"Європейська правда" публікує експертну колонку, присвячену досить суперечливій темі – активності лобістів, які використовують євроінтеграційну тему для просування бізнес-законопроектів, що не мають стосунку до ЄС.

Попри суперечливість певних положень, вважаємо за необхідне розпочати дискусію на цю тему. 

* * * * *

Органи влади повинні діяти відповідно до певних програм та зобов’язань. І це правильно. Так, уряд має офіційно затверджену програму діяльності, Верховна рада має доволі детальну коаліційну угоду.

Відповідно, зусилля лобістів часто направлені на прописування певних пунктів у програмних документах.

Але у влади є також програмні документи та зобов’язання міжнародного характеру, наприклад програма МВФ, зобов’язання по кредитах Світового банку, Угода про асоціацію з ЄС, умови введення безвізового режиму... Теоретично тексти даних зобов’язань мають залишитись вільними від лобізму.

На жаль, це не так. Той же МВФ регулярно зустрічається з представниками міжнародного та українського бізнесу і дослухається до їхніх побажань. Часто у програмі МВФ з'являються такі специфічні питання, як скасування пільг конкретним галузям (хоча різних видів пільг в Україні – близько ста).

Не обходить лобізм і адаптацію українського законодавства до норм ЄС.

Прикладом цього є законопроекти 2845 та 2845-1, що регулюють сферу кормів. Тут також точився дуже гострий конфлікт стосовно того, який законопроект є більш європейським.

Так, МінАПК та Європейська бізнес асоціація підтримали законопроект 2845-1. Водночас Реанімаційний пакет реформ, комітет Верховної ради з питань агарної політики та земельних відносин підтримали 2845. Власне, сама Єврокомісія все ж підтримала 2845.

В чому був конфлікт? Представники міжнародних компаній Nestle та Mars активно лобіювали перенесення європейських реєстрів кормових добавок автоматично в український реєстр, що передбачено законопроектом 2845-1. Це необхідно для спрощеного функціонування ринку кормів для домашніх тварин, в яких зацікавлені вищезгадані компанії.

От і точилась боротьба навколо того, яка саме форма реєстрації кормових добавок – більш європейська.

Тут слід зазначити, що відповідь щодо відповідності нормам ЄС часто далеко не однозначна.

Тому представництво ЄС швидше вимушено бере на себе роль судді щодо європейськості тих чи інших норм. І цим все ж деколи зловживають.

Часом складається враження, що Представництво Євросоюзу більш схильне слухати компанії, що зареєстровані саме в ЄС.

Так, наразі найгіршим прикладом цього стало таке делікатне питання, як тютюнові вироби. Під час доопрацювання проекту змін до Податкового кодексу робоча група, посилаючись на вимоги ВООЗ, запропонувала запровадити норму про встановлення мінімальних роздрібних цін на тютюнові вироби.

Логіка ВООЗ проста: чим вища ціна, в тому числі за рахунок податків, – тим нижче споживання сигарет, а самі податки мають призводити до зростання цін на всі тютюнові вироби, отже, необхідно піднімати специфічні податки (податки на одиницю продукції, незалежно від ціни). 

Здавалося б, делегація Єврокомісії мала б зрадіти, що країна, яка є джерелом контрабанди сигарет до Європи, застосовує і такий підхід, адже сигарети в Україні коштують в 8-9 разів менше, ніж у Польщі (30 євроцентів проти 2,7 євро).

Натомість Євросоюз вирішив інакше. Посол ЄС в Україні Ян Томбінський написав листа міністру фінансів Наталії Яресько, в якому повідомив про судові процеси, що відбулися в ЄС за інших юридичних та економічних обставин, після багаторічного успішного функціонування мінімальних цін у низці найбільших країн ЄС, та скасували мінімальні роздрібні ціни на тютюнові вироби.

Пан Томбінський послався на рішення суду ЄС, який нібито забороняє встановлювати мінімальні ціни на сигарети.

Однак насправді європейські суди дають можливість країнам регулювати ціни на тютюнові вироби, допоки мінімальна ціна розраховується із собівартості сигарет. Саме тому ситуація виглядає таким чином, що дипломати стали на сторону однієї з тютюнових компаній. 

Вказані приклади показують, що в Україні зараз немає єдиного компетентного органу, який міг би давати неупереджені висновки щодо відповідності законопроектів нормам ЄС.

Це й створює поле для діяльності лобістів, які шукають для підтримки часто "шкурних" проектів найбільш престижні імена в плані питання євроінтеграції.

Для вирівняння даної ситуації в Україні потрібно створити незалежний орган, який би приймав колегіальні рішення щодо спірних моментів. На мою думку, цей орган має бути однозначно колегіальним та об’єднувати представників як Єврокомісії, так і відповідних міністерств та комітетів Верховної ради.

Так, наразі багато міністрів мають відповідних заступників, що відповідають за євроінтеграцію. Збори таких заступників міністрів разом із профільними комітетами Верховної ради та Представництвом ЄС могли б стати своєрідним "верховним судом" та останньою інстанцією при виникненні спірних моментів.

Та допоки такий колегіальний орган не буде створено, у сфері європейської інтеграції нас супроводжуватиме хаос, в якому так добре почуваються лобісти.

Автор: Сергій Глушков,

економічний експерт
Міжнародного центру перспективних досліджень

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора