до Європейського Союзу.

Відповідний законопроект, якщо вірити ЗМІ, офіційно буде представлений вже в квітні.

Причиною появи таких ініціатив став так званий "Люкслікс" 2014 року – гучний скандал, коли ЗМІ стало відомо про податкові угоди низки транснаціональних корпорацій з Люксембургом, що дозволили цим корпораціям заощадити на податках суми, які перевищують дохідну частину бюджету України.

Після цього єврочиновники змогли виявити низку порушень податкового законодавства з боку великих платників, які неправомірно визначали країну-джерело походження доходів з метою використання переваг, що надаються внутрішнім законодавством окремих юрисдикцій.

Щодо параметрів передбачуваної реформи консенсусу ще немає, бо передбачувані граничні показники для компаній, що підлягають посиленому контролю (пропонується поширити його на компанії з річним оборотом у 750 млн євро), вочевидь, звужують коло глобальних гравців, на яких поширюватимуться ці вимоги.

Більше того, для таких компаній не виключена можливість творчо підійти до реформування власної корпоративної структури з метою уникнути такого розкриття.

Чи поширяться ці нововведення на Україну?

Існує ймовірність, що

подібні правила будуть імплементовані в нашій країні, а також що Єврокомісія поширить вимоги про розкриття даних на доходи, отримані в європейських країнах, що не входять в ЄС.

Що чекає на великий український бізнес в такому випадку?

Українських компаній, що досягають передбачуваних граничних показників, вочевидь, недостатньо для того, щоб нові правила негативно вплинули на наповнення українського бюджету внаслідок часткового перенесення бази оподаткування в Європу (навіть якщо для такого підходу будуть підстави).

Це ж стосується і можливої втрати бюджетних надходжень внаслідок застосування Євросоюзом санкцій до транснаціональних корпорацій, що мають джерело походження доходу в Україні. Припускати, що український бюджет формується за рахунок сплачених транснаціональними корпораціями податків, які не дісталися європейським країнам, буде наївно (втім, наприклад, транснаціональні виробники тютюнових виробів дійсно є великими донорами держбюджету, але запідозрити їх в мінімізації не можна – вони мають великі виробничі потужності в Україні).

Втім, таке рішення ЄС створює шанс для України стати європейською податковою гаванню для транснаціональних корпорацій.

Поки це виглядає фантастично, але при належній вправності і бажанні влади реально реформувати податкове законодавство і знизити податкове навантаження на бізнес нічого неможливого в цьому немає.

Як мінімум, такі зусилля призведуть до того, що Україна просто стане країною з комфортним та зрозумілим податковим режимом.

У будь-якому разі це пішло б на користь як великому світовому бізнесу, так і нашій державі.      

Автор: Максим Копейчиков,

партнер юрфірми
"Ілляшев і Партнери"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора