Глухий кут енергомодернізації. Чому Україні не потрібна фіндопомога ЄС
Підписавши Угоду про асоціацію, Україна взяла на себе зобов'язання, зокрема і щодо адаптації свого законодавства у сфері енергоефективності. Тепер ЄС очікує, що ці зобов'язання будуть виконані.
Що саме необхідно зробити Києву?
Йдеться про адаптацію чотирьох ключових директив ЄС у цій сфері: про енергоефективність будівель, енергомаркування, екодизайн (ця директива встановлює вимоги до споживання енергії побутовою технікою – тут робота ще не почалася), а також про енергозбереження.
Остання директива найважливіша – адже вона стосується всіх секторів економіки, а не тільки ЖКГ.
У цій сфері ми чекаємо від Києва ухвалення двох важливих законів: про облік тепла та встановлення лічильників, а також про енергоефективність будівель. Обидва ці закони вже розроблені урядом, але поки що не передані на розгляд Верховної ради.
Можливо, цьому перешкоджає відсутність політичної волі. Можливо, нерозуміння чиновниками важливості цих ініціатив.
Однак це зволікання, на нашу думку, вже аж надто затягнулося.
У цьому зв'язку варто відзначити ще один дуже важливий момент:
ухвалення цих законів є невід'ємною частиною умов ЄС для надання макрофінансової допомоги.
Відповідно, зволікання з ними вкотре відкладає отримання траншу допомоги від Євросоюзу.
Ще один нюанс – для ЄС важливе не лише ухвалення цих законопроектів, а запуск системи. Це вимагає появи підзаконних актів, створення Фонду енергоефективності, який працюватиме над впровадженням цих технологій, і багато іншого.
Вся ця робота вимагає часу. Як показує досвід країн ЄС, на впровадження таких механізмів знадобиться не менше півроку. І це у випадку, якщо зазначені законопроекти будуть оперативно прийняті!
Як наслідок, складається ситуація, коли український уряд каже про необхідність фінансової підтримки ЄС, визнає необхідність реформ, однак нічого не робить ані для одного, ані для іншого.
І нарешті,
Євросоюз сподівається, що в українському уряді розуміють – проведення цих реформ потрібно не тільки для отримання траншу, а й для оздоровлення економіки.
Якщо це так, тоді в уряді повинні турбуватися не тільки про прийняття законів, а й про те, як зробити цю реформу максимально ефективною.
Домогтися цього можна, одночасно почавши роботу в декількох напрямках. Змінювати законодавство, одночасно – шукати кошти для створення Фонду енергоефективності, одночасно – популяризувати його серед населення.
При цьому під популяризацією ми маємо на увазі не тільки рекламу, а й пояснення – які роботи з енергозбереження найбільш ефективні, з чого краще почати, щоб потім не переплачувати і не робити одну й ту ж роботу двічі. Це ті заходи, які дозволять Україні провести енергомодернізацію з найменшими витратами.
Та кожна із зазначених дій окремо не принесе необхідного результату. Тому ЄС радить не зволікати з реформами, розпочавши роботу в різних сферах.
Ми сподіваємося, що в уряді розуміють важливість цих змін. І що політична воля обов'язково з'явиться.
Автор: Кшиштоф Герульський,
експерт Групи підтримки Євросоюзу
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора