27 квітня поточного року на засіданні уряду Молдови було затверджено постанову, якою встановлена тарифна квота на деякі товари з України.

Це означає, що вище встановленої квоти буде стягуватися мито на рівні зв'язаної ставки Молдови в СОТ. Очікується, що обмеження наберуть чинності одразу після оприлюднення (передбачається, що це буде найближчими днями) і діятимуть до 1 січня 2017 року.

У зв'язку з цим важливо нагадати, що торговельні відносини між Україною і Молдовою регулюються міжнародними договорами і країни не мають права в односторонньому порядку змінювати правила торгівлі.

У разі порушення торговельних зобов'язань країна, що постраждала, може задіяти механізми врегулювання спору. Для цього дуже важливо визначити, який саме договір був порушений і за якою процедурою можна оскаржити порушення.

Що порушила Молдова?

При вступі до СОТ Молдова взяла на себе зобов'язання не збільшувати рівень мит вище зв'язаних ставок, які були зафіксовані в тарифному графіку, і надавати торговельний режим без дискримінації всім країнам СОТ, включно з Україною.

Згідно з правилами СОТ, існує можливість застосування більш ліберального режиму торгівлі, якщо додатково укладається угода про митний союз або зону вільної торгівлі.

Ратифікувавши Договір про зону вільної торгівлі СНД від 18.10.2011 року, Молдова зобов'язалася обнулити мита у взаємній торгівлі з Україною на двосторонньому рівні. У статтях 2 і 3 Договору передбачено, що сторони не застосовують мита і кількісні обмеження у взаємній торгівлі, крім тих винятків, які дозволені статтями 8 і 9 Договору.

Таким чином, Договір, за певних умов, дає право запроваджувати спеціальні захисні заходи лише в результаті розслідування, коли імпорт здійснюється в таких кількостях і на таких умовах, які завдають шкоди або створюють невідворотну загрозу шкоди, а також у зв'язку з демпінговим або субсидованим імпортом.

Ці ж правила закріплені в угодах СОТ.

Спеціальні захисні заходи запроваджуються у вигляді мит або квот і застосовуються до всіх країн, а не до однієї конкретно.

Існують чіткі вимоги до повідомлення Комітету СОТ про захисні заходи, про початок розслідування, встановлення збитків та ухвалення рішення про запровадження заходів.

Тобто зацікавлена сторона СОТ має право заздалегідь ознайомитися з матеріалами розслідування, захистити свої інтереси в рамках процедури, взяти участь у публічних слуханнях та консультаціях, вимагати поступок щодо інших товарів...

Таким чином, якщо припустити, що молдовським виробникам завдає збитків різке зростання імпорту з України, то

Молдова мала б розпочати спеціальне захисне розслідування, а не ігнорувати вимоги міжнародних договорів, підвищуючи мита в односторонньому порядку.

Таким чином, наші сусіди порушили Договір про зону вільної торгівлі СНД, а також принцип створення зон вільної торгівлі, закладений у ст. 24 Угоди ГАТТ та Угоду СОТ про захисні заходи.

Якими можуть бути подальші дії України?

Уряд України вжив превентивних заходів для вирішення цього питання, проводячи зустрічі на рівні послів, направляючи офіційні письмові звернення, консультуючись на експертному рівні, відбулася навіть телефонна розмова на рівні віце-прем'єрів.

Безумовно, і надалі варто дотримуватися своєї дипломатичної тактики вирішення проблемного питання, запросивши консультації, бажано – на рівні не нижче заступників міністрів, щоб збільшити ймовірність отримання бажаного результату.

Якщо протягом розумного часу обмеження не скасують, варто припустити, що буде адекватна реакція України у вигляді відповідних заходів за недружні і дискримінаційні дії, як про це заявив віце-прем'єр Степан Кубів.

У будь-якому разі, не варто сумніватися, що Київ відреагує на порушення Кишинева. Це питання має принциповий характер з точки зору "ланцюгової реакції" з боку інших країн-учасниць Договору, а також ймовірності подальшої пролонгації заходів на 2017 рік або розширення заходів на більший перелік товарів.

При цьому діяти треба швидко – в разі набрання чинності запропонований Кишиневом обсяг квот буде вичерпано ще до осені.

Розглянемо основні юридичні механізми, які може застосувати Україна.

Чи є надія на арбітраж СНД?

Головна складність у тому, що врегулювання спору між Україною та Молдовою має здійснюватися за процедурою, передбаченою Договором про зону вільної торгівлі СНД.

Відповідно до статті 19 Договору, Україна може запросити консультації у Молдови задля досягнення прийнятного для обох сторін усунення розбіжностей, якщо визнає, що Кишинів не виконує своїх зобов'язань за Договором і таке невиконання зобов'язань завдає або загрожує завдати шкоди економічним інтересам.

Якщо сторони не досягнуть згоди, спір може бути переданий на розгляд комісії експертів відповідно до процедури вирішення суперечок, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до встановлених правил, спір може розглянути комісія експертів, що складається з трьох осіб, яких обирають зі списку експертів, опублікованого на сайті Виконавчого комітету СНД.

Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан і Україна представила свої кандидатури експертів, але більшість із зазначених осіб є службовцями органів державної влади країн-учасниць. Наприклад, від Молдови визначено трьох кандидатів – один співробітник Мін'юсту та двоє співробітників Мінекономрозвитку.

Відповідно, не варто очікувати неупередженого розгляду без впливу країни на рішення експерта.

Більше того, оперативно скликати експертів і розглянути спір Україна не зможе, оскільки в державному бюджеті не передбачені кошти на оплату послуг експертів, а також не затверджено порядку залучення юридичних радників для врегулювання спорів.

На практиці з моменту набрання чинності Договором Україна один раз проводила консультації щодо ст. 19 Договору, і то з ініціативи Росії, у зв'язку з введенням Україною спеціальних мит на легкові автомобілі. Зрештою, РФ не скликала комісію експертів, а вирішила приєднатися до суперечки в СОТ, яку ініціювала Японія.

Враховуючи складнощі, які виникають у зв'язку з реалізацією положень за процедурою, передбаченою цим Договором, не варто очікувати, що Україна піде цим шляхом вирішення спору.

Судитися в Молдові

Не варто забувати про можливість оскаржити рішення в національних судах Молдови, оскільки постанову було прийнято з порушенням внутрішнього законодавства цієї країни.

У статті 8 Конституції закріплено, що Республіка Молдова зобов'язується дотримуватися вимог Статуту Організації Об'єднаних Націй і договорів, однією із сторін яких вона є, будувати свої відносини з іншими державами на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Один з основних принципів міжнародного права, закріплений у Статуті ООН, стверджує, що "договори повинні виконуватися".

Договір про зону вільної торгівлі СНД належним чином ратифікований Молдовою і має вищу юридичну силу над постановою уряду.

Інше питання, наскільки судова система Молдови готова до ухвалення незалежного та неупередженого рішення.

СОТ та заходи у відповідь

У відповідності з Домовленістю СОТ про правила та процедури вирішення спорів, Україна має право запросити консультації для досягнення прийнятного для обох сторін усунення розбіжностей за порушення норм СОТ і надалі скликати групу експертів для врегулювання спору, якщо в цьому буде потреба.

В цьому питанні Євросоюз підтримає Україну, оскільки подібний негативний прецедент може зачепити інтереси і ЄС, що нещодавно уклав з Молдовою Договір про асоціацію, який включає і зону вільної торгівлі.

Недоліком цієї процедури може бути її тривалість. Поки справа дійде до врегулювання спору, тимчасові заходи припинять свою дію.

До того ж Молдова не застосувала мито вище зв'язаної ставки в СОТ і не порушила своїх тарифних зобов'язань, закріплених в угодах СОТ, тому Україні буде складніше довести порушення, посилаючись лише на норми СОТ.

Водночас звернення до цього механізму допоможе уникнути продовження заходів на 2017 рік та зобов'язати Молдову не вдаватися до подібних рішень в майбутньому.

Залишається єдиний оперативний крок – вжиття адекватних заходів щодо молдовського імпорту.

Де-факто Україна також може відійти від своїх міжнародних зобов'язань і запровадити адекватні заходи у відповідь на підставі закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Практика застосування таких заходів в Україні вже існує, наприклад, запровадження обмежень проти Білорусі та Узбекистану в 2015 році.

Адекватні заходи можуть бути прийняті дуже оперативно, але швидше за все виникнуть проблеми з визначенням товару, який потрапить під їхню дію, адже, за даними Держстату України за 2015 рік, загальний товарообіг України з Республікою Молдова становить $565,5 млн, з них експорт – $524,3 млн, імпорт – $41,2 млн.

Недолік цього механізму полягає в тому, що Україна сама виявиться порушником Договору.

Позитив – це швидкий спосіб реакції та наявність позиції на переговорах.

Автор: Олена Омельченко,

юрист з міжнародної торгівлі
юрфірми "Ілляшев та Партнери"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора