4 лютого наш парламент нарешті ухвалив закон, що дозволяє проводити митне оформлення газу, переміщеного через кордон України, за допомогою механізмів віртуального реверсу (технічний термін – бекхол) або операційних балансуючих рахунків (OBA).

Ці механізми – абсолютно стандартні для Європи.

Однак для Росії можливість віртуального реверсу на кордоні України і Європейського союзу означає остаточний крах політики ізолювання окремих ринків.

Це кінець використання газу як політичної зброї і навіть банального зловживання монопольним становищем на цих ринках.

Що це означає для України?

Зараз потужності для доставки газу з Європи складають приблизно 20 млрд кубометрів на рік, що трохи перевищує всі наші потреби в імпорті газу. Відтак, можна сказати, що ми здатні взагалі обійтися без російського газу.

З іншого боку, для створення дійсно конкурентного ринку газу в Україні, для спокійного покриття всіх можливих піків його споживання було б дуже бажано, аби ці потужності істотно перевищували наші потреби.

Віртуальний реверс – це додаткові потужності в розмірі 60-70 млрд кубометрів на рік.

Тобто якщо раніше нас із газовим ринком Європи пов'язували кільки стежок, а минулого року ми збудували нову дорогу з однією смугою, то віртуальний реверс розблокує для нас чотири автобани ;)

Говорячи про механізм операційних балансуючих рахунків, щоб не перевантажити вас технічними деталями, можу лише відзначити, що завдяки ним імпортери газу з Європи менше ризикуватимуть, і це вже зараз призведе до зниження цін на газ в Україні.

Важливий нюанс. Ми постараємося запустити механізм операційних балансуючих рахунків найближчим часом. Нас у цьому питанні стримував (півроку, Карл!) лише наш рідний парламент.

З віртуальним реверсом складніше. Україна всі дії зі свого боку виконала.

Питання тепер лише в так званих шиппер-кодах (про них – нижче), після чого ми очікуємо безпроблемного підписання договору про інтерконнект з операторами Словаччини, Польщі та Румунії, а також імплементацію вже підписаного договору з оператором Угорщини.

Реалістично це питання зняти або через тристоронні переговори, або рішенням арбітражу.

Та залишається головний бар'єр – "Газпром", який вперто блокує віртуальний реверс, відмовляючись надавати нам так звані пари шиппер-кодів.

Іншими словами, відмовляється дати нам необхідну інформацію для переходу на європейські правила відносин між газотранспортними операторами України, з одного боку, та Словаччини, Румунії, Угорщини і Польщі – з іншого.

Ми з цим не змиримося.

Ми вже подали позов щодо "Газпрому" до Стокгольмського арбітражу. Очікуємо рішення на початку наступного року. Паралельно наполягаємо на проведенні переговорів з цього питання із залученням Єврокомісії.

Автор: Юрій Вітренко,

директор з розвитку бізнесу

НАК "Нафтогаз України"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора