В Україні дуже часто приводять Польщу як приклад економічного добробуту та вправних структурних реформ.

Втім, при детальнішому аналізі не все так добре. У першому кварталі реальний ВВП Польщі впав на 0,1% у порівнянні з ВВП минулого кварталу, дефляція склала 1,1%, а прогноз зростання ВВП за авторством МВФ на рівні 3,6% за 2016 рік вже стоїть під питанням.

Найважливіше, що нинішнє падіння, попри величину, стало першим спадом польської економіки за останні роки. Досі наш сусід демонстрував економічне зростання навіть у роки світової кризи.

Все це змушує замислитися, що відбувається з економікою сусідньої країни та що її очікує – повномасштабна криза чи легке хвилювання.

Зрештою, від цього може залежати і сценарій реформ в Україні.

            МВФ та похибки статистики

Тривожний сигнал від Польщі привернув увагу МВФ, місія якого 16 травня вже опублікувала власні висновки. Погляд фахівців МВФ на країну є дуже оптимістичним, як і оцінка результатів реформ, втім, експертна думка фахівців Фонду ставить нові питання про ризики польської економіки.

Зростання ВВП Польщі у 2015 році відбулось на рівні 3,6%. Такий самий темп зростання було заплановано на 2016-2017 роки.

На думку фонду, польська економіка, попри провальний перший квартал, ще може розраховувати на зростання ВВП навіть на рівні 4%. У Фонді такий прогноз мотивують зменшенням рівня безробіття у Польщі.

Дійсно, рівень безробіття знизився із 12,5% у 2014 році до 10,6% у 2015 році. У квітні 2016 року ситуацію було покращено і рівень безробіття впав до 9,6%.

Але назвати такий рівень безробіття повною зайнятістю неможна.

Слід враховувати, що, за даними Центрального польського статистичного офісу (GUS), ВВП Польщі у першому кварталі 2016 року знизився на 0,1% до четвертого кварталу 2015 року (з урахуванням сезонного фактору), але виріс на 2,5% відносно першого кварталу 2015 року.

Річ у тім, що врахування сезонного фактору відбувається через сезонні коригування. Такі коригування, включаючи коригування на ефект календарних днів, динамічних рядів квартальних оцінок ВВП та його окремих складових у постійних цінах здійснюються за допомогою програми DEMETRA, використовуючи при цьому метод TRAMO/SEATS.

Модель підтримує багато параметрів та за вагомий час, але при розрахунку вони можуть давати суттєву похибку, і тому, коли темп зниження або приросту менше 0,5%, все ж варто довіряти даним за квартал до відповідного кварталу минулого року.

Особливо значним є вплив проблем із визначенням сезонності у країнах із досить високим рівнем співвідношення експорту до ВВП.

У Польщі це співвідношення за підсумками 2015 року складає приблизно 40%. Це досить значний фактор сезонності, але його вплив на випуск продукції не завжди можливо математично врахувати точно.

Наприклад, подібні розрахунки щодо української економіки виглядають не досить надійними.

Дефляція та зовнішні виклики

На думку представників Валютного фонду, дефляційні процеси в економіці Польщі пройдуть самі при виконанні рекомендацій.

Зокрема, збільшення зростання ВВП та приватного споживання призведе до переходу від дефляції до інфляції на рівні 1,5-3,5% до кінця 2017 року, але за підсумками 2016 року буде зафіксовано дефляцію на рівні 0,2%.

Втім, навіть у МВФ визнають, що позитивний сценарій для Польщі знаходиться під питанням через зовнішні ризики.

Зовнішнім ризиком номер один для Польщі залишається уповільнення зростання європейської економіки і тут ми бачимо цілий букет ризиків – від монетарних ризиків ЄЦБ до виходу Великої Британії із ЄС.

До країн ЄС йде приблизно 55-65% польського експорту, приблизно 25-30% експорту припадає на Німеччину, 6-7% – на Велику Британію.

Як наслідок, успішність економіки Польщі зараз залежить від розвитку подій навколо економічних перспектив ЄС.

При всій повазі до Польщі, вона побудувала економіку, яка залежить від подій в ЄС та особливо у зоні обігу євро. У такого стану речей є позитивний бік – зона обігу євро та єдиний економічний простір ЄС, були і, сподіваюсь, залишатимуться стабільним середовищем для розвитку.

Але є й негативні наслідки залежності – тепер велика частина економічних ризиків у Польщі знаходяться поза зоною впливу національного уряду цієї країни. Розбудовуючи власну національну економіку, Україні бажано враховувати такі ризики.

Насправді зовнішні ризики для будь-якої економіки світу є найбільш небезпечними і до них треба ставитися уважно, особливо в разі високого рівня залежності національної економіки від таких ризиків.

В МВФ і у Польщі це розуміють, можливо, тому Фонд ще у січні 2015 року надав Польщі кредитну лінію за програмою Flexible Credit Line у розмірі 16,6 млрд євро. FCL діятиме до січня 2017 роки, однак поки що уряд Польщі не користувався цією кредитною лінією.

            Знайомі й незнайомі рекомендації

Втім, існують і внутрішньопольські загрози. Зокрема, МВФ занепокоєний тим дефіцитом, який минулого року зріс до 2,8% ВВП, а також вказує на збільшення дефіциту через виконання передвиборчих обіцянок із введення нових схем виплат допомоги на дітей.

Також Фонд опікується збільшенням пенсійного віку та вказує на нові фіскальні ризики при підвищенні виплат безробітним. Усе це – результат виконання передвиборчих обіцянок нової польської влади.

Наразі МВФ не впевнений, чи втримається дефіцит на рівні 3% ВВП у 2016 році. Якщо ні – то це може підірвати довіру інвесторів. Принаймні, так гадають у МВФ.

Не менш важливо те, що Фонд очікує від Польщі податкової реформи, пропонує усунути податок у фінансовій галузі, що спотворює кредитні можливості банків, і перенести навантаження на інші податки.

А також МВФ пропонує позбутись пенсійних пільг шахтарям і фермерам. Останнє – суттєвий удар по амбіціях уряду, адже суперечить його обіцянкам.

Коли знайомишся зі звітом Фонду по Польщі, виникає стійке відчуття дежавю – складається враження, що він написаний під копірку з українським, хоча і з іншими цифрами.

Втім, є і відмінності.

Одна з основних полягає у рекомендаціях щодо розвитку банківського сектора.

Фонд вказує на тривале зниження рентабельності у банках через дуже тривалий період низьких відсоткових ставок. Для того щоб врегулювати відповідну ситуацію, пропонується збільшити кредитування поза межами банківської системи.

Фактично через дуже низьку рентабельність та наявність валютних ризиків для іноземних банків банківський сектор Польщі, залишаючись надійним, підійшов до межі обсягів кредитування.

Менші ставки – менше обсягів кредитів. Над такою аксіомою залежності в Україні мало хто думав – але Польща, схоже, вже відчула на практиці ці ризики.

Також слід враховувати, що зниження рентабельності банків веде до зниження їх здатності самостійно опиратись ризикам. Частково кредитування через банки у Польщі обмежене через те, що країна не входить до зони обігу євро і має дуже сумний досвід розвитку іпотечного кредитування у швейцарських франках.

До речі, Фонд є сталим противником конвертації іпотечних кредитів у франках у злоті і вважає, що це може підірвати фінансову стабільність у Польщі.

Висновки для України

Перш за все, економіка Польщі досить далека від спаду, а новину про падіння ВВП на 0,1% можна списати на статистичну похибку. Втім, економіка перебуває під впливом зовнішніх ризиків і МВФ їх страхує.

Все це означає для України ось що:

1. Перше ніж тягнутись до ЄС, потрібно чітко розуміти, хто компенсуватиме зовнішні ризики економіки, в якій висока залежність від експорту. МВФ не завжди може прийти на допомогу, а його присутність не завжди є комфортною.

2. Якщо ви кличете до країни МВФ, марно мріяти про чарівника, який із нічого побудує вам фінансову стабільність. Рецепти Фонду однакові: збалансуйте бюджет, знизьте фіскальні ризики, підвищіть пенсійній вік, знищіть пільги, проведіть податкову реформу.

Цікаво, що рецепти як для стабільної Польщі, так і для України однакові.

3. Коли дуже довго добре – виявляється, це теж може створити проблему. Так сталося з дуже низькими ставками у Польщі за банківськими кредитами.

Тепер офіційній Варшаві із цією проблемою треба щось робити – або розвивати небанківський кредитний сектор, або повертатись до ідеї вступу до зони євро і частково втрачати монетарну самостійність.

Автор: Віталій Шапран,

член виконкому
Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА)

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора