На початку 2016 року Швейцарія потішила новиною про те, що планує провести референдум щодо можливості виплачувати громадянам країни по 2500 швейцарських франків на місяць.

Новина справила незабутнє враження на мешканців бідних країн Європи, але по своїй суті виявилася утопією, оскільки є непідйомною навіть для бюджету Швейцарії.

Втім, за цією ініціативою можуть стояти влада Швейцарії і Швейцарський національний банк (ШНБ), який вже не один рік шукає чудодійні ліки від дефляції.

Новорічний сюрприз

У січні 2016 року ШНБ несподівано повідомив про те, що отримає збиток у сумі приблизно 23 млрд швейцарських франків (приблизно $23,06 млрд). Збиток був спричинений операціями ШНБ на валютному ринку, зокрема падінням євровалюти. За законом, ШНБ мав віддати дві третини свого прибутку кантонам, проте за результатами роботи за 2015 рік цього не станеться.

Ця новина вже отримала подвійну оцінку.

З одного боку, великої трагедії у збитках від падіння євро немає, оскільки ШНБ залишається одним зі світових емісійних центрів, і теоретично його збиток може бути покритий за рахунок емісії або нових позик у франках. Таким чином, кантони можуть отримати своє за будь-якого бухгалтерського результату ШНБ.

З іншого боку, бюджет Швейцарії мав профіцит приблизно у 0,1% від ВВП, при цьому доходи бюджету оцінювалися на рівні близько 232 млрд франків.

Тобто Центробанк отримав збиток від валютних операцій у сумі приблизно 10% держдоходів, що могло б розбалансувати монетарну картину будь-якої європейської країни, але тільки не Швейцарії.

Ринки досить спокійно поставилися до втрат Центробанку, принаймні, навіть на Forex курс франка до долара суттєво не змінився. Мабуть, на жаль для ШНБ.

Приховані мотиви Центробанку

Населення Швейцарії становить 8,1 млн осіб, у віці від 18 років – приблизно 6,5 млн жителів. За проектом популістів, кожен мешканець повинен отримати на рік 30 тис. франків. Тобто новація коштуватиме бюджету Швейцарії, за різними оцінками, від 140 до 190 млрд франків.

Щоб реалізувати цю ідею, швейцарцям треба збільшити дохід держбюджету приблизно на 60-85%, що, звісно ж, нереально. Утопісти все ж наполягають, що досягти цього можна, збільшивши податок на споживання до 50%.

Дивно, але у такій химерній ідеї може бути зацікавлений і ШНБ: підвищення податку на споживання підніме ціни у франках і швидше за все призведе до девальвації франка до долара США і зрівняє курс франка до євро, оскільки саме країни зони обігу євро виступають основними торговельними партнерами Швейцарії.

Саме цей аргумент не дозволяє говорити про таку  ініціативу як про абсолютну утопію.

Найімовірніше, влада не погодиться на пропозицію платити кожному по 2500 франків на місяць. Однак цілком можливе ухвалення цієї ініціативи в "полегшеному варіанті", наприклад, зниження суми до 800-1000 франків.

При цьому замість збільшення податку на споживання цю суму можна знайти на фінансових ринках, збільшивши обсяги держпозик і затвердивши дефіцитний бюджет. Тим більше, що співвідношення держборгу до ВВП в Швейцарії складає лише 35%, а отже, у країни є великий потенціал для зростання.

Такий спосіб стимулювання економіки на перший погляд виглядає надмірно екзотичним. Проте зараз рівень цін у Швейцарії приблизно в 1,5 рази вищий, ніж навіть у США, а отже, завдання вирішити проблему дефляції класичними інструментами видається практично непосильним для Центробанку Швейцарії, особливо при погіршенні ситуації в єврозоні.

Автор: Віталій Шапран,

член виконкому

Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА)

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора