Зміна уряду Яценюка на уряд Гройсмана не обмежилася заміною міністрів – у низці міністерств ротація виявилася значно глибшою. Та з багатьох кадрових рішень ЗМІ чи не найбільше обговорювали подання міністра культури Євгена Ніщука на відставку свого заступника з питань євроінтеграції Андрія Вітренка.

Причина проста – це рішення стало приводом для публічного конфлікту нового глави Мінкульту та його попередника, В’ячеслава Кириленка. Зрештою, конфлікт було вирішено – Вітренко подав у відставку.

Редакція "Європейської правди" погодилася опублікувати колонку Андрія Вітренка. Так само ми готові надати слово другій стороні конфлікту.

* * * * *

В середу уряд прийняв мою відставку.

Дивно, що в ході ротації перше, чим дорікнули Мінкультури, стала заборона російського пропагандистського кіно і естради, а також фокус на українському культурному продукті. Ми переконані, що в часи зовнішнього агресії, компонентом якої був деструктивний інформаційний і культурний вплив, іншого виходу об'єктивно не існувало. Ми діяли чітко відповідно до санкційного законодавства. 

Та поза тим варто озирнутися на інше зроблене нами.

Понад півтора роки Міністерство культури працювало над розширенням міжнародних контактів і проектів міжнародної співпраці. Європейська інтеграція і міжнародна співпраця, за яку я відповідав у міністерстві, це не тільки новий рівень розвитку української культури і підтримки культурного діалогу.

Це також – потужний інструмент у гібридній війні.

Через спільні культурні проекти, через презентацію себе для європейської аудиторії ми формуємо свій soft power. Цю силу разом з колегами з інших міністерств та громадським сектором довелося створювати фактично з нуля.

У п'яти пунктах представлено п'ять результатів, які, за моєю оцінкою, переконливіші за суб'єктивні аргументи деяких опонентів.

1.
Україна приєдналася до програми ЄС "Креативна Європа" із загальним бюджетом в півтора мільярди євро.

Текст типової угоди, яка пропонувалася до підписання так само Грузії, Молдові й Туреччині, ми отримали у грудні 2014 року, проте той проект був дуже сирим, "драфтовим". Робота над приведенням проекту документа до вимог українського законодавства забрала чимало часу через численні міжвідомчі наради, погодження, відеоконференції з Брюсселем, зустрічі в ЄК та в Представництві ЄС в Україні.

Серйозну роботу пророблено спільно з фахівцями МЗС та Мін'юсту.

Формулу розрахунку обсягу вступного внеску для України та керівні принципи створення та роботи нацбюро "Креативної Європи" ми отримали в липні 2015 року. У листопаді угода була підписана з пільговою умовою: внесок України за участь у програмі протягом першого року становить 1 євро.

Всі внутрішньодержавні процедури завершено. Ми вже в програмі.

Зараз триває робота по запуску оперативного консультаційного офісу програми, який вирішили робити на базі Українського центру культурних досліджень.

Про специфіку статусу Національного бюро "Креативної Європи" я неодноразово говорив і поясню ще раз. Весь процес його створення відбувався відповідно до процедур ЄС. Жодної домінуючої ролі міністерства немає.

Ми оголосили конкурс на посаду керівника, на який подали заявки 59 осіб. Кандидати мають пройти тестування на знання англійської у Британській раді.

Хоча в деяких країнах, наприклад у Грузії, функції Нацбюро виконують працівники міністерства культури, ми не розглядали таку модель від початку і дали можливість фахівцям з громадського сектора спробувати себе у менеджменті великої європейської програми.

2.
Створена проектна документація для Українського Інституту.

Створення міжнародної мережі центрів просування української культури було одним із наших пріоритетних проектів.

Культурної дипломатії в Україні не існувало як системи, вона здебільшого складалася з ентузіазму окремих активістів та культурних діячів.

Ми підтримали громадські ініціативи з розвитку культурного діалогу (так, спільно з посольством у Королівстві Швеція уклали Меморандум із громадською організацією "Український Інститут у Швеції"), але паралельно консолідували пропозиції зі створення офіційної інституції.

Після консультацій з українськими офісами Британської ради, Чеського культурного центру, Польського інституту, Французького інституту, Американського дому, обговорень з громадськими організаціями та експертами – підготували концептуальні документи для роботи Інституту і законопроект, яким він буде заснований.

Окрім цього, ми у співпраці з міжнародними партнерами провели численні події, які можна об'єднати терміном "культурна дипломатія".

3.
Залучена технічна допомога міжнародних програм та урядів інших країн.

У 2015 році Мінкульт зареєстрував в Мінекономрозвитку два проекти технічної допомоги на підтримку секторів культурної та креативної індустрії – Американський центр у Києві "Американський дім" та програму Східного партнерства "Культура" ІІ.

Європейський проект із загальним бюджетом 4 296 000 євро діє до 2018 року.

За кошти цього проекту ми здійснювали інформування про переваги програми "Креативна Європа" і далі будемо у співпраці з Британською радою фінансувати підготовчі заходи зі створення національного бюро і навчання та нетворкінг для експертів та учасників програми.

У плані – навчальні поїздки до ЄС для працівників Національного бюро; участь ключових експертів програми "Культура і креативність" у чотирьох регіональних інформаційних заходах протягом року (перший з успіхом відбувся 23 березня в Івано-Франківську); низка інших активностей.

Для української культури стануть доступні можливості проекту EUNIC, спеціальні фонди європейських посольств, передбачені для заходів у країнах Східного партнерства. У рамках співпраці з програмою "Культура і креативність" Український центр культурних досліджень у 2016 році розпочав спільний проект "Індикатори культури для розвитку" (CDIS).

У грудні 2015 року Україна сплатила за членство у Міжнародному фонді культурного розмаїття, що відкрило можливості для отримання фінансової допомоги від цього фонду.

З 1 січня 2015 року в Україні реалізовується спільний проект Ради Європи та Європейської комісії "Урбаністичні стратегії в історичних містах, скеровані громадянами" (COMUS). Пілотними містами стали Жовква, Луцьк та Прилуки.

4.
Моніторинг зобов'язань із захисту свободи віросповідання та прав національних меншин.

Не наводитиму довгий перелік міжнародних документів та зобов'язань України в цій сфері.

Терпимість до інакшості за релігійною та національною ознакою та сприяння розвитку різноманіття та рівноправ'я культур і релігій – це наше європейське обличчя.

У цьому напрямку профільний департамент Мінкульту спільно з ОБСЄ в рамках проекту "Сприяння безпеці релігійних та інших громад в Україні" підготував Об’єднану доповідь про виконання Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (направляється до Секретаріату ООН) та Третю періодичну доповідь про виконання Україною зобов’язань щодо Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (направляється до Ради Європи).

Ми відновили роботу українсько-німецької комісії зі співробітництва у справах осіб німецького походження та українсько-румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Тільки у 2015 році відбулося понад 70 зустрічей керівництва міністерства з представниками болгарської, німецької, польської, єврейської, ромської, чеченської, вірменської, азербайджанської, литовської, арабської та інших національних спільнот.

Хочу сказати і про такий важливий результат роботи Департаменту, як створення в Україні інституту військового капеланства.

Департамент розробив повний пакет документів – від проекту розпорядження Кабміну до положень про службу військового духовенства для ЗСУ, Нацгвардії та прикордонників.

5.
Двостороння співпраця і окремі проекти, які стали подіями.

Проект "Європейська симфонія – Українській Незалежності", який бачили на Майдані Незалежності та в Національній Опері України – великий захід до Дня Незалежності, який минулого року спільно провели міністерства культури України та Польщі, Інститут Адама Міцкевича та Польський інститут. У березні цього року офіційно стартував міжнародний мистецький проект Північно-Балтійських країн та України "Ідентичність. За завісою неозначеності".

Підписано двосторонні угоди про культурну співпрацю з Грузією та Литвою, а також підготовлено до підписання програми співпраці з колегами з Італії, Естонії, Латвії, Чехії та Польщі. Ми провели Дні культури Держави Ізраїль та Дні Китайської культури в Україні та напрацювали все необхідне для проведення Днів культури України в цих країнах.

За домовленістю з Міністерством культури і туризму Туреччини заплановано проведення тижня турецької культури у Києві та Львові. Стартував перший міждержавний масштабний культурний проект "Литовсько-Українське культурне партнерство 2016".

* * * * *

За час каденції я провів 47 міжнародних зустрічей, міністерство уклало 5 міжнародних документів, ще 14 проектів – на фінальній стадії опрацювання.

Все це не могло б відбутися без відчуття командного духу у нашій роботі.

Дуже сподіваюся, що новому керівництву відомства вдасться зберегти темп, який ми взяли на інтеграцію української культури в європейський культурний простір.

Адже те, що ми ставили собі за мету – адаптація європейських правил і стандартів, взаємодія з європейськими партнерами і креативним середовищем у Європі – є найбільшим стимулом до проведення внутрішніх реформ у нашій країні.

Автор: Андрій Вітренко,

заступник міністра культури України з питань європейської інтеграції (грудень 2014 – квітень 2016 рр.)

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора