Візове спрощення чи візова блокада? Сумна історія українських вболівальників

Хотілося б написати про щось приємне, та, на жаль, нагода не така.

Передчуття неприємних ситуацій виникло ще на початку травня. Завбачливі вболівальники, якими є я та мій хлопець Тарас Кулєш, подали до візового центру Франції повні пакети документів на отримання шенгенських віз.

На календарі було 26 квітня.

"Наразі заяв від уболівальників мало, тому очікуйте свої документи протягом 9 робочих днів", – пообіцяла співробітниця візового центру.

Час ішов, а стан заяви на сайті VFS так і не змінився. Дзвінки та листи до візового центру та до посольства Франції результату не давали, єдина відповідь: "Очікуйте, ваші документи на розгляді".

Минуло не лише 9 днів – навіть 40 днів вже давно позаду. Даруйте за такий трагічний символізм.

Ситуація із затягуванням розгляду наших візових заяв перетворюється на фарс.

Станом на ранок 9 червня ми не мали жодного дзвінка чи повідомлення від візових служб.

Наш від’їзд на Євро-2016 був запланований на 10 червня, та очевидно, що це не дуже хвилює працівників візового відділу, які так переконливо розповідають, що посольство "цілком здатне впоратися із оформленням віз для українських уболівальників".

Ще раз наголошу: на сьогодні з моменту подання документів минуло 45 днів. А це юридично означає, що посольство Франції стало порушником угоди про візове спрощення між Україною та ЄС – вони просто не мають права розглядати документи довше 30 днів.

Стандартний термін – 10 днів, і навіть якщо наш випадок "особливий", то чому документи не повернули ще 15 днів тому?

Та "зірки зійшлися", і наші візові проблеми на цьому не вичерпалися.

В поїздку на Євро-2016 ми вирішили взяти з собою моїх батьків. Тато має візу, отож питання постало з документами для мами, Людмили Якименко.

Батьки не є футбольними фанатами та не мають квитків на матчі, але все ж бажають побачити міста Польщі, по дорозі заїхати до Баден-Бадена та відвідати мальовничу Францію. Ми вирішили подати документи до візового центру Польщі. На сайті візового центру Польщі зазначено: заявники можуть подавати документи до консульств країни призначення або до консульства країни першого в'їзду.

Ми не мали сумніву в результаті: у мами позитивна візова історія починаючи з 1999 року, вона мала польські та шведські візи. Тому ми були просто вражені, отримавши в середу паспорт з відмовою!

Друзі, якщо плануєте подати документи на туристичну візу до Польщі, зауважте, що заброньовані готелі з оплатою 50% або 100%, повний опис подорожі та підтвердження фінансової спроможності не дають вам права на омріяну поїздку.

Відмова надана моїй мамі є тому підтвердженням.

За нашим досвідом складається враження, що країни ЄС не люблять українських туристів та не показують гідного прикладу демократичного відношення до українців, як це зробила наша країна на Євро-2012.

Друзі моєї сім'ї, громадяни Швеції, досі згадують те свято, яке їм подарувала Україна у 2012 році. Гостинність, привітність нашої країни їх здивувала.

І я не розумію, чому жителі нашої країни не в змозі отримати такі ж позитивні емоції від поїздок до Європи, навіть виконавши всі візові вимоги.

Чому консульства європейських країн систематично відмовляють нашим туристам у візах?

Наразі моє обурення просто не має меж. Які ще підтвердження ми маємо надавати, щоб мати змогу подорожувати? На жаль, на ці питання працівники консульств відповідати не хочуть.

Я ще маю надію на допомогу і розуміння працівників консульства Франції та Польщі.

Будь ласка, дозвольте моїй сім'ї відвідати (сподіваюсь, що привітну) Європу та згодом повернутися до своєї рідної країни – України.

Автор: Яна Якименко,

вболівальниця української збірної з футболу

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора