Посол ЄС: європейці хочуть бути впевненими у безпечності українських продуктів

Якщо український виробник хоче потрапити на європейський ринок, у нього є лише один сценарій дій. Дотримуватись тих вимог і принципів, які діють у Європі.

І ось вони вже порушуються — адже в Україні діє мораторій на перевірку підприємств, які працюють у харчовій промисловості.

А відповідно до загальноєвропейських вимог це неприпустимо, адже тоді є великий ризик потрапляння на ринок неякісної продукції, що може загрожувати життю та здоров'ю споживачів.

І європейський ринок хоче бути впевненим у безпечності українських харчових продуктів.

Однак, схоже, українська влада покладається виключно на добросовісність та відповідальність вітчизняного виробника продуктів. А це навряд чи розсудливо.

Підстави для критичного погляду на ситуацію є — це неприємні інциденти з українською харчовою продукцією, що йде на експорт. Сальмонела в яйцях, що експортувались до Ізраїлю, антибіотики у меді, який продавали у Чехію... Пилок амброзії у зерні, небезпечний для алергіків, який подекуди є у продукції, що йде на експорт, бо виробник полінувався знищити бур'ян, який продукує цю речовину.

Так, я готовий відзначити оперативність та правильність кроків української влади у вирішенні таких інцидентів. Вони вчасно і оперативно розслідувались і вирішувались. Наприклад, експорт меду був припинений українською стороною одразу ж після виявлення проблеми, без очікування санкцій з боку чеських партнерів.

Однак сам факт існування подібних ситуацій викликає недовіру і певну тривогу у європейського покупця українських продуктів.

Зрештою, і український споживач мав би бути насторожі — адже безпечність та якість того, що він купує для своєї родини і для себе, під питанням. 

Я не сумніваюсь у тому, що український виробник може давати безпечну продукцію дуже хорошої якості. Але завжди є спокуса зекономити на якості заради здешевлення процесу виробництва, є недобросовісні виробники. І це загроза.

Загроза українцям, європейцям і самому факту тісної експортної співпраці України з Європою. Українці повинні розуміти, що європейський ринок їм дуже потрібний, адже наразі колись найбільший торговельний партнер — Російська Федерація — вже таким не є. Ні, російський ринок не зовсім втрачений для України, однак масштаби не ті, що колись.

І як же європейцям бути певними у безпечності продукції з України, якщо є ці інциденти і ми знаємо про мораторій на перевірки виробників харчових продуктів? Тобто ми знаємо, що ніхто не перевіряє процес виробництва на всіх етапах, контроль держави відсутній. Усі сподівання — на самоконтроль підприємців.

Відсутність контролю дорівнює в цій ситуації відсутності гарантій з боку держави.

Так, можливо, це вірний крок з боку влади для підтримки бізнесу. Малий і середній бізнес у непростих умовах кризи та хиткої економіки потребує не стільки підтримки держави, скільки "щоб не заважали". Мораторій і є ось цим "незаважанням".

Та на одній шальці терезів стоять інтереси малого і середнього бізнесу, а на іншій — інтереси українських та європейських споживачів і загалом перспективи відкритого європейського ринку для України. Перед українською владою дуже непростий вибір — зробити так, щоб і одні, й інші залишились задоволеними.

На жаль, у ситуації з мораторієм виникла юридична колізія. Є роз'яснення Мін'юсту та Мінекономрозвитку, що мораторій не діє і стосується лише податкової. А Державна регуляційна служба стверджує, що мораторій діє.

Тож це непорозуміння часто залишає простір для трактування закону так, як хочеться. А це не зовсім бажано, оскільки створює багато можливостей для зловживань.

А от голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа переконаний, що мораторій шкодить інтересам української економіки і створює ризик потрапляння на ринок неякісної продукції. Він також певний, що якщо продукція створює загрозу життю і здоров'ю людей, то є сенс проводити перевірки без попереджень.

Давати поради — справа невдячна. Однак все ж

доцільним було би подумати про скасування мораторію на перевірки і задіяти європейські норми перевірок.

У вас є ухвалений закон, який це прописує — конкретний перелік питань, який ставитиме один інспектор. Володимир Лапа пропонував ще один непоганий варіант уникнення зловживань інспекторами при перевірках — відеофіксація.

Це не п'ять інспекторів із непередбачуваними питаннями та вимогами. Витратити один день на цілком нормальну перевірку повинен мати змогу кожен підприємець. Його не повинно це лякати і він не має чого приховувати, бо певний у якості та безпечності своєї продукції.

Якщо таку норму буде запроваджено — тоді ми можемо бути переконаними у тому, що українські виробники — бажані на європейському ринку.

Адже будувати бізнес-стосунки та торговельну взаємодію лише на довірі — принаймні немудро. Ми готові до співпраці.

Зокрема, підтримка ЄС у сфері санітарних і фітосанітарних заходів надаватиметься новоствореній Державній службі з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів до кінця 2017 року.

Але ЄС не бажає просто вкладати гроші в українські реформи — ми хочемо зустрічних кроків, ми хочемо бачити результат реформ.

Автор: Ян Томбінський,

голова представництва ЄС в Україні

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора