Напередодні учорашнього референдуму в Нідерландах я подивився документальний фільм Євгена Афінеєвського "Зима у вогні", що був номінований на "Оскар". Я хотів нагадати собі про хоробрість, рішучість і жертви, на які пішла українська молодь і українці загалом, щоб стати частиною Європи і вивільнитися з-під влади олігархів та автократів.

Сьогодні, дізнавшись про результати референдуму, я думав, як сильно нідерландське промовисте "ні" мало образити та розчарувати активістів революційного Майдану.

Що насправді сталося в Голландії?

Перш за все, явка була вкрай низькою: лише 32%. Референдум мав консультативний характер, і уряд визнав би результати недійсними, якби явка виборців була нижчою за 30%.

По-друге, противники асоціації мобілізували сили, в той час як ті, хто її підтримують, лишилися вдома, сподіваючись на дуже низьку явку.

Поборники асоціації були дуже слабко мобілізовані.

Ймовірно, що сталася велика помилка, через яку голландським політикам варто провести критичний самоаналіз. Адже

61% тих, хто проголосував проти, насправді представляють не голландських виборців, а лише упереджену вибірку.

Отже, хто відкрито виступав проти асоціації?

По-перше, вочевидь, Герт Вілдерс, ультраправий націоналіст, і його прибічники. Він переважно виступає проти емігрантів, є палким ворогом європейської міграційної політики і сподівається на розвал ЄС і повернення до голландського націоналізму. Крім того, він поділяє ультраправі погляди Володимира Путіна, але було б неправильно стверджувати, що його дружба з Путіним стала основною причиною його опозиційності.

По-друге, є лівоцентристи, що виступають проти Євросоюзу та зони вільної торгівлі. Загалом, голосування проти асоціації було гучним протестом проти самого ЄС.

Чи означає це, що голландське "ні" не мало нічого спільного з Україною? Великою мірою це так, але не цілком.

Приблизно третина голосів "проти" справді мала відношення до України. Європейці не можуть зрозуміти, чому Україна не здатна позбутися усюдисущої корупції та олігархічної системи.

Проросійська пропаганда в Нідерландах продовжувала суворо критикувати корупцію в Україні. Навіть якщо тільки третина голосів "проти" стосувалася України, третина – це забагато, і вона могла бути вирішальною.

Українські політики та громадськість мають припинити звинувачувати інших, взяти на себе відповідальність і терміново вирішувати, як спільними зусиллями вони можуть змінити владу, позбутися корупції та корумпованих інсайдерів і серйозно підготуватися до того, щоб справді стати частиною Європи.

Першим кроком має стати спільне і конструктивне обговорення щодо зміни принципів керування країною.

Автор: Жерар Ролан,

професор економіки університету імені Е. Морріс Кокса
та професор політології Каліфорнійського університету в Берклі

Матеріал підготовлений VoxUkraine спеціально для "Європейської правди"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора