11 березня Європейський центральний банк оголосив про зниження ключової ставки до 0%, а депозитної ставки – до 0,4%, при цьому збільшив обсяг програми викупу активів з 60 до 80 млрд євро на місяць, тобто майже до 1 трлн євро в рік.

Ці кроки вже отримали різні оцінки на ринку, але дуже схоже, що ЄЦБ діяв виключно як глобальний гравець, озираючись на те, що відбувається в країнах ЄС, де немає євро, а також на Банк Японії та ймовірні рішення Федерального резерву цього тижня.

Паломники храму "Негативної ставки"

Як нам раніше повідомляв МВФ, світова економіка стикнулася з ризиками глобальної кризи. На жаль, задовго до рішення ЄЦБ низка центральних банків не за своїм бажанням, а через нагальну необхідність вже перейшла до нульових або негативних ставок.

Отже, з шести ЦБ – емітентів резервних валют ФРС і НБК підтримують позитивну ставку, Банк Англії вже анонсував можливі рішення щодо приведення ставки до нуля, але не уточнив, як швидко це відбудеться.

Банки-емітенти резервних валют (остання дата зміни ставки):

• Федеральна резервна система: 0,5% (16.12.2015);
• Банк Англії: 0,5% (05.03.2009) – 10 лютого Банк Англії офіційно анонсував можливий перехід до негативної ставки протягом двох років;
• Банк Японії: –0,1% (29.01.2016);
• Національний банк Швейцарії: –0,75% (15.01.2015);
• Народний банк Китаю: 4,35% (23.10.2015).

В Європі негативні ставки також можна було спостерігати в країнах, які не входять в зону євро і не належать до країн з резервними валютами: Данія (-0,75%) і Швеція (-0,5%).

Наявність таких гравців і публічні роздуми Мартіна Уїла – члена комітету з монетарної політики Банку Англії – про можливість негативної ставки протягом двох років легко схилили ЄЦБ до рішення трохи випередити події з користю для економіки зони обігу євро.

Якби ЄЦБ не ухвалив рішення про зниження ставки, то вже до кінця березня, можливо, опинився б у ситуації, коли валютний курс євро до валют країн з негативною ставкою різко зріс.

Різниця між процентними ставками все більше впливає на курс валют, і той факт, що основні торговельні партнери країн зони обігу євро увійшли або входять в зону нульових і негативних ставок, ЄЦБ ігнорувати просто не міг.

Чого хоче ЄЦБ?

ЄЦБ хоче швидшого зростання економіки зони обігу євро для вирішення низки проблем, які можна класифікувати за двома групами.

Політичні причини

На носі у ЄЦБ дуже важливі вибори – громадяни Великої Британії вирішуватимуть, чи залишатися їхній країні в ЄС, чи ні. І хоча ці вибори навіть не припускають входження Британії в зону обігу євро, вони дуже важливі для єврозони, оскільки втрата ЄС такої помітної економіки у складі торговельного союзу може призвести до небажаних наслідків.

Також за ЄЦБ і станом справ у зоні обігу євро спостерігають молоді члени ЄС: Польща, Чехія, Угорщина, Болгарія та інші, які мають свої валюти, і чим краще буде в зоні обігу євро, тим більше ймовірність, що вони поповнять Союз.

Економічні причини

У січні дефляція в ЄС склала 1,41%, низка індексів також показала серйозне падіння споживання в лютому. За попередніми оцінками, це дуже поганий сигнал, який вказує на ймовірне продовження дефляції в зоні обігу євро, що для ЄЦБ є одним з головних монетарних ризиків.

Не всі країни зони обігу євро починають свій фіскальний 2016 рік у доброму здоров'ї, деяким потрібна допомога в скороченні дефіциту.

Оскільки ключова ставка дорівнює 0% і паралельно в місяць скуповується облігацій на 80 млрд євро, то уряди проблемних країн мають можливість продати ці облігації ЄЦБ через банки, а отриманий ресурс тимчасово розмістити під 0,4% (депозитна ставка ЄЦБ).

Система квот не дає зловживати таким механізмом, але, в принципі, через нього є можливість впливати на бюджетний дефіцит країн-членів зони обігу євро.

Тривалий час вважалося, що високі ставки ЄЦБ вигідні Франції та Німеччині, а країнам PIIGS більш вигідні низькі ставки, які стимулюють зростання. ЄЦБ під керівництвом Маріо Драгі чекав лише приводу (дефляції), щоб знизити ставки і посилити стимулюючі заходи.

Режим низьких ставок і прихованого впливу на дефіцит цілком може і має прискорити зближення економічного потенціалу різних країн ЄС.

Швидше за все, Франція і Німеччина пішли на цей крок свідомо, оскільки саме цей фактор найбільше гальмує розвиток зони обігу євро.

Напружені відносини з США

В Україні не помічають або роблять вигляд, що не помічають, але насправді між ЄС і США – досить напружені економічні відносини.

У США часто практикують в прихованих торговельних війнах неекономічні приводи для обмеження імпорту. На таку думку наводить останній дизельний скандал в США з німецьким автоконцерном Volkswagen.

Якщо копнути ще глибше, у 1990-ті, то можна знайти набагато суворіші приклади жорсткої поведінки партнерів.

Чого варта хоча б історія з каліфорнійською компанією зі страхування життя Executive Life. У штаті Каліфорнія заборонена пряма чи опосередкована участь іноземних урядів у капіталі страхових компаній. У 1991 році контроль над Executive Life придбала якась компанія Altus Finance, яка належала Credit Lyonnais.

У той час Credit Lyonnais вже був під контролем уряду Франції. У Франції покупку схвалював ні хто інший, як Жан-Клод Тріше, який тоді був головою Казначейства Франції.

Так, глава ЄЦБ у 2003-2011 роках Жан-Клод Тріше в 1991 році порушив закони штату Каліфорнія. Про історію стало відомо в 1998 році. Тріше і представники Altus Finance були змушені давати свідчення в американському суді, а Мін'юст США тоді займав дуже принципову позицію.

У підсумку Жан-Клод Тріше зміг зайняти пост глави ЄЦБ тільки в 2003 році, хоча Mr. Euro (прізвисько Тріше) пророкували в ЄЦБ в момент його створення.

Схоже, в даній ситуації Драгі помстився за Тріше. 16 березня у ФРС вже лишається обмежений вибір, і в березні, швидше за все, вони не зможуть ухвалити рішення про підвищення ставки.

Зростання ставок ФРС і зниження ставок ЄЦБ на тлі політики негативних ставок в Японії посилять тиск на торговельний баланс США, оскільки послаблять євро, ієну та інші світові валюти щодо долара.

Сьогодні Федеральний резервний банк Далласа вже опублікував попередні дані щодо інфляції в 1,9% і безробіття в 4,9%, що дуже близько до федеральних цілей (таргетів).

Американці не здаються, і аналітики великих банків, як і раніше, пишуть догмати про закінчення ери дешевих грошей і дорогої сировини, але ймовірно, що відкладене "на потім" підвищення ставки ФРС може й не відбутися.

Для сировинних ринків це шанс відновитися, і дуже б хотілося вірити, що Україна використає цей шанс з розумом і не потоне в болоті політичних чвар, а нарешті займеться економікою.

Автор: Віталій Шапран,

член виконкому
Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА)

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора